- •1. Мова як знакова система. Мовні знаки.
- •2. Основні ф-ї мови.
- •6. Істор. Періоди заборон та обмежень укр.Мови
- •7. Тенденції розвитку української мови на сучасному етапі
- •9. Засоби милозвучності української мови.
- •11 Відмінювання прізвищ. Автобіографія
- •12 Поняття про стилі. Функціональні стилі та їх різновиди
- •13 Лексичні, синтаксичні та структурні особливості української мови
- •14 Класифікація ділових паперів ( див. Пит. 20)
- •15 Слова «книжні» та «нейтральні»
- •16. Власне українська та іншомовна лексика.Правильне використ.Іншомовних слів.
- •17. Терміни та професіоналізми.
- •18. Договір.Рекламаційні листи та листи-претензії
- •19. Сучасний діловий документ.
- •20. Класифікація документів.
- •21. Функціонування форм іменників множинності в українській мові
- •22. Довідко́во-інформаці́йні документи
- •23. Слово, як основна одиниця мови.
- •33 Творення прикметників від географічних назв
- •34.Доповідна записка. Заява
- •35. Лексичне і граматичне значення слова.
- •36. Пряме і переносне значення слова
- •37. Сутність текстової інформації.
- •40. Службові листи.
- •49 Дієслово в діловому мовленні
- •50. Особисті офіційні документи
- •51 Підготовка до публічного виступу
- •52 Методи конспектування
- •56 Вживання дієслів теперішнього часу зі значенням позачасовості у першій або третій особі множини.
- •57. Дієприкметниковий та дієприслівниковий зворот у розпорядчих документах
- •58.Протокол. Наказ
- •41. Основні частини тексту
- •42. Публічний виступ та конспект – способи передачі інформації
- •43. Концептуальна інформація тексту
- •45. Основні ознаки тексту в діловому мовленні.
- •47. Терміни та професіоналізми у діловому мовленні
- •54. Використання форм числівників.
- •55. Використання займенників.
- •59. Специфіка побудови словосполучень з підрядним зв*язком.
- •60. Побудова речень зі словосполученнями підрядного зв*язку.
- •61. Вживання усталених словоспол. Із прийменниками «відповідно до», «згідно з».
- •62. Узгодження підмета і присудка.
- •63. Резюме.
- •64. Рекомендаційні листи.
- •65. Синтаксис писемного мовлення.
- •66. Порядок слів.
- •67. Типи зв*язку слів у словосполученні.
- •Види сурядних словосполучень
- •Види підрядних словосполучень
- •68. Розділові знаки при цитатах.
- •69.Складне речення.
- •70. Типи складного речення.
- •71. Різновиди дипломатичного листування.
- •72. Загальні вимоги до усного ділового мовлення.
- •73. Види усного ділового спілкування та їх особливості.
- •74. Жанри публічних виступів.
- •75. Доповідь. Промова.
- •76.Лекція. Бесіда.
70. Типи складного речення.
Складні речення поділяються на:
Сполучникове; безсполучникове ; складні синтаксичні конструкції з різними видами зв'язку:
сполучникове може бути:
складносурядне: з розділовими сполучниками сурядності; з єднальними сполучниками сурядності;
з протиставними сполучниками сурядності;
складнопідрядне: підрядне означальне; підрядно з'ясувальне; підрядно обставинне:
підрядне місця, часу, способу дії, порівняльні, міри та ступеня, причини, мети, умовні, допустові, наслідкові;
складнопідрядне з кількома підрядними: з послідовною підрядністю, з паралельною підрядністю, з однорідною підрядністю,з комбінованою підрядністю
безсполучникове може бути: з однорідними членами речення; з неоднорідними членами речення
складна синтаксична конструкція може бути: з сурядним і безсполучниковим зв'язком;
з підрядним і безсполучниковим зв'язком; з сурядним, підрядним і безсполучниковим зв'язком
71. Різновиди дипломатичного листування.
Дипломатичне листування є надзвичайно важливим аспектом багатогранної повсякденної дипломатичної практики. Як одна із складових дипломатичної роботи, що розкриває сутність останньої, воно вимагає від виконавця високої майстерності, фахового досвіду, бездоганного знання специфіки виконуваної справи.
Документи внутрішньовідомчого листування — це документи, що стосуються зв´язку закордонних дипломатичних представництв з Центром і включають в себе переписку з МЗС та іншими державними, рідше з недержавними, структурами по конкретних проблемах відносин з країною перебування або багатосторонніх міжнародних відносин.
В свою чергу документи внутрівідомчого листування умовно можна полічити на документи, що стосуються лише свого відомства, і документи міжвідомчого листування. До документів, які готуються для використання в роботі лише свого відомства належать службова записка і доповідна записка.
Службова записка — це форма службового документа, яким дипломат інформує керівництво дипломатичної установи про події та факти, які мали місце або відбудуться в найближчому майбутньому і матимуть безпосередній чи опосередкований вплив на діяльність закордонної установи і вносить відповідні пропозиції.
Доповідна записка — це форма службового документа, в якому дипломат інформує про виконану роботу чи про ситуацію, що склалася у зв´язку з виконанням дорученого завдання.
На думку відомого британського спеціаліста в галузі дипломатичного протоколу Рональда Барстона, існує чотири основних види документів для ведення дипломатичного листування. Це — ноти, листи, меморандуми та пам'ятні записки.
72. Загальні вимоги до усного ділового мовлення.
Усне ділове спілкування передбачає вільне володіння українською мовою, дотримання правил мовної етики. Саме в такому спілкуванні виявляється рівень нашого володіння не лише найнеобхіднішими нормами, а й усіма багатствами літературної мови. Адже говорити правильно - це ще не все: існують норми, пов’язані з поняттями «краще - гірше», «точ-ніше», «доречніше», «доцільніше», а не просто «правильно -неправильно». Це так звані комунікативні норми нашого мов-лення.
На цій основі й визначаються найзагальніші вимоги до усного ділового спілкування:
♦ якість (недвозначність) у вираженні думки;
♦ логічність, смислова точність, а звідси - небагатослів-ність (лаконізм) мовлення;
♦ відповідність між змістом висловлювання й засобами його вираження;
♦ відповідність між мовними засобами й обставинами мовлення (мовленнєвою ситуацією);
♦ одностильність уживаних одиниць мовлення (відповід-ність мовних засобів стилю висловлення);
♦ побудова природних узвичаєних словосполучень і ре-чень;
♦ вдалий порядок слів у реченнях;
♦ багатство й різноманітність мовних засобів;
♦ самобутність (нешаблонність) в оцінках, порівняннях, зіставленнях, у побудові висловлювання;
♦ ефективність мовлення;
♦ доречність і доцільність мовлення;
♦ милозвучність мовлення;
♦ красномовство (виразність дикції, відповідний темп мовлення, сила голосу) залежно від ситуації мовлення.