- •1. Мова як знакова система. Мовні знаки.
- •2. Основні ф-ї мови.
- •6. Істор. Періоди заборон та обмежень укр.Мови
- •7. Тенденції розвитку української мови на сучасному етапі
- •9. Засоби милозвучності української мови.
- •11 Відмінювання прізвищ. Автобіографія
- •12 Поняття про стилі. Функціональні стилі та їх різновиди
- •13 Лексичні, синтаксичні та структурні особливості української мови
- •14 Класифікація ділових паперів ( див. Пит. 20)
- •15 Слова «книжні» та «нейтральні»
- •16. Власне українська та іншомовна лексика.Правильне використ.Іншомовних слів.
- •17. Терміни та професіоналізми.
- •18. Договір.Рекламаційні листи та листи-претензії
- •19. Сучасний діловий документ.
- •20. Класифікація документів.
- •21. Функціонування форм іменників множинності в українській мові
- •22. Довідко́во-інформаці́йні документи
- •23. Слово, як основна одиниця мови.
- •33 Творення прикметників від географічних назв
- •34.Доповідна записка. Заява
- •35. Лексичне і граматичне значення слова.
- •36. Пряме і переносне значення слова
- •37. Сутність текстової інформації.
- •40. Службові листи.
- •49 Дієслово в діловому мовленні
- •50. Особисті офіційні документи
- •51 Підготовка до публічного виступу
- •52 Методи конспектування
- •56 Вживання дієслів теперішнього часу зі значенням позачасовості у першій або третій особі множини.
- •57. Дієприкметниковий та дієприслівниковий зворот у розпорядчих документах
- •58.Протокол. Наказ
- •41. Основні частини тексту
- •42. Публічний виступ та конспект – способи передачі інформації
- •43. Концептуальна інформація тексту
- •45. Основні ознаки тексту в діловому мовленні.
- •47. Терміни та професіоналізми у діловому мовленні
- •54. Використання форм числівників.
- •55. Використання займенників.
- •59. Специфіка побудови словосполучень з підрядним зв*язком.
- •60. Побудова речень зі словосполученнями підрядного зв*язку.
- •61. Вживання усталених словоспол. Із прийменниками «відповідно до», «згідно з».
- •62. Узгодження підмета і присудка.
- •63. Резюме.
- •64. Рекомендаційні листи.
- •65. Синтаксис писемного мовлення.
- •66. Порядок слів.
- •67. Типи зв*язку слів у словосполученні.
- •Види сурядних словосполучень
- •Види підрядних словосполучень
- •68. Розділові знаки при цитатах.
- •69.Складне речення.
- •70. Типи складного речення.
- •71. Різновиди дипломатичного листування.
- •72. Загальні вимоги до усного ділового мовлення.
- •73. Види усного ділового спілкування та їх особливості.
- •74. Жанри публічних виступів.
- •75. Доповідь. Промова.
- •76.Лекція. Бесіда.
73. Види усного ділового спілкування та їх особливості.
Усна форма ділового стилю |
Ділова бесіда, діловий прийом, ділова доповідь, ділова розмова по телефону, ділова нарада, ділові переговори. Особливості усного ділового мовлення. Найпоширеніша форма у.м. – телефонна розмова. Вона має бути економною в одержанні і передачі інформації. Ставляться такі вимоги: - чіткість, чистота дикції. - стислість висловлення - середній за силою голос. - середній темп мовлення - спокійний, ввічливий тон мовлення. Культура ділового мовлення вимагає від мовців загальної культури, інтелігентності, ввічливості, знання і використання норм літературної мови.
|
74. Жанри публічних виступів.
У професійному спілкуванні залежно від змісту, призначення, способу виголошення та обставин спілкування виділяють такі найпоширеніші жанри публічних виступів: доповідь, промова, лекція, виступ у дискусії.
Доповідь — це значний за обсягом документ, призначений для усного виголошення, який обов’язково містить певні висновки і пропозиції. У доповіді наявний значний фактичний матеріал (тому її тези часто пропонують слухачам заздалегідь); вона, як правило, розрахована на підготовлену аудиторію. Текст доповіді може бути предметом обговорення, зазнавати критики, доповнюватися новими положеннями тощо. Різновиди доповіді: ділова, політична, звітна, наукова.
Промова — це невеликий (до 10-15 хв.) усний виступ, що має на меті висвітлення певної інформації, вплив не тільки на розум, а й на волю й почуття слухачів. Давньоримська схема: що, для чого, у який спосіб - і зараз актуальна для промовця. Промова повинна бути логічно струнка, переконлива, емоційно насичена. Основні різновиди промов: ділова, ювілейна, святкова, агітаційна, мітингова.
Лекція — це публічний виступ, основним призначенням якого є пропаганда наукових знань. Лекція містить науково доведену й перевірену інформацію, визнану в науковому світі. Лекції різноманітні за своїм змістом і формою викладу. Залежно від слухацької аудиторії розрізняють два основні типи лекцій: популярні (розраховані на непідготовленого слухача) й академічні (розраховані на слухача, який має певний рівень знань).
Виступ у дискусії — це лаконічний (до 2-5 хв.), чітко аргументований виклад певного погляду на проблему. Виступ найчастіше не готується завчасно і є спонтанною мовною реакцією на щойно почуте на зборах, нараді, семінарі, науковій конференції тощо. Полемічність, стислість, точність і чіткість формулювань - основні риси виступу.
75. Доповідь. Промова.
Доповідь
Одна з найпоширеніших форм публічних виступів.
Звітна – це доповідь, в якій офіційна особа повідомляє зібранню про здійснену колективом роботу, аналізує і оцінює її результати. Говориться також про завдання на майбутнє, по доповіді обов’язково приймається рішення (програма) майбутніх дій.
За побудовою нагадує письмовий звіт. Доповідач повинен об’єктивно висвітлити факти й переконати слухачів у необхідності певних висновків.Для цього треба чітко сформулювати мету, хар-р і завдання доповіді.Добрати переконливі цифри, факти, приклади. Скласти загальний план, подбати про зв’язки між частинами.
Ділова – док-т, що містить виклад певних питань з висновками і пропозиціями. Містить значний обсяг інфи і розрахована на обізнаних слухачів. Ділова доповідь може бути предметом обговорення і критики.
Політична доповідь виголошується партійним діячем (тому є програмою) на зібраннях, з’їздах, форумах. Вона є одною з форм керівництва.
Промова
Агітаційна промова має основне завдання роз’яснити щось, зорієнтувати в чомусь. Звернена насамперед до емоцій, почуттів, уяви слухачів. Важливий психологічний вплив на слухачів, використовуються яскраві образні засоби. Потрібно правильно і повно враховувати особливості своєї аудиторії, знання аудиторії допоможе обрати найпереконливіші аргументи. Звичайно обмежена в часі, торкається одного питання, має мобілізуючий характер.
Ювілейна промова звичайно присвячена певній даті. Промова відзначається святковістю, урочистістю, може мати елементи підсумків. Невимушеність.
До особи – короткі, дружні, містять схвальні відгуки про ювіляра, добрі побажання.
Мітингова промова має політичний хар-р, присвячується злободенній, суспільнозначимій темі. Оратор повинен говорити вільно, звертатися насамперед до почуттів слухачів (навіть якщо говорить про цифри).