- •1. Мова як знакова система. Мовні знаки.
- •2. Основні ф-ї мови.
- •6. Істор. Періоди заборон та обмежень укр.Мови
- •7. Тенденції розвитку української мови на сучасному етапі
- •9. Засоби милозвучності української мови.
- •11 Відмінювання прізвищ. Автобіографія
- •12 Поняття про стилі. Функціональні стилі та їх різновиди
- •13 Лексичні, синтаксичні та структурні особливості української мови
- •14 Класифікація ділових паперів ( див. Пит. 20)
- •15 Слова «книжні» та «нейтральні»
- •16. Власне українська та іншомовна лексика.Правильне використ.Іншомовних слів.
- •17. Терміни та професіоналізми.
- •18. Договір.Рекламаційні листи та листи-претензії
- •19. Сучасний діловий документ.
- •20. Класифікація документів.
- •21. Функціонування форм іменників множинності в українській мові
- •22. Довідко́во-інформаці́йні документи
- •23. Слово, як основна одиниця мови.
- •33 Творення прикметників від географічних назв
- •34.Доповідна записка. Заява
- •35. Лексичне і граматичне значення слова.
- •36. Пряме і переносне значення слова
- •37. Сутність текстової інформації.
- •40. Службові листи.
- •49 Дієслово в діловому мовленні
- •50. Особисті офіційні документи
- •51 Підготовка до публічного виступу
- •52 Методи конспектування
- •56 Вживання дієслів теперішнього часу зі значенням позачасовості у першій або третій особі множини.
- •57. Дієприкметниковий та дієприслівниковий зворот у розпорядчих документах
- •58.Протокол. Наказ
- •41. Основні частини тексту
- •42. Публічний виступ та конспект – способи передачі інформації
- •43. Концептуальна інформація тексту
- •45. Основні ознаки тексту в діловому мовленні.
- •47. Терміни та професіоналізми у діловому мовленні
- •54. Використання форм числівників.
- •55. Використання займенників.
- •59. Специфіка побудови словосполучень з підрядним зв*язком.
- •60. Побудова речень зі словосполученнями підрядного зв*язку.
- •61. Вживання усталених словоспол. Із прийменниками «відповідно до», «згідно з».
- •62. Узгодження підмета і присудка.
- •63. Резюме.
- •64. Рекомендаційні листи.
- •65. Синтаксис писемного мовлення.
- •66. Порядок слів.
- •67. Типи зв*язку слів у словосполученні.
- •Види сурядних словосполучень
- •Види підрядних словосполучень
- •68. Розділові знаки при цитатах.
- •69.Складне речення.
- •70. Типи складного речення.
- •71. Різновиди дипломатичного листування.
- •72. Загальні вимоги до усного ділового мовлення.
- •73. Види усного ділового спілкування та їх особливості.
- •74. Жанри публічних виступів.
- •75. Доповідь. Промова.
- •76.Лекція. Бесіда.
47. Терміни та професіоналізми у діловому мовленні
Те́рмін (від лат. terminus — межа, кордон) — слово або словосполучення, яке точно і однозначно визначає чітко окреслене спеціальне поняття будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва, суспільного життя тощо і його співвідношення з іншими поняттями в межах спеціальної сфери.
До термінів у діловодстві ставляться такі вимоги:
1) термін повинен вживатися лише в одній, зафіксованій у словнику формі (акта (документ), акту (дія); рахунка (документ), рахунку (дія)).
2) термін повинен вживатися з одним (закріпленим у словнику) значенням (сальдо – різниця між грошовими надходженнями і витратами за певний час; дебітор – боржник, юридична або фізична особа, яка має грошову заборгованість підприємству, організації, установі);
3) при користуванні терміном слід суворо дотримуватися правил утворення від нього похідних форм (акт – актувати, а не активування, спонсор – спонсорський, а не спонсорний, позика – позиковий, а позичка – позичковий).
Кожна вузька галузь науки має свої терміни. Проте деякі терміни мають кілька значень, зокрема у діловодстві. Наприклад.: справа – означає один документ і сукупність документів; одиницю зберігання документів в архіві (юридична справа); різновид справи, який становить цілісне за змістом і послідовне ведення одного питання (судова справа).
Слід уникати використання застарілих термінів, що перейшли до повсякденного вжитку і втратили своє термінологічне значення, наприклад: фронт, фактор, стимул, база, альтернатива.
Професійна лексика
Професіоналізми – слова й мовленнєві звороти, характерні для мови людей певних професій. Оскільки професіоналізми вживають на позначення спеціальних понять лише у сфері тієї чи іншої професії, ремесла, промислу, вони не завжди відповідають нормам літературної мови. Професіоналізми виступають як неофіційні (а отже, експресивно забарвлені) синоніми до термінів. З-поміж професіоналізмів можна вирізнити науково-технічні, професійно-виробничі, просторічно-жаргонні. Вони доволі різноманітні щодо семантичних характеристик.
На відміну від термінів, професіоналізми не мають чіткого наукового визначення й не становлять цілісної системи. Якщо терміни – це, як правило, абстрактні поняття, то професіоналізми – конкретні, тому що детально диференціюють ті предмети, дії, якості, що безпосередньо пов'язані зі сферою діяльності відповідної професії, наприклад:
1. Слова та словосполучення, притаманні мові моряків: кок – кухар; камбуз – кухня; кубрик – кімната відпочинку екіпажу; бак – носова частина корабля; чалитися – приставати до берега; ходити в море – плавати; компас, Мурманськ, рапорт тощо.
2. Професіоналізми працівників банківсько-фінансової, торговельної та подібних сфер: зняти касу, підбити, прикинути баланс.
3. Назви фігур вищого пілотажу в льотчиків: штопор, бочка, петля, піке та ін.
4. Професіоналізми користувачів ПК: мама – материнська плата, клава – клавіатура, скинути інформацію – переписати, вінт – вінчестер.
5. Професіоналізми музикантів: фанера – фонограма, ремікс – стара мелодія з новою обробкою, розкрутити (пісню, ім'я) – розрекламувати.
Здебільшого професіоналізми застосовуються в усному неофіційному мовленні людей певного фаху. Виконуючи важливу номінативно-комунікативну функцію, вони точно називають деталь виробу, ланку технологічного процесу чи певне поняття й у такий спосіб сприяють кращому взаєморозумінню. У писемній мові професіоналізми вживаються у виданнях, призначених для фахівців (журналах, буклетах, інструкціях).
У практиці ділового спілкування треба бути обережним щодо їх вживання у службовому папері. Документ у цьому випадку може перетворитися з офіційного у неофіційний або викликати непорозуміння, ускладнити ділові стосунки.
48. = 47.