59. Специфіка побудови словосполучень з підрядним зв*язком.

Підрядний зв’язок-у словосполученні виражає гра-матичну залежність одного слова від іншого. Наприклад: Боже благословення; чарівне слово; мудра думка; наша перемога; чинне законодавство.

Між словами в підрядних словосполученнях можливі три типи зв'язку: узгодження, керування і прилягання.

При узгодженні залежне слово граматично уподібнюється до головного.

Наприклад, у словосполученні рідна земля залежне слово рідна стоїть у тому ж називному відмінку, жіночому роді й од­нині, що й головне слово земля

При керуванні залежне слово завжди стоїть у певному непрямому відмінку (з прийменником або без нього) неза­лежно від форми головного слова.

Наприклад, у словосполученні любити Вітчизну залежне слово Вітчизну стоїть у знахідному відмінку.

При приляганні залежним виступає незмінне слово (при­слівник, дієприслівник, неозначена форма дієслова). До го­ловного воно приєднується лише за змістом.

Наприклад, у словосполученнях прибув удосвіта, глибоко стурбований, дуже показовий залежні слова виражені при­слівниками удосвіта, глибоко, дуже;

Чимало специфічного є в побудові підрядних словосполучень, зокрема, із зв’язком керування. Наприклад, українською мовою слід казати дякую вам (а не “дякую вас”), розмовляю українською мовою (а не “розмовляю на українській мові”), чинити згідно з законом (а не “чинити згідно закону”), почнеться о другій годині (а не “почнеться в дві години”) тощо. Найчастіше помилки трапляються в побудові зокрема й таких словосполучень з підрядним зв’язком керування: пробачте мені (а не “мене”);мені болить (а не “мене”);дотримати слова (а не “слово”); оволодіти ситуацією (а не “ситуацію”);опанувати професію (а не “професією”); учитися ремесла (а не “ремеслу”);ігнорувати попередження (а не “попередженням”); завдати шкоди (а не “шкоду”);зазнати невдачі (а не “невдачу”);

60. Побудова речень зі словосполученнями підрядного зв*язку.

Підрядний зв'язок виражається у простому реченні формами слова, у складнопідрядному реченні сполучниками й сполучними словами. Пр.: Появу перших віршів Голобородька привітала критика. Дожити корисне йому, щоб виглянути на своїх нащадків.

61. Вживання усталених словоспол. Із прийменниками «відповідно до», «згідно з».

В офіційно-діловому спілкуванні використовують, наприклад, такі кліше: згідно з розпорядженням, на підставі наказу, відповідно до чинного законодавства, порядок денний, постави­ти питання на розгляд, довести до відома, взяти до уваги, вжи­ти заходів, надати допомогу, з боку адміністрації, обіймати посаду, повноважний орган, через сімейні обставини, за місцем основної роботи, у зв 'язку з виходом на пенсію, укласти договір, матеріальна відповідальність.

62. Узгодження підмета і присудка.

У двоскладному реченні присудок із підметом пов'язуєть­ся переважно підрядним зв'язком узгодження. Наприклад, у реченні Вдень пригріло сонце, почалася відлига (О. Довженко) присудок пригріло стоїть у тому самому середньому роді одни­ни, що й підмет сонце.

При однорідних підметах, ужитих в однині й пов'язаних єднальним зв'язком, дієслово-присудок ставиться як у множині (частіше), так і в однині залежно від того, на чому більше зосереджується увага — на дії чи на предметах: Радіють і садок, і поле, і долина (Л. Глібов). Чорніє поле, і гай, і гори (Т. Шевченко).

При підметі, вираженому кількісним числівником або поєднанням кількісного числівника чи кількісного слова з денником, присудок ставиться:

а) в однині, якшо увагу зосереджено на кількості: Сиділо нас чоловіка з вісім (А. Тесленко).

б) у множині, якщо увагу зосереджено на дії: Ой, три шля­хи широкії докупи зійшлися (Т. Шевченко).

Якщо до складу підмета входить неозначено-кількісний числівник (багато, мало, чимало, трохи та ін.), то присудок, як правило, ставиться в однині: Багато людей підпушувало зем­лю навколо кожного деревця (О. Довженко).

Якщо складений підмет має часове значення, то присудок ставиться в однині: Три роки минуло відтоді, як вона вперш зустрілася з Марком Загірним (О. Гончар).

При підметах, виражених іменниками більшість, меншість, частина, половина, решта тощо, дієслово-присудок ставиться в однині і в тому самому роді, що й підмет: Більшість проголосувала за резолюцію.

При підметах, виражених займенниками хто, дехто, хтось, ніхто, хто-небудь, присудок у минулому часі має форуму чоловічого роду, у теперішньому й майбутньому — форму однини: Люди, хто знав, мовчать та примічають (Г. Квітка-Основ'яненко).

 При абревіатурах присудок ставиться в тому самому роді й числі, що й головне слово в словосполученні, від якого ут­ворено абревіатуру: УАН (Українська академія наук) була зас­нована 1918 року за сприяння гетьмана Павла Скоропадського. Райвно (районний відділ народної освіти) розглянув питання забезпечення шкіл підручниками.