
- •2.Cучасна укр мови та II ознаки. Мовна норма. Усна й писемна мова. Функції мови.
- •Функції мови:
- •3. Рідна мова. Національна мова. Державна мова
- •4. Лексикографія як наука. Типи словників. Словники у професійному мовленні
- •5. Стиль та жанр укр. Літ. Мови. Функціональні стилі укр. Літературної мови та сфери їх застосування.
- •6.Науковий стиль у професійному спілкуванні. Лексико-стилістичні мовні засоби наукового стилю та його підстилів
- •7. Офіційно – діловий стиль, його варіанти, лексико – стилістичні мовні засоби
- •8.Публіцистичний стиль: добір лексики. Особливості розмовного стилю української мови.
- •9. Документ та його ознаки. Призначення і класифікація сучасних ділових паперів.
- •10.Формуляр службового док-та та рівень його стандартизації Склад ревізитів док-тів, вимоги до їх змісту та оформлення.
- •3. Основні правила оформлення реквізитів
- •11. Загальні вимоги до укладання й оформлення док-тів. Оформлення сторінки та тексту док-та
- •12. Особливості вживання іменникових форм у ділових паперах
- •15. Числівники в ділових паперах.
- •16.Мова і професія. Професійна лексика. Місце професіоналізмів в офіційних писемних документах.
- •Особливості професійної лексики
- •Використання
- •17. Терміни та канцеляризми в професійному спілкуванні. Нормування, кодифікація й стандартизація термінів.
- •18. Особливості вживання та перекладу дієприкметників та дієприкметникових зворотах у науковому стилі.
- •19. Особливостi усного I письмового дiлового спiлкування, культура письмового дiлового спiлкування
- •20. Види, типи і форми (жанри) професійного спілкування
- •21. Телефонна розмова як різновид усного ділового спілкування
- •22. Публічний виступ. Внутрішня структура та композиція виступу. Найголовніші вимоги до мови оратора. Мовні засоби переконування
- •23.Публічні виступи(заява, доповідь, промова, лекція, бесіда)
- •24.Мовленнєвий етикет як феномен і виразник кожного народу
- •25. Суржик. Зайві слова в діловому мовленні
- •26. Культура усного ділового мовлення. Усне спілкування як інструмент професійної діяльності. Мнологи. Діалоги. Полілоги.
- •27. Іншомовні слова в діловій українській мові.
- •28. Колективні форми (нарада, дискусія) фахового спілкування
- •30.Основні норми української літературної вимови
18. Особливості вживання та перекладу дієприкметників та дієприкметникових зворотах у науковому стилі.
Сьогодні, реалізуючи вимоги Закону України про мови, почали активно перекладати підручники, навчальні плани та інші документи, а також створювати нові державною мовою. І одна з них, виникає при перекладі та вживанні дієприкметників, оскільки як у навчальній літературі, так і в ділових паперах вони доволі часто використовуються для відтворення повноти і точності юридичних текстів. Чим же викликані труднощі при перекладі дієприкметників? У першу чергу тим, що при перекладі, як правило, не звертається увага на стан і час дієприкметника, а через те неправильно передається, формулюється зміст словосполучення або речення. У сучасній українській мові ознаки дієприкметника подібні ознакам дієслова. Отже при перекладі необхідно особливу увагу приділяти характеристикам цих категорій. Активні дієприкметники у реченні виражають ознаки діючого предмета та виступають у формах теперішнього і минулого часу. Активні дієприкметники теперішнього часу утворюються від основи теперішнього часу перехідних і неперехідних дієслів за допомогою суфіксів -уч-, -юч- та -ач-, -яч-: потухаючий, ріжучий, під’їжджаючий, лежачий, сидячий. Активні дієприкметники минулого часу утворюються від основи інфінітива перехідних дієслів за допомогою суфікса -л-: згорілий, прогнилий, змарнілий, накреслений, всохлий, померлий. Проте у сучасній українській мові, як і в давньоруській, активні дієприкметники маловживані. І тому при перекладі активні дієприкметники, які мають у російській мові суфікси -ющ-, -ущ-, -ащ-, -ящ- (теперішній час) та -вш- (минулий час), українською мовою передаються як підрядні речення: сложившаяся вокруг ситуация - ситуація, що склалася навколо Пасивні дієприкметники виражають ознаки того предмета, який зазнає дію іншого предмета. В українській мові майже не вживаються пасивні дієприкметники теперішнього часу. Отже при перекладі дієприкметники, які в російській мові мають суфікси дієприкметників теперішнього часу пасивних дієприкметників -ем-, -ом-, -им-, також передаються як підрядні речення: приемы, применяемые преступниками - прийоми, які застосовують злочинці Рідко при утворенні пасивних дієприкметників теперішнього часу вживається суфікс -м-: рос. - директор фирмы, ранее судимый за убийство; укр. - директор фірми, раніше судимий за вбивство. Пасивні дієприкметники минулого часу утворюються від основи інфінітива перехідних дієслів доконаного і недоконаного виду за допомогою суфіксів -т-, -н-, -ен-, -єн-: неоцінений, неподоланий, нескінчений. Але деякі дієприкметники минулого часу, утворені від недоконаних дієслів, мають значення і минулого, і теперішнього часу. Наприклад: вироблювати - вироблюваний, здійснювати - здійснюваний, прояснювати- пояснюваний.
Суфікс -т- вживається при утворенні пасивних дієприкметників минулого часу від односкладових дієслів з основою на -и-, -і-, -а-, -я-, -у-, -ер-: зми-ти- зми-т-ий, стер-ти- стер-т-ий, зли-ти- зли-т-ий, зжа-ти- зжа-т-ий.
За допомогою суфікса -ен- утворюються дієприкметники від інфінітивних основ з суфіксом -ну-. Проте варто звернути увагу на те, що ці дієприкметники мають паралельні форми з суфіксом -т-: вису-ну-ти- висунений, висунутий; повер-ну-ти- повернений, повернутий. Суфікс -ен- також вживається при утворенні пасивних дієприкметників минулого часу від інфінітивної основи на приголосний (вез-ти- везений), але у цьому випадку здебільшого відбувається чергування кінцевих приголосних основи: д-дж: збудити – збуджений, зд-ждж: виїздити - виїжджений; к, т-ч: присвятити - присвячений, спекти - спечений; ст-щ: вимостити - вимощений; с-ш: просити - прошений; г, з-ж: зберегти - збережений, а після губних з’являється суфікс -л-: зробити - зроблений; розгромити - розгромлений. При утворенні дієприслівників від основи інфінітива на -а- вживається суфікс -н-: писа-ти - писа-н-ий; збудува-ти - збудова-н-ий, записува-ти - зписа-н-ий, здійснюва-ти - здійснюва-н-ий.Таким чином, пасивні дієприкметники минулого часу перекладаються з російської мови і як дієприкметники, і як підрядні речення: ранее задержанный преступник - раніше затриманий злочинець