Тема № 3 Страхування життя та пенсій

Лекція 6

1 Порядок формування таблиць смертності та мета їх використання в страхуванні життя

2 Основні переваги реформи системи пенсійного забезпечення

3 Місце комерційних страхових компаній у реалізації пенсійної реформи в Україні

1. Порядок формування таблиць смертності та мета їх використання в страхуванні життя

Таблиці смертності і середньої очікуваної тривалості майбутнього життя для однорічних та п'ятирічних вікових груп є різновидом теоретичних моделей смертності. На основі цих таблиць складається характеристика та надається оцінка інтенсивностям вимирання населення країни, регіону чи іншої території. Оцінка виражається безпосередньо через вікові імовірності не дожити та опосередковано через середню очікувану тривалість майбутнього життя, яка у теоретичних моделях виступає узагальнюючим показником рівня життя людей окремої території.

Надання такої характеристики та оцінки відбувається за допомогою повікових характеристик інтенсивностей вимирання для однорічних вікових груп (від віку 0 по 100 років включно) – повні таблиці смертності і середньої очікуваної тривалості майбутнього життя та для п'ятирічних вікових груп (0 років, 1-4 роки, 5-9 років, 10-14 років, ..., 85 і більше років) - таблиці смертності і середньої очікуваної тривалості майбутнього життя за п'ятирічними віковими групами.

На сьогоднішній час в Україні процес смертності не має однозначного характеру розвитку, що відбувається під впливом певного переліку факторів. Це спричиняє неоднозначний характер поведінки повікових швидкостей вимирання населення, особливо на рівні регіонів, і не дозволяє дати чітку відповідь про природу походження стрімких коливань у повікових рівнях смертності - чи є вони закономірними або ж стохастичними (випадковими).

Новий алгоритм побудови таблиць смертності і середньої очікуваної тривалості майбутнього життя призначений надати оцінку інтенсивностям вимирання, одночасно поділяючи ряд показників відносної швидкості на дві складові - закономірний розподіл померлих по вікових групах та вплив щорічних стохастичних факторів. Реалізація алгоритму відбувається шляхом урахування розвитку кожної окремої вікової групи протягом періоду спостереження таблиць у поточному періоді та урахування оцінки цієї групи у попередньому періоді.

Побудова таблиці смертності і середньої очікуваної тривалості майбутнього життя з урахуванням руху вікових груп надає змогу складати моделі з більшим рівнем достовірності отриманих статистичних результатів.

Таблиця смертності являє собою статистичну таблицю, в якій містяться розрахункові показники смертності населення у певних вікових категоріях.

Таблиця є зведеною статистичною формою, яку використовують при актуарних розрахунках, для встановлення можливих виплат в разі випадків смерті застрахованих або їх дожиття до кінця строку страхування. Такі розрахунки служать основою для встановлення тарифних ставок за договорами довгострокового страхування життя.

Таблиці смертності і середньої очікуваної тривалості майбутнього життя будуються безпосередньо на основі вхідних статистичних даних. Таблиці складаються для країни в цілому та її регіонів за наступними розрізами: тип поселення (міські, сільські поселення, міські та сільські поселення) та стать (чоловіки, жінки, обидві статі) - всього дев'ять розрізів

До повних таблиць смертності і середньої очікуваної тривалості майбутнього життя входять наступні показники:

1) x - вік;

2) q - імовірність не дожити до наступного віку (x+1) для x осіб, яким виповнилось x років;

3) p - імовірність дожити до наступного віку (x+1) для осіб, x яким виповнилось x років;

4) d - число осіб, які вмирають у віці x років; x

5) l - число осіб, які дожили до даного віку (x); x

6) L - число осіб, які живуть у віці від x до x+1 років; x

7) T - число людино-років майбутнього життя для осіб, що x живуть у віці x і старше, показник характеризує життєвий потенціал покоління; 0

8) e - середня очікувана тривалість майбутнього життя для x осіб, яким виповнилось x років;

9) P - коефіцієнт дожиття до наступного віку (x+1) для осіб, x яким виповнилось х років.

При проведенні розрахунків показники "імовірність не дожити до наступного віку", "імовірність дожити до наступного віку" та "коефіцієнт дожиття до наступного віку" округлюються до п'яти десяткових знаків; "середня очікувана тривалість майбутнього життя" - до двох; всі інші - до цілого значення.

Таблиця 1.1 – Повна таблиця смертності

Вік, років	Ймовірність не дожити до наступного року	Ймовірність дожити до наступного року	Число осіб, які вмирають в даному віці	Число осіб, які доживають до даного віку	Число осіб, що доживає до кожного наступного віку	Число людино-років майбутнього життя	Очікувана тривалість життя	Ймовірність дожиття до віку х+1
x	qx	px	dx	lx	Lx	Tx	ex	Px
0	0,012771	0,9872289	1269	100000	99365	6859433	68,59	0,99273
1	0,001774	0,9982259	175	98731	98643	6760068	68,47	0,99866
2	0,000924	0,9990762	91	98556	98511	6661425	67,59	0,99915
3	0,000782	0,9992177	77	98465	98427	6562914	66,65	0,9993
4	0,00061	0,99939	60	98388	98358	6464487	65,70	0,99945
5	0,000498	0,9995015	49	98328	98304	6366129	64,74	0,99952
6	0,000438	0,9995624	43	98279	98257	6267825	63,78	0,9996
7	0,000356	0,9996436	35	98236	98218	6169568	62,80	0,99961
8	0,000428	0,9995722	42	98201	98180	6071350	61,83	0,9996
9	0,000357	0,9996434	35	98158	98141	5973170	60,85	0,99965
10	0,000326	0,9996738	32	98123	98107	5875029	59,87	0,99966
11	0,000367	0,9996329	36	98091	98074	5776922	58,89	0,99964
12	0,000337	0,9996634	33	98056	98039	5678848	57,91	0,99965
13	0,000357	0,9996429	35	98023	98005	5580809	56,93	0,99961
14	0,000419	0,9995815	41	97987	97967	5482804	55,95	0,99953
15	0,0005	0,9994996	49	97946	97921	5384837	54,98	0,99943
16	0,000654	0,999346	64	97897	97865	5286916	54,00	0,99926
17	0,000828	0,9991717	81	97833	97793	5189051	53,04	0,99909
18	0,001003	0,998997	98	97753	97704	5091258	52,08	0,99892
19	0,001148	0,9988524	112	97654	97598	4993554	51,14	0,99877
20	0,001313	0,9986869	128	97542	97478	4895956	50,19	0,9986
21	0,001479	0,9985207	144	97414	97342	4798478	49,26	0,99843
22	0,001657	0,9983434	161	97269	97189	4701136	48,33	0,99831
23	0,001711	0,9982891	166	97108	97025	4603947	47,41	0,99824
24	0,001827	0,9981725	177	96943	96854	4506922	46,49	0,99815
25	0,001872	0,9981277	181	96765	96675	4410068	45,58	0,99806
26	0,002031	0,9979686	196	96584	96487	4313393	44,66	0,99794
27	0,002098	0,9979021	202	96389	96288	4216906	43,75	0,99895
28	0,002142	0,9978583	206	96187	96084	4120618	42,84	0,99787
29	0,002355	0,9976454	226	95982	95868	4024534	41,93	0,99763
30	0,002715	0,9972847	260	95755	95625	3928666	41,03	0,99728
31	0,00267	0,9973297	255	95495	95367	3833041	40,14	0,99733
32	0,002856	0,9971441	272	95240	95104	3737674	39,24	0,99714
33	0,003064	0,9969358	291	94968	94823	3642570	38,36	0,99694
34	0,003274	0,9967257	310	94677	94522	3547747	37,47	0,99674
35	0,003571	0,9964289	337	94368	94199	3453225	36,59	0,99643
36	0,003765	0,9962353	354	94031	93854	3359026	35,72	0,99624
37	0,003928	0,9960716	368	93677	93493	3265172	34,86	0,99608
38	0,00418	0,9958204	390	93310	93115	3171679	33,99	0,99582
39	0,00452	0,99548	420	92920	92710	3078564	33,13	0,99548
40	0,005092	0,9949081	471	92500	92264	2985854	32,28	0,99491
41	0,005411	0,9945887	498	92029	91780	2893590	31,44	0,99459
42	0,005594	0,9944063	512	91531	91275	2801810	30,61	0,99442
43	0,006087	0,9939134	554	91020	90743	2710535	29,78	0,99391
44	0,006621	0,9933787	599	90466	90166	2619792	28,96	0,99338
45	0,007155	0,992845	643	89867	89545	2529626	28,15	0,99284
46	0,00761	0,9923899	679	89224	88884	2440081	27,35	0,99239
47	0,008301	0,9916991	735	88545	88177	2351197	26,55	0,9917
48	0,008792	0,9912083	772	87810	87424	2263020	25,77	0,99121
49	0,009548	0,9904524	831	87038	86622	2175596	25,00	0,99044
50	0,01073	0,9892699	925	86206	85744	2088974	24,23	0,98928
51	0,010928	0,9890716	932	85282	84816	2003230	23,49	0,98907
52	0,011713	0,9882869	988	84350	83856	1918414	22,74	0,98828
53	0,012272	0,9877281	1023	83361	82850	1834558	22,01	0,98774
54	0,013202	0,9867985	1087	82339	81795	1751708	21,27	0,98679
55	0,014412	0,9855879	1171	81251	80666	1669913	20,55	0,98559
56	0,015172	0,9848277	1215	80080	79473	1589247	19,85	0,98483
57	0,016306	0,9836937	1286	78865	78222	1509774	19,14	0,98369
58	0,017518	0,9824824	1359	77579	76899	1431552	18,45	0,98248
59	0,01888	0,9811204	1439	76220	75500	1354653	17,77	0,98112
60	0,020406	0,9795937	1526	74781	74018	1279153	17,11	0,97959
61	0,021746	0,978254	1593	73255	72459	1205135	16,45	0,97825
62	0,023346	0,9766543	1673	71662	70825	1132676	15,81	0,97665
63	0,025418	0,9745817	1779	69989	69099	1061851	15,17	0,97458
64	0,027371	0,9726286	1867	68210	67276	992752	14,55	0,97261
65	0,028519	0,9714811	1892	66342	65396	925476	13,95	0,9715
66	0,029914	0,9700858	1928	64451	63486	860080	13,34	0,97007
67	0,032597	0,9674035	2038	62522	61503	796594	12,74	0,9674
68	0,035927	0,9640731	2173	60484	59398	735091	12,15	0,96409
69	0,038894	0,9611058	2268	58312	57178	675693	11,59	0,96111
70	0,041646	0,9583542	2334	56044	54877	618515	11,04	0,95835
71	0,044964	0,9550363	2415	53710	52503	563638	10,49	0,95498
72	0,048214	0,9517859	2473	51292	50059	511135	9,97	0,95184
73	0,051124	0,9488755	2496	48822	47574	461076	9,44	0,94888
74	0,05552	0,9444804	2572	46326	45040	413502	8,93	0,94448
75	0,060726	0,9392741	2657	43754	42426	368462	8,42	0,93927
76	0,065358	0,9346424	2686	41097	39754	326036	7,93	0,93464
77	0,071282	0,9287183	2738	38411	37042	286282	7,45	0,92872
78	0,077454	0,9225465	2763	35673	34291	249240	6,99	0,92252
79	0,086633	0,9133672	2851	32909	31484	214949	6,53	0,91337
80	0,100805	0,8991949	3030	30058	28543	183465	6,10	0,89919
81	0,107518	0,8924819	2906	27028	25575	154922	5,73	0,89252
82	0,110766	0,8892343	2672	24123	22786	129347	5,36	0,88919
83	0,125175	0,8748252	2685	21450	20108	106561	4,97	0,87487
84	0,143984	0,8560162	2702	18766	17414	86453	4,61	0,85596
85	0,158999	0,8410011	2554	16063	14786	69039	4,30	0,84106
86	0,170614	0,8293856	2305	13510	12357	54253	4,02	0,82939
87	0,187149	0,8128514	2097	11205	10157	41896	3,74	0,81285
88	0,215964	0,784036	1967	9108	8125	31739	3,48	0,78404
89	0,233301	0,7666993	1666	7141	6308	23614	3,31	0,76684
90	0,239591	0,7604091	1312	5476	4819	17306	3,16	0,76023
91	0,264473	0,7355273	1101	4163	3613	12487	3,00	0,73553
92	0,27727	0,7227302	849	3062	2638	8874	2,90	0,72273
93	0,268414	0,7315861	594	2213	1916	6236	2,82	0,73159
94	0,276714	0,723286	448	1619	1396	4320	2,67	0,7239
95	0,289249	0,7107509	339	1172	1002	2924	2,49	0,71075
96	0,296519	0,7034814	247	833	710	1922	2,31	0,70468
97	0,303237	0,6967632	178	587	498	1212	2,06	0,69676
98	0,317848	0,6821516	130	409	343	714	1,75	0,67971
99	0,395683	0,6043165	110	278	223	371	1,33	0,60432
100	0,494048	0,5059524	83	168	145	148	0,88	0

Розглянемо алгоритми розрахунку показників таблиці смертності і середньої очікуваної тривалості майбутнього життя:

Імовірність не дожити до наступного віку qx розраховується на базі вікового коефіцієнта смертності, який обчислюється наступним чином:

qx=dx/Lx+1

Значення показників імовірності не дожити у віковій групі 50-100 років після розрахунку підлягають згладжуванню методом плинної середньої третього порядку з подвійною вагою групи, для якої проводиться розрахунок.

Заміна значень показників проводиться за допомогою середньої геометричної з суміжних значень показників.

Тобто для віку 50-99 згладжування відбуватиметься за формулою:

q = 4 / q * (q ) * q ,

x / x-1; x; x+1

де x - вік; q - імовірність не дожити до наступного віку; qх - середнє згладжене значення показника імовірності не дожити до наступного віку.

Наприклад,

q = 4 / q * (q ) * q =60 / 59 60 61= 4 / 0,01865 * (0,02104) * 0,02252 = 0,02077.

Для віку 100 років:

q = 3 / q * (q ) ,

q = 3 / 0,21895 * (0,29853) = 0,26922.

Розрахунок решти показників таблиці смертності і середньої очікуваної тривалості майбутнього життя відбуватиметься на основі згладжених значень показника імовірності не дожити до наступного року.

px - імовірність дожити до наступного віку (x+1) для осіб, x яким виповнилось x років. Показник є похідним від q і x розраховується відповідно:

px = 1 - qx,

pх = 1 - qх = 1 - 0,00034 = 0,99966 (імовірність дожити до 11 років для людей, яким у році вже виповнилось 10 років).

lх - число осіб, які доживають до даного віку (x).

Для новонароджених lх береться як одиниця з п'ятьма нулями (число нулів забезпечують певний рівень точності). Для інших вікових груп lх визначаємо за формулою:

lх = lх-1 * pх ,

lх = lх-1 * pх = 98123* 0,99963 = 98091 осіб (чисельність людей, що дожили до віку 10 років).

dх - число осіб, які вмирають у віці x років:

dх = lх * qх ,

dх = lх * qх = 98091 * 0,00034 = 32 особи (кількість померлих у віці 10 років).

Lх - число осіб, які живуть у віці від x до x+1 років. На x відміну від lх , що є числом моментним, Lх - це середня чисельність x теоретичного населення в кожній віковій групі та визначається (окрім останнього значення):

Lx=(lx+lx+1) / 2;

Lx=(lx+lx+1) / 2=(98123+98091) / 2=98107 особи (середня чисельність табличного населення у віці 10 років).

Tx - число людино-років майбутнього життя для людей, що живуть у віці x і старше, тобто Tx - це кумулятивне число осіб, які живуть у віці від x до x+1.

Tx має ще один зміст - це сумарна чисельність стаціонарного населення (населення, яке не зазнає змін в чисельності та в складі) в таблиці смертності і середньої очікуваної тривалості майбутнього життя.

Цей показник розраховується таким чином:

Тх = Тх-1 - Lx-1

T x= Tx-1 – Lx-1 = 6859433 - 99365 = 6760068 людино-роки (всі люди у віці 1 рік і старше зможуть прожити у майбутньому 6760068 роки).

ex - середня очікувана тривалість майбутнього життя для людей, яким виповнилось x років. ex- середнє число років життя, яке може прожити покоління при народженні, за умови збереження сучасної інтенсивності вимирання. Середня очікувана тривалість майбутнього життя розраховується:

ex=Tx / lx

ex=Tx / lx=6859433 / 100000=68,59 (діти, що народились, зможуть прожити в середньому 68,59 років).

Px - коефіцієнт дожиття до наступного віку (x+1) для осіб, яким виповнилось x років:

Px=Lx+1 / Lx

Px=Lx+1 / Lx=98643 / 99365=0,99273 (коефіцієнт дожиття осіб у віці 0 років до віку 1 рік).

Запропонована Методика враховує сучасні тенденції відтворення населення, а також сучасний рівень та особливості інформаційного забезпечення для побудови теоретичних моделей.

Проведене теоретичне обгрунтування переваг використання нової Методики складання таблиць смертності і середньої очікуваної тривалості майбутнього життя, що були доведені під час дослідних розрахунків. Апробація Методики дала змогу виявити ряд особливостей у повіковому розподілі померлих за суміжними роками, що вказало на переваги використання вхідних даних за дворічний період.

Методика призначена для побудови таблиць смертності і середньої очікуваної тривалості майбутнього життя для України в цілому та її регіонів (таблиці поділяються за ознаками статі та типу поселення), але для Києва та Севастополя таблиці будуються в цілому по міськраді з поділом за ознакою статі.

2. Основні переваги реформи системи пенсійного забезпечення.

Десятиліттями пенсійне забезпечення в Україні вважалось одним з видів соціальної допомоги. Пенсійне забезпечення здійснювалось по солідарному принципу: держава відраховувала частину заробітку з працюючих і перерозподіляла його серед людей похилого віку у вигляді пенсій. Однак, сьогодні солідарна система не може забезпечити диференціацію розміру пенсій в залежності від стажу і величини заробітку. Саме це і спричинило реформування пенсійної системи, а саме – до змін механізму розподілу пенсійних коштів.

Передбачений законопроектами «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і «Про недержавне пенсійне забезпечення» шлях реформування пенсійної системи України є логічним продовженням і складовою економічних реформ в країні, послідовною реалізацією раніше прийнятих рішень і відповідає вимогам:

1. стаття 46 Конституції України;

2. положень Концепції соціального забезпечення населення України, яка схвалена Верховною Радою України 21 грудня 1993 року;

3. основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

4. Указу Президента України "Про основні напрямки реформування пенсійного забезпечення в Україні".

Цими документами установлено основні завдання і цілі пенсійної реформи, а саме:

1. підвищити рівень життя пенсіонерів;

2. встановити залежність розмірів пенсії від величини заробітку і трудового стажу;

3. забезпечити фінансову стабільність пенсійної системи;

4. заохотити громадян до збереження коштів на старість;

5. створити більш ефективну і більш дієву систему адміністративного управління в пенсійному забезпеченні.

Враховуючи соціально-економічні і політичні реалії в Україні, уряд пропонує шлях поступового впровадження трьохрівневої пенсійної системи:

1. Рівень 1 - солідарна система

2. Рівень 2 - загальнообов’язкова накопичувальна система

3. Рівень 3 - добровільна недержавна система пенсійних заощаджень.

1. Перший рівень - реформована солідарна пенсійна система, побудована на принципах "соціального страхування" і "солідарності поколінь", передбачає:

• охоплення системою загальнообов’язкового державного пенсійного страхування всіх працюючих громадян, що дасть можливість на рівні права пенсійного забезпечення для всіх категорій громадян;

• впровадження нової формули нарахування пенсій, що передбачає розширення періоду врахування заробітку у визначенні розміру пенсії, зарахування до страхового стажу періодів за які сплачені страхові внески.

Таким чином, розмір пенсії буде залежати від розміру заробітної оплати та страхового стажу.

2. Другий рівень – обов’язкова накопичувальна пенсійна система. Суть такої системи полягає в тому, що частина обов’язкових внесків в пенсійну систему буде накопичуватися в єдиному накопичувальному фонді і буде враховуватися на індивідуальних накопичувальних пенсійних рахунках громадян, які будуть платити такі внески. Ці кошти будуть інвестуватися в економіку країни з метою одержання інвестиційного доходу і захисту їх від інфляції. Вони будуть власністю громадян, які зможуть скористатися ними при досягненні пенсійного віку. Введення другого рівня пенсійного страхування дозволить збільшити загальний рівень пенсій, посилити залежність розміру пенсій від трудового вкладу, створити міцний вклад інвестицій для зростання національної економіки та інше.

Введений цей рівень буде лише після формування необхідних економічних передумов і створення ефективної системи державного нагляду та необхідної інфраструктури.

3. Третій рівень - система добровільного недержавного пенсійного забезпечення, передбачає створення у вигляді системи добровільного недержавного забезпечення за пенсійними схемами з певними внесками. Основу такої системи будуть складати недержавні пенсійні фонди (комерційні і професіональні).

В рамках цієї системи працівники матимуть можливість за бажанням додатково до заощаджень в загальнообов’язковій системі перераховувати внески у вибраний ними недержавний пенсійний фонд. Це дозволить заохочувати і кошти роботодавців до формування пенсійних збережень працівників і більше того сприяти підвищенню рівня життя громадян на заслуженому відпочинку.

В Законі "Про недержавне пенсійне забезпечення" детально прописані вимоги до процедури становлення недержавних пенсійних фондів, система управління цими фондами та їх активами.

На сучасному етапі пріоритетним напрямком роботи уряду є створення необхідної нормативної і організаційної бази для чіткого і ефективного введення в дію нових пенсійних законів.

Внаслідок здійснення реформи буде впроваджено багаторівневу пенсійну систему, побудовану на засадах соціальної справедливості, солідарності поколінь та соціального страхування. Це розширить можливості для підвищення добробуту людей похилого віку та зміцнення потенціалу економічного зростання.

Створення адекватної ринковій економіці пенсійної системи підвищить рівень відповідальності громадян за свою долю, спонукає їх залишати частину зароблених коштів на старість, допоможе подолати патерналістські настрої та очікування, швидше адаптуватися до нових умов життя.

Здійснення пенсійної реформи дасть змогу подолати бідність серед людей похилого віку, які все життя добросовісно працювали і створювали національне багатство.

Багаторівнева пенсійна система – це шлях до поступового зближення співвідношення між середніми розмірами пенсій і заробітної плати – з 34 до 65%. Будуть усунуті чинники соціальної несправедливості, перерозподілу коштів Пенсійного фонду на користь пільгових категорій. Доходи пенсіонерів перевищать прожитковий мінімум.

Пенсійна реформа адресується не тільки старшим поколінням, але й молоді, яка набуває завдяки цьому впевненості у своєму майбутньому.

Реформована пенсійна система стане потужним джерелом довготривалих інвестицій в економіку країни. Протягом 10 років їх обсяги можуть досягти близько 25 млрд. гривень. Це сприятиме розширенню зайнятості, зростанню доходів громадян та зміцненню фінансової бази пенсійної системи.

Дальше блокування пенсійної реформи мало б надзвичайно негативні наслідки для держави і людей, законсервувало б неприпустимо низький рівень пенсійного забезпечення. Спроби підвищити пенсії до рівня 50 – 60% заробітної плати без здійснення пенсійної реформи і запровадження багаторівневої пенсійної системи тільки шляхом збільшення нарахувань на фонд оплати праці до 60 – 70% будуть непосильним тягарем для економіки.

До найпоширеніших видів страхування рент належить страхування додаткової пенсії, яке призначене для захисту матеріальних інтересів громадян, зокрема, для стабілізації рівня їх життя.

Пенсійне забезпечення в більшості країн світу здійснюється за рахунок державних пенсійних систем (у межах соціального страхування), пенсійними фондами і страховими компаніями та іншими фінансовими організаціями.

У багатьох країнах пенсійне забезпечення громадян здійснюється приватними пенсійними фондами (наприклад, пенсійні фонди підприємств). Зацікавленість підприємств у розвитку приватного страхування пояснюється тим, що продумана пенсійна програма може сприяти зменшенню плинності найбільш кваліфікованих кадрів. Крім того, підприємство, яке робить внески на страхування пенсії своїх працівників, має пільги щодо сплати податків.

Приватні пенсійні фонди найбільш розвинені саме в тих країнах, де недостатній розвиток одержали державні пенсійні системи. Виплати з приватних пенсійних фондів можуть значно перевищувати розміри державних пенсій.

Пенсійні фонди мають значні кошти, які вони інвестують в акції, облігації, нерухомість.

Пенсійні фонди можна поділити на фонди із встановленими розмірами внесків і фонди із встановленими розмірами виплат. Фонди із встановленими розмірами внесків можуть бути накопичувальними, з виплатою прибутку й ощадні. Накопичувальні фонди створюються за участю роботодавців, які сплачують внески, встановлені у відсотках до заробітної плати працівників. Другий тип передбачає, що частина прибутку, на яку має право працівник, передається йому, а інша частина - у пенсійний фонд. Ощадні фонди створюються за рахунок коштів працівників, які самі здійснюють відрахування в пенсійний фонд, і роботодавців. Фонди із встановленими розмірами виплат можуть бути із встановленими твердими розмірами виплат протягом того часу, коли здійснюються внески в пенсійний фонд (рік, квартал, місяць); ставити розміри виплат залежно від кількості років і середнього заробітку за весь період роботи; ставити розміри виплат в залежність від числа років і середнього заробітку за кілька років.

Роботодавець, який має намір розробити пенсійну схему, може піти кількома шляхами. По-перше, він може виходити з того, що це буде самостійно керована схема із залученням консультантів-професіоналів. По-друге, повністю або частково передати пенсійну схему страховій компанії, що, до речі, має певні переваги, оскільки саме страхова компанія може забезпечити фундаментальний захист, має більше адміністративного досвіду і більше можливостей для інвестування.

Пенсійне забезпечення може бути здійснене і шляхом купівлі індивідуальних страхових полісів у страхових компаній. На Заході, наприклад, послугами приватних страхових компаній користується значна частина населення, незважаючи на те, що страхування пенсій є одним із найдорожчих видів довгострокового особистого страхування.

Договори страхування пенсій укладаються як індивідуально, так і з групою осіб.

Пенсійне страхування передбачає, що страхова компанія здійснює застрахованій особі виплати, які пов'язуються з виходом на пенсію (страхування додаткової пенсії) або віком, установленим договором страхування. Відповідальність страхової компанії за договорами страхування додаткової пенсії може бути розширена за домовленістю сторін. Так, додатково до умов договору страхування додаткової пенсії страхова компанія може взяти на себе відповідальність здійснити виплати в разі настання нещасного випадку або смерті страхувальника (застрахованого). Страхова компанія може надати страхувальникові можливість укласти договір страхування на користь іншої особи.

Індивідуальні договори страхування додаткової пенсії укладаються з дієздатними громадянами з урахуванням їх віку та статі і незалежно від стану здоров'я. Час початку виплати додаткової пенсії може бути пов'язаний як із настанням пенсійного віку, так і визначений за домовленістю сторін. Страхова сума обумовлюється при укладенні договору страхування. При її визначенні враховується розмір поточних виплат, що їх має здійснити страхова компанія. Крім цих основних виплат, у договорі страхування можуть бути передбачені й додаткові виплати, які являють собою наслідок участі страхувальника у прибутку страхової компанії. Страхувальникові надається право сплатити страхові платежі за один раз або періодичними внесками. Розмір страхових внесків залежить від страхової суми, від віку і статі страхувальника (застрахованої особи).

Додаткова пенсія залежно від змісту договору страхування може бути виплачена страховиком протягом життя застрахованого або упродовж визначеного періоду. Але можливі випадки, коли застрахований не дожив до моменту виплати пенсії або одержував її лише протягом дуже малого періоду. У цих випадках відповідно до умов страхування страхова компанія або виплачує вигодонабувачу (спадкоємцям) певну кількість пенсій (визначається під час укладення договору страхування), або різницю між обумовленою кількістю пенсій і сумою, яка вже була сплачена застрахованому за його життя.

При укладенні договору страхування встановлюється порядок виплати пенсій (щомісячно, за кожен рік та інше).

Умовами договору страхування може бути передбачено, що за життя застрахованого він особисто отримує додаткову пенсію, а у випадку його смерті - вигодонабувач, який визначений застрахованим, у повному обсязі додаткової пенсії, передбаченої для застрахованого, або в її частині довічно.

Умови проведення страхування додаткової пенсії можуть передбачати надання пільг страхувальникам. Так, після визначеного строку страховик може надати страхувальнику можливість одержати позику під заставу накопиченого до часу звертання за позикою резерву.

Страхові компанії, які пропонують пенсійне страхування, як свідчить зарубіжний досвід, мають дуже великі страхові резерви.

Існуюча в Україні система пенсійного забезпечення громадян потребує докорінних змін, оскільки не відповідає сучасним вимогам. З огляду на це високий рівень пенсійного забезпечення в економічно розвинених країнах може стати основою для глибокого дослідження і використання набутого досвіду при удосконаленні пенсійної системи в Україні.

При пенсійному страхуванні основні виплати страхового забезпечення здійснюються при досягненні застрахованою особою пенсійного віку. Ця умова не є обов'язковою, бо, виходячи з принципу свободи угоди, сторони, які уклали договір страхування (страховик і страхувальник), можуть самі визначити вік, з якого необхідно починати виплату страхового забезпечення (ренти).

У випадку, коли угодою встановлюється, що зобов'язання страховика здійснювати страхові виплати настає при досягненні застрахованою особою пенсійного віку, страхові виплати дійсно набувають значення додаткової пенсії. Страхування додаткової пенсії покликане доповнювати систему державного пенсійного забезпечення, якого в сучасних умовах недостатньо для того, щоб гарантувати нормальний рівень життя громадянам пенсійного віку.

Пенсійне страхування пов'язане з довгостроковістю угоди і дожиттям застрахованої особи до певного віку, встановленого угодою. Однак угода страхування додаткової пенсії може також включати й інші види ризиків, наприклад, від нещасного випадку та на випадок смерті.

Договір пенсійного страхування може бути укладений як з громадянами (фізичними особами), так і з юридичними особами - спілками, товариствами, підприємствами тощо. Договір страхування пенсії також може бути укладений однією особою на користь іншої. Страховою подією є досягнення застрахованою особою пенсійного віку.

Договори страхування можуть бути укладені з дієздатними громадянами. Максимальний вік застрахованої особи на момент укладання договору страхування для жінки звичайно обмежений 54 роками, а для чоловіків - 59 роками, тобто за рік до пенсійного віку. Однак існують програми пенсійного страхування, які передбачають виплату пенсії з наступного місяця після моменту сплати страхового внеску. На страхування, як правило, приймаються громадяни незалежно від стану здоров'я на момент укладання угоди.

Страхова сума встановлюється в договорі страхування в розмірі суми періодичних страхових виплат. В угодах пенсійного страхування вони можуть називатися пенсіями. Іноді в угоді страхування може бути передбачена участь застрахованої особи в прибутку, який страхова організація отримує в результаті інвестування страхових внесків з цього виду страхування.

Страхова премія може бути внесена або періодичними платежами, або одноразово. При сплаті внесків в розстрочку може бути здійснена їх індексація для того, щоб страховик і страхувальник коригували розмір взаємних зобов'язань з урахуванням їх реальної вартості.

Розмір премії, який необхідно внести, щоб забезпечити певний розмір пенсії, встановлюється з таблиць, які розраховуються страховиком згідно з існуючими статистичними даними. На практиці страхувальник часто сам вказує розмір внесків з урахуванням власних економічних можливостей. При цьому, згідно з бажанням страхувальника та при згоді страховика, страхову суму по цій угоді можна змінити як у бік зменшення при несприятливій для страхувальника економічній ситуації, так і в бік збільшення.

Розмір пенсії, який буде отримувати застрахована особа, залежить від таких обставин:

- Розмір внесених страхових платежів.

- Кількість років, які пройшли з моменту укладання договору страхування (та першого внеску) до початку пенсійних виплат: чим більше період накопичення, тим більше накопичена сума і тим вище може бути розмір пенсії за інших рівних умов.

- Вік застрахованої особи: чим старше застрахована особа, тим менше період накопичення і тим більше страховий внесок, який повинний бути сплачений.

- Від статі застрахованої особи: ця обставина впливає на розмір пенсії, бо вона пов'язана з тривалістю життя застрахованої особи та визначає тривалість періоду виплат пенсій і необхідний для цього страховий фонд.

Звичайно, розмір страхового внеску для жінок в 1,5 рази вище, ніж для чоловіків. Однак існують програми страхування, в яких розмір страхового внеску не залежить від статі. В цих програмах таблиці тарифів розраховуються за об'єднаною таблицею смертності. Якщо застрахована особа вмерла, встигнувши отримати декілька пенсій, нащадкам сплачується різниця між обумовленою раніше компенсацією і вже отриманою застрахованою особою пенсією. Як правило, пенсійні виплати перераховуються на особистий рахунок застрахованої особи в банку або переказується поштою. У випадку смерті страхувальника на протязі пенсійного періоду, виплата подальшої пенсії припиняється, якщо страхувальник при житті отримав не менше обумовленої в договорі кількості річних виплат.

3 Місце комерційних страхових компаній у реалізації пенсійної реформи в Україні.

Донедавна в Україні основним джерелом пенсії був централізований державний пенсійний фонд, створений у межах солідарної системи пенсійного забезпечення. За Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, який був прийнятий у 2003 році і набрав чинності з початку 2004 року, державну систему кардинально перебудовано. До першого (державного) рівня додались обов’язкова і добровільна приватні системи. Але перш ніж перейти до характеристики запроваджуваної реформи, зупинимось на проблемах донедавна чинної пенсійної системи, коло яких можна окреслити таким чином:

1. Відсутність диференціації розмірів пенсій у залежності від трудового вкладу.

2. Відсутня можливість успадкування пенсійних коштів у разі, якщо особа померла раніше, ніж досягла пенсійного віку або отримувала пенсію протягом короткого терміну.

3. Демографічні проблеми

4. Відсутність правового поля для додаткового пенсійного забезпечення.

Схема функціонування недержавного пенсійного фонду(рис.3.1):

• Рада фонду укладає з адміністратором договір про адміністрування пенсійного фонду;

• Рада фонду укладає договір про управління активами пенсійного фонду з компанією (компаніями) з управління активами або іншою особою, що здійснює управління активами пенсійного фонду (далі - КУА);

• Рада фонду укладає зі зберігачем договір про обслуговування пенсійного фонду зберігачем;

• Адміністратор від імені пенсійного фонду укладає з вкладниками пенсійні контакти;

Учасники

Зберігач

НПФ

Ведення персоніфі-

кованого обліку

Рис. 3.1. Схема функціонування недержавного пенсійного фонду

• Адміністратор надає учасникам інформацію про стан їхніх індивідуальних пенсійних рахунків та укладає договори про виплату пенсій;

• КУА надає зберігачеві розпорядження щодо інвестування активів пенсійного фонду;

• Зберігач надає КУА інформацію про здійснення операцій з інвестування активів; Адміністратор надає зберігачеві інформацію щодо перерахування коштів для оплати послуг, які надаються НПФ, пенсійних виплат та інших витрат, передбачених Законом;

• Адміністратор надає КУА інформацію про суму пенсійних внесків, що надійдуть до фонду (відповідно до пенсійних контрактів), та суму виплат, що будуть здійснені за рахунок пенсійних активів (відповідно до договорів про виплату пенсій та при переведенні коштів);

• Зберігач надає адміністраторові інформацію щодо перерахування коштів для оплати витрат НПФ, а також адміністратору та раді фонду звітність про обслуговування пенсійного фонду;

• КУА надає адміністраторові та раді фонду звітність про управління активами пенсійного фонду;

• Адміністратор надає раді фонду звітність з недержавного пенсійного забезпечення.

Але переваги розробленої системи пенсійного забезпечення безперечні. Суть їх полягає у:

1. створенні всеохоплюючої системи пенсійного страхування (включаючи, зокрема, найманих працівників у всіх галузях економіки; осіб, які ведуть особисте підсобне господарство; осіб, зайнятих підприємницькою діяльністю; державних службовців; військовослужбовців;

2. «можливості збалансування демографічних та економічних ризиків у системі пенсійного страхування при функціонуванні солідарної системи, Накопичувального фонду та системи недержавних пенсійних фондів (солідарна система пенсійних виплат більше чутлива до демографічних змін, але практично нечутлива До змін в економічній ситуації, а накопичувальна система -навпаки). Таким чином буде створено надійну основу для фінансової збалансованості та стійкості усієї пенсійної системи, що є також принципово важливим і вигідним для працівників;

3. стимулюванні громадян до праці через установлення максимального ступеня залежності їх майбутньої пенсії від розміру заробітку, з якого сплачувалися страхові внески, та страхового стажу, протягом якого вони сплачувались;

4. сприянні процесам "детінізації" економіки та зростання заробітної плати у народному господарстві;

5. створенні цивілізованих механізмів залучення коштів роботодавців до формування пенсійних заощаджень їх працівників через корпоративні та професійні недержавні пенсійні фонди;

6. формуванні нових джерел інвестиційних: ресурсів для інвестування реального сектора економіки. Залучені до накопичувальної системи кошти будуть довготерміновими інвестиційними ресурсами, що дозволить їх вкладати максимально вигідно як для застрахованих осіб, так і для розвитку національної економіки. Залежно від розміру внесків, тільки через Накопичувальний фонд можна буде інвестувати протягом 10 років в економіку країни 30-100 млрд грн;

7. посиленні позитивного впливу пенсійної реформи на реформування податкової системи, системи оплати праці, розвиток фондового ринку та ринку капіталів у цілому і т.д.;

8. уніфікації законодавства України до законодавства Європейського Союзу.

Якщо розглядати переваги запроваджуваної пенсійної системи для працюючих громадян, то вони в майбутньому матимуть можливість отримання пенсії з кількох джерел (із солідарної системи, обов'язкової накопичувальної та добровільної накопичувальної систем). Це страхує громадян від в похилому віці (у разі якщо виплати з солідарної системи під тиском демографічного навантаження суттєво зменшаться то, залишаться ще відчутні виплати із накопичувальних складових пенсійної системи). Крім того, встановлюється соціальна справедливість через залежність майбутнього розміру пенсії від заробітку, з якого сплачуються пенсійні внески, та страхового стажу, протягом якого вони сплачуються (тобто від трудового внеску особи); з'являється можливість підвищити розмір пенсій громадянам за рахунок:

- інвестиційного доходу, отриманого від вкладання коштів, облікованих на персональних накопичувальних пенсійних рахунках, у різні галузі економіки;

- відкладення терміну виходу на пенсію на пізніший період, якщо цього бажає сама особа, і отримання актуарного підвищення розміру пенсії.

Доцільно виділити також можливість успадкування коштів, накопичених на персональних накопичувальних пенсійних рахунках, спадкоємцями померлих осіб, що неможливо в умовах солідарної (розподільчої) системи; користування податковими пільгами, що розповсюджуватимуться на кошти, відраховані до накопичувальна пенсійної системи, та інвестиційний дохід, отриманий від інвестування цих коштів; залучення коштів роботодавців до процесу формування пенсійних заощаджень їх працівників через корпоративні та професійні недержавні пенсійні фонди. Тобто створюючи, наприклад, корпоративний пенсійний фонд, підприємство братиме на себе зобов'язання сплачувати до нього страхові внески на користь усіх без винятку своїх працівників; можливість для особи отримувати інформацію щодо використання перерахованих нею до пенсійної системи коштів (як до солідарної, так і до накопичувальної системи). Усе це створює систему громадського контролю над системою пенсійного страхування та дає змогу кожній особі планувати майбутній розмір своєї пенсії та впливати на нього.Від запроваджуваної пенсійної реформи матимуть вигоди і сьогоднішні пенсіонери. Найбільш вагомими серед них є недопущення зменшення, у майбутньому, реальних розмірів вже призначених, пенсій або виникнення заборгованості з виплати пенсій, що могло б трапитися внаслідок очікуваного значного погіршення співвідношення між кількістю працездатного населення (яке сплачує пенсійні внески) та кількістю пенсіонерів (на виплату пенсій яким ці внески витрачаються); поява можливості економії коштів у діючій солідарній системі, які можна буде використовувати для підвищення розмірів уже призначених пенсій, що досягатиметься за рахунок; фінансування Пенсійним фондом із страхових внесків лише трудових пенсій. Виплати за іншими пенсійними програмами (соціальні пенсії, підвищення розміру пенсії окремим категоріям працівників) здійснюватимуться за рахунок коштів Державного бюджету та інших джерел, що дасть можливість спрямовувати вивільнені кошти на фінансування трудових пенсій. Тобто і Державний бюджет, і роботодавці оплачуватимуть соціальні пенсії, а також різницю між розмірами трудових пенсій та підвищеними розмірами пенсій, які призначаються окремим категоріям осіб (такі витрати більше не будуть здійснюватися за рахунок коштів, які спрямовуються на виплату трудових пенсій); впорядкування ступеня диференціації розмірів пенсій (тобто різниці між їх максимальним та мінімальним розмірами) через установлення однакового для всіх категорій громадян розміру заробітку, з якого сплачуються страхові внески та, відповід­но, призначатимуться пенсії; здійснення обов'язкової щорічної індексації розмірів пенсій на повний розмір інфляції, а також підвищення купівельної спроможності пенсій шляхом їх підвищення на певний відсоток зростання середньої заробітної плати в Україні; наявність права вибору: отримувати пенсію, призначену за законодавством, що діяло до набрання чинності нового закону, чи отримувати пенсію, обчислену за нормами нового законодавства. Проте пенсійна реформа може бути успішною лише за умови усвідомлення всіма верствами населення її необхідності й необоротності. Структура змішаної пенсійної системи, що пропонується наведена на рис. 3.2.

Співвідношення пенсії до заробітку

Солідарна система	20,00%
Обов'язкова накпичувальна система	32,00%
Разом	52,00%
Добровільна накопичувальна система	30,00%
Разом	82,00%

Рис. 3.2. Структура змішаної пенсійної системи

Саме тому страхові компанії беруть найбезпосереднішу участь у пенсійній реформі. Головними чинниками функціонування нової пенсійної системи є два базових закони пенсійної реформи: «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та «Про недержавне пенсійне забезпечення».

Згідно з цими законами, перехід від державного пенсійного забезпечення до державного пенсійного страхування зумовлений, перш за все, фундаментальним положенням пенсійної реформи – прямою залежністю розміру пенсії від величини заробітку і стажу людини за весь період її трудової діяльності.

Закон «Про недержавне пенсійне забезпечення» вводить поняття третього рівня пенсійної системи і надає можливості додаткового пенсійного забезпечення через недержавні пенсійні фонди, страхові компанії та пенсійні депозитні рахунки в банківських установах.

Цей закон також проголошує «принцип безумовної відповідності розміру пенсії сумі накопичених коштів на індивідуальних пенсійних рахунках».

Закон забороняє будь-яким організаціям застосовувати будь-які пенсійні схеми, що не відповідають цьому базовому принципу.

У той же час у новій пенсійній системі страховим компаніям зі страхування життя відведена особлива роль, оскільки лише вони мають право виплачувати довічні пенсії особам, що беруть участь як у державній накопичувальній системі (другий рівень), так і у недержавному пенсійному забезпеченні (третій рівень).

На сьогодні СК є активними учасниками системи недержавного пенсійного забезпечення, пропонуючи поліси пенсійного страхування. Пенсійне страхування передбачає, що основні виплати страхового забезпечення здійснюються при досягненні застрахованою особою пенсійного віку, встановленого законодавством. Якщо договором страхування визначено, що СК зобов’язана виплачувати страхове забезпечення після досягнення застрахованою особою пенсійного віку, такі виплати набувають значення пенсії (ануїтету, ренти).

Пенсійне страхування поділяється на страхування щомісячної довічної додаткової пенсії – щомісячна виплата пенсіонерові протягом всього його життя з моменту досягнення ним пенсійного віку; страхування щомісячної пенсії на визначений термін – щомісячна виплата, яка здійснюється пенсіонерові протягом визначеного ним терміну (10, 15, 20 років) із моменту досягнення ним пенсійного віку; пенсійне страхування з одноразовою виплатою передбачає виплату страхової суми пенсіонерові одноразово, після досягнення ним пенсійного віку. Крім того, протягом терміну дії договору страхування, з моменту набрання ним чинності й до пенсійного віку, діє страховий захист життя.

Пенсійними будь-яку з цих виплат робить їх прив'язка до пенсійного віку. В Україні, для того щоб програма називалася пенсійною, офіційно дозволене відхилення від пенсійного віку становить плюс/мінус 10 років. Проте можна зробити абсолютно аналогічну програму і без прив'язки до пенсійного віку.

Якщо розглядати пенсійні програми, то разова виплата не є для них характерною, і здійснюється лише у разі, якщо накопичена сума маленька, або у разі крайньої потреби: виїзду застрахованого за кордон, хвороби чи непрацездатності.

Що ж стосується періодичних виплат, або ж як їх називають у страхуванні „ануїтетів”, то найбільш поширеними є наступні:

• пожиттєвий (довічний) ануїтет без права наслідування частини страхового резерву. У такому разі виплата ануїтетів здійснюється лише доки застрахована особа жива і припиняється у випадку її смерті;

• пожиттєвий ануїтет з правом наслідування частини страхового резерву. У такому разі виплата ануїтетів здійснюється доки застрахована особа жива в розмірі, передбаченому договором страхування, а після смерті застрахованої особи вигодонабувач або спадкоємці застрахованої особи успадковують частину нерозподіленого страхового резерву за таким договором;

• пожиттєвий ануїтет з гарантованим періодом. У такому разі виплата ануїтетів здійснюється доки застрахована особа жива, а також після смерті застрахованої особи протягом гарантованого періоду – терміну, що залишився до кінця гарантованого періоду, після чого договір страхування припиняє свою дію. У разі смерті застрахованої особи після закінчення гарантованого періоду виплата ануїтетів не здійснюється та договір страхування припиняє свою дію. Тривалість гарантованого періоду встановлюється в роках від початку періоду виплат;

• пожиттєвий ануїтет подружжя. Для страхування із здійсненням страхових виплат у вигляді пожиттєвого ануїтету подружжя на період виплати призначаються дві застраховані особи – члени подружжя. Ануїтет подружжя виплачується в повному розмірі доки обидва члени подружжя живі і в зменшеному розмірі у випадку смерті одного з членів подружжя. Страхова виплата у вигляді пожиттєвого ануїтету подружжя може здійснюватися у наступних варіаціях: із визначенням основного застрахованого; без визначення основного застрахованого;

• строковий ануїтет без права наслідування частини страхового резерву. У такому разі виплата ануїтетів здійснюється лише протягом певного строку, визначеного договором та припиняється у випадку смерті застрахованої особи;

• строковий ануїтет з правом наслідування частини страхового резерву. У такому разі виплата ануїтетів здійснюється протягом певного строку, визначеного договором, а після смерті застрахованої особи до закінчення такого періоду ануїтети вигодонабувачу або спадкоємцям застрахованої особи виплачуються в розмірі певного відсотка від ануїтету, передбаченого договором.

СК вважають пенсійну реформу потужним чинником розвитку ринку страхування в цілому. На сьогодні страховий ринок пропонує досить вузьку низку послуг – накопичувальну страховку, приурочену до виходу страхувальника на пенсію. На справді пенсійне страхування повинне включати добровільне пенсійне страхування, здійснюване в системі недержавного пенсійного забезпечення. При цьому страхувальник має враховувати всі ризики, пов’язані зі страховим полісом, на відміну від більш захищених пенсійних схем недержавних пенсійних фондів (НПФ).

Але на відміну від НПФ, страхові компанії страхують і перестраховують свої зобов'язання перед клієнтами, а банкрутство компанії зі страхування життя є практично неможливим.

В Україні лише СК мають позитивний досвід роботи на ринку пенсійного страхування. Окрім того, страхові компанії більш привабливі для роботодавців, оскільки володіють чудовим механізмом управління персоналом (HR-менеджменту). На додаток, СК зі страхування життя мають розгалужені агентські мережі, які дозволяють їм уже сьогодні залучати клієнтів до програм пенсійного страхування. У НПФ такі мережі загалом відсутні і економіка закладена в українському законі фактично заборонятиме їх створення.

У Європі пенсійне забезпечення здебільшого здійснюється через СК , або через НПФ які є 100% власністю страхових компаній. Тому розподіл функцій компаній зі страхування життя та НПФ вважається недоцільним. Натомість в Україні сьогодні існує гострий конфлікт інтересів лайфових СК та НПФ. Враховуючи законотворчий тиск СК “ТАС” має серйозні наміри створити власний пенсійний фонд “ТАС”, і цим забезпечити інтереси своїх клієнтів за будь-яких змін законодавства.

І все-таки, попри свою односторонність, Закон "Про недержавне пенсійне забезпечення", як зазначалося, чітко декларує трьох рівноправних учасників пенсійної реформи - страхові компанії, банки та пенсійні фонди. І оскільки банки, на жаль, поки безпосередньо не можуть взяти участь у процесі пенсійного накопичення, учасниками пенсійної реформи є страхові компанії та пенсійні фонди. Невеликі за розміром підприємства, яким не байдуже питання пенсійного забезпечення власних співробітників, будуть вибирати між відкритими НПФ і лайфовими компаніями. Здійснюючи відрахування на формування пенсійного фонду працівників, роботодавець повинен отримувати віддачу на свою "інвестицію". Іншими словами, має забезпечуватися так званий баланс інтересів роботодавця, працівника та держави. Саме тому в усьому світі й, починаючи з 2003 року, в Україні держава надає таким керівникам підприємств податкові пільги, дозволяючи зарахувати внески на пенсійне забезпечення співробітників до валових витрат і звільняючи їх тим самим від оподаткування. Проте для роботодавця цього недостатньо, адже таким чином він може компенсувати собі лише 25% інвестиції. А як отримати віддачу з решти 75%? Вкладаючи гроші в персонал, кожний керівник зацікавлений дістати натомість гнучкий інструмент кадрової політики: додатково мотивувати співробітників, знизити плинність кадрів, "прив'язати" висококваліфікованих співробітників до підприємства тощо.

Компанії із страхування життя можуть реально допомогти роботодавцю вибудувати більш гнучку систему стимулювання персоналу. Наприклад, укладаючи договір із СК, керівник може записати умову, за якою пенсійні накопичення стають власністю працівника лише після визначеного строку роботи на підприємстві, виконання певного проекту чи досягнення інших об'єктивних та наперед відомих цілей (показників). При цьому, у разі невиконання зазначених у договорі умов або дострокового звільнення працівника гроші залишаються в підприємства та можуть бути спрямовані на пенсійне забезпечення та стимулювання інших співробітників.

Та найголовніша перевага компаній зі страхування життя порівняно з НПФ та банками полягає в тім, що тільки вони сьогодні мають можливість здійснювати довічну (більш звичну для нас і єдино правильну з точки зору суті пенсійного забезпечення) виплату пенсій. Адже ніхто не зацікавлений у тому, щоб протягом короткого строку витратити власні пенсійні заощадження, а потім решту життя існувати лише за рахунок державної пенсії. Вагомим є і те, що страховики можуть гарантувати мінімальний розмір майбутньої пенсії. До того ж, купивши поліс страхування життя, приурочений до пенсійного віку, клієнт точно знатиме мінімальний розмір виплат та їхню періодичність, а також те, на яку допомогу вправі розраховувати сім'я в разі його смерті. А залишаючись у доброму здоров'ї, клієнт довічно отримуватиме пенсію від страхової компанії, не замислюючись про те, що через деякий час ці виплати припиняться.

До переваг страховиків життя варто віднести й відсутність твердої прив'язки до пенсійного віку, більш широку гаму продуктів, наявність страхового захисту, що також має значення як для роботодавця, так і для працівника. Страховики за більшістю своїх програм надають клієнтам можливість вирішити на момент укладання договору або на час отримання коштів таке питання: одразу забрати накопичені кошти чи перетворити їх у пенсію - строкову або довічну.

Слід зауважити, що кожний із згаданих варіантів пенсійних виплат має безліч додаткових опцій та варіацій. Наприклад, пенсія може бути з гарантованим терміном виплат: незалежно від того, чи живий буде пенсіонер, у визначений період його пенсію отримає сім'я. Друга варіація - успадкування всіх або частини пенсійних активів після смерті пенсіонера. У такому випадку в разі передчасної смерті вкладника його невикористані пенсійні заощадження (кошти, що залишилися) отримають спадкоємці у вигляді одноразової або щомісячних виплат. Існує і такий різновид пенсійних схем, як "пенсія подружжя". Суть полягає в тім, що сімейна пара купує один поліс на двох і пенсія виплачується за наступною схемою: доки обоє живі - 100%, коли один помирає - 50%. Окрім того, лайфові компанії, звичайно, пропонують і такі варіанти пенсійних виплат, як страхування життя на випадок смерті, від нещасних випадків, на випадок настання хвороби чи інвалідності.

У страховій компанії розмір накопичувальних внесків і власне пенсії можна прив'язувати і до гривні, і до вільноконвертованої валюти, що краще - вирішувати конкретному вкладнику, який повинен мати можливість вибору. Однак при цьому потрібно усвідомлювати, що надійність валют усе-таки різна і, піклуючись про свою забезпечену старість, не варто бути легковажним.

До переваг компаній зі страхування життя слід віднести і наявність викупної вартості страхових продуктів. Такий момент видається дуже важливим, адже обставини, як у компанії, так і конкретних людей, можуть складатися по-різному. Гроші ж, перераховані в недержавний пенсійний фонд, забрати до настання пенсійного віку неможливо.

Отже, роботодавцям і громадянам незабаром доведеться вибирати між надійністю та гнучкістю продуктів страхових компаній і прозорістю продуктів недержавних пенсійних фондів. Від того, який вибір буде зроблений більшістю людей, залежать хід та успішність пенсійної реформи в країні. Але найголовніше - щоб цей вибір існував, і його не робили замість громадян державні чиновники.

Страховим компаніям належить унікальна роль у пенсійній реформі – вони і залучають кошти, і водночас є єдиною установою, здатною здійснювати довічну (звичну для нас та єдину правильну) виплату пенсії.

Реформа в цій справі передбачає побудову трирівневої системи джерел пенсійного забезпечення. Частина коштів формуватиметься за рахунок вкладів працюючих громадян на пенсійні рахунки за умов пенсійного страхування. Залучення страхових компаній до цієї справи, як свідчить зарубіжний досвід, цілком виправдане.

ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРИ

1. Про пенсійне забезпечення: Закон України від 05 листопада 1991 р. № 1788-ХІІ.

2. Говорушко Т.А. Страхові послуги: Навчальний посібник. – 2-ге видання перероблене та доповнене / Т.А. Говорушко. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 344 с.

3. Комадовська В. Особливості класифікації страхування життя в Україні / В. Комадовська // Страхова справа. – 2006. – №4(24). – С. 68 – 73.

4. Залєтов О. пенсійний захист населення: глобальна проблема ХХІ століття / О. Залєтов // Страхова справа. – 2006. – №3(23). – С. 12 – 19.

5. Мусатова Т.А., Терещенко Г.М. Проблеми розвитку недержавного пенсійного страхування в Україні / Т.А. Мусатова, Г.М. Терещенко // Фінанси України. – 2008. – №12. – С. 76 – 88.