Розрахунок поточних активів

Найменування активу	Облік на рахунках відповідно до Інструкції №291	Відображення в Балансі згідно П(З)БО №2	Значення показника, грн.
II. Оборотні активи
Запаси	Рахунки класу 2 «Запаси»	Стр. 100 –140	1160,0
Векселі отримані	Рахунок класу 34 «Короткострокові векселі отримані»	Стр. 150	400,0
Дебіторська заборгованість за товари	Рахунок 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками»	Стр. 160 - 162	500,0
Дебіторська заборгованість по розрахунках	Рахунок 37 «Розрахунки з різними дебіторами»	Стр. 170 - 200	300,0
Інша поточна дебіторська заборгованість	Субрахунок 377 «Розрахунки з іншими дебіторами»	Стр. 210	200,0
Поточні фінансові інвестиції	Рахунок 35 «Поточні фінансові інвестиції»	Стр. 220	120,0
Кошти і їхні еквіваленти	Рахунок 30 «Каса», рахунок 31 «Рахунка в банках», рахунок 33 «Інші засоби»	Стр. 230 - 240	800,0

Продовження табл. 4.2

Інші оборотні активи			100,0
Усього по розділі II		Стр. 260	3580,0
Ш. Витрати майбутніх періодів		Стр. 270	300,0*
Разом поточних активів (3580,0 + 300,0 – 180,0)			3700,0

*Витрати майбутніх періодів, що будуть списані після 12 місяців з дати балансу, складають 180,0 грн. (ця інформація зазначена в примітках до фінансової звітності).

Поточні зобов'язання згідно П(З)БО 2 «Баланс»- це зобов'язання, що будуть погашені протягом операційного циклу підприємства чи протягом 12 місяців з дати балансу. Вони відбиваються в розділі IV Пасиву Балансу.

Також до поточного зобов'язанням варто віднести ту частину доходів майбутніх періодів, погашення яких очікується протягом 12 місяців з дати балансу. Ця вимога міститься в пункті 15 МСБО 13 «Представлення поточних активів і поточних зобов'язань». Дана стаття аналогічно статті «Витрати майбутніх періодів» повинна бути розкрита в примітках до фінансової звітності.

Відповідно до Інструкції №291 поточні зобов'язання враховуються на рахунках однойменного класу 6.

У таблиці 4.3 на підставі фрагмента Балансу зроблений розрахунок поточних зобов'язань (цифри умовні).

Таблиця 4.3

Розрахунок поточних зобов’язань

Найменування поточних зобов'язань	Відображення в Балансі згідно П(З)БО 2	Значення показника, грн.
Усього по розділу IV (поточні зобов'язання)	Стр. 620	1600,0
V. доходи майбутніх періодів	Стр. 630	500,0**
Разом поточних зобов'язань (1600,0+500,0-200,0)		1900,0

** Доходи майбутніх періодів, що будуть погашені після 12 місяців з дати балансу, складають 200,0 грн. (ця інформація зазначена в примітках до фінансової звітності).

Тепер, з огляду на вищевикладене, шляхом зіставлення поточних активів і поточних зобов'язань розрахуємо перші три з перерахованих вище коефіцієнтів ліквідності.

1. Коефіцієнт поточної ліквідності. Логіка числення даного показника полягає в тім, що підприємство погашає поточні (короткострокові) зобов'язання за рахунок поточних активів. Інші назви цього коефіцієнту - коефіцієнт загальної ліквідності, коефіцієнт покриття. Він дає загальну оцінку ліквідності активів, показуючи, скільки гривень поточних активів підприємства приходиться на одну гривню поточних зобов'язань. Якщо поточні активи перевищують по величині поточні зобов'язання, підприємство може розглядатися як успішно функціонуюче. Коефіцієнт розраховується по формулі:

Коефіцієнт покриття, рівний 2 чи 2:1, свідчить про сприятливий стан ліквідності активів підприємства. Такий підхід порозумівається сформованою практикою відповідно до якої при ліквідації активів їхня продажна ціна на аукціоні складає приблизно половину їхньої ринкової вартості. Іншими словами, якщо вартість активів знизиться на половину, виторгу, що залишилося, буде досить для погашення поточної заборгованості в тому випадку, якщо до ліквідації коефіцієнт був дорівнює 2:1.

Відзначимо, що в Україні розроблені методики аналізу фінансового стану підприємства: Методика №81, Методика №22, Положення №323.

Відповідно до Методики №81 і Методиці №22:

значення коефіцієнта покриття в межах 1 -1,5 свідчить про те, що підприємство своєчасно погашає борги;

критичне значення коефіцієнта покриття прийнято рівним 1;

при значенні коефіцієнта покриття менше 1 підприємство має неліквідний баланс.

Звертаємо увагу на те, що в даних методиках при розрахунку коефіцієнта покриття в складі поточних активів не враховуються витрати майбутніх періодів.

У Положенні №323 як орієнтоване значення коефіцієнту покриття приведене його теоретичне значення, що повинне бути не менше 2,0-2,5.

Розрахуємо коефіцієнт покриття, використовуючи дані табл. 1 і 2:

1) визначимо коефіцієнт покриття: 3700,0 : 1900,0 = 1,95. Запишемо цей коефіцієнт як співвідношення 1,95 : 1. Це означає, що на кожну 1 гривню поточних зобов'язань (боргів) підприємство має 1,95 грн. поточних активів;

2) визначимо, наскільки підприємство може зменшити вартість поточних активів (3700,0 грн.) при їхньому продажі для того, щоб отриманої суми було досить для погашення поточних зобов'язань (1900,0 грн.) Для цього:

визначимо питому частину заборгованості (1900,0 : 3700,0)*100 =51 %;

з загальної суми наявних поточних активів (оборотних коштів) (3700,0), прийнятої за 100 %, віднімемо питому частину заборгованості: 100% - 51% = 49%.

Отже, при ліквідації поточних активів їхня вартість може бути зменшена на 49%, що не перешкодить підприємству повернути борги кредиторам.

Звертаємо увагу на те, що при нормальних обставинах підприємство ніколи не ліквідує свої оборотні активи. Тому коефіцієнт поточної ліквідності не є абсолютним показником здатності повернути борги, тому що він характеризує лише наявність оборотних активів, а не їхню якість.

Коефіцієнт швидкої ліквідності (інше найменування цього коефіцієнта - коефіцієнт «лакмусового папірця»). На відміну від попереднього він враховує якість оборотних активів і є більш строгим показником ліквідності, тому що при його розрахунку враховуються найбільш ліквідні поточні активи (запаси не враховуються). «Швидкий» коефіцієнт розраховується по наступній формулі:

,

де КШЛ - коеф. швидкої ліквідності,

ОА - оборотні активи,

З – запаси,

ВБП - витрати буд. періодів,

ПЗ - поточні зобов'язання,

ДБП - доходи буд. періодів

У літературі приводиться орієнтоване нижнє значення цього коефіцієнта, рівне 1. Однак ця оцінка носить умовний характер. Якщо, наприклад, коефіцієнт швидкої ліквідності дорівнює 0,5 (менше 1), то це значить, що на кожну гривню поточної заборгованості підприємство має лише 50 копійок ліквідних активів. Це є низьким показником по мірках більшості галузей. Однак у роздрібній торгівлі цей коефіцієнт невисокий, тому що велика частина коштів вкладена в запаси.

Використовуючи дані табл. 1 і 2, розрахуємо цей коефіцієнт.

Коефіцієнт швидкої ліквідності дорівнює:

(3700,0 – 1160,0)/1900,0 = 1,33.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яка частина поточних (короткострокових) зобов'язань може бути погашена негайно. Коефіцієнт розраховується по формулі:

,

де КАЛ - коэф. абсолютної ліквідності,

КіІЕ - кошти і їхні еквіваленти.

Відзначимо, що в Положенні №323 як орієнтоване значення коефіцієнта абсолютної ліквідності приведене його теоретичне значення, що повинне бути не менше 0,2-0,25.

Використовуючи дані табл. 1 і 2, розрахуємо цей коефіцієнт. Коефіцієнт абсолютної ліквідності дорівнює: 800,0: 1900,0 = 0,42.

Отже, ми розглянули три коефіцієнти: коефіцієнт поточної ліквідності (коефіцієнт покриття), коефіцієнт швидкої ліквідності, коефіцієнт абсолютної ліквідності, що характеризують достатність поточних активів для погашення поточних зобов'язань підприємства.

Відзначимо, що ліквідність підприємства можна також охарактеризувати такими показниками, як оборотність запасів, оборотність дебіторської заборгованості, оборотність кредиторської заборгованості. Аналіз цих показників дозволить оцінити ефективність використання цих активів, як запаси і дебіторська заборгованість. За допомогою коефіцієнта оборотності кредиторської заборгованості аналізується період часу, протягом якого підприємство погашає кредиторську заборгованість, що також характеризує платоспроможність підприємства.

Витрати майбутніх періодів включаються до складу поточних активів у тій частині, що буде використана (списана) протягом 12 місяців з дати балансу.

Доходи майбутніх періодів включаються до складу поточних зобов'язань у тій частині, що буде погашена протягом 12 місяців з дати балансу.

Коефіцієнт оборотності запасів. У більшості сфер діяльності необхідно підтримувати визначений обсяг запасів для забезпечення відповідного обсягу продажів. З іншого боку, надлишкові запаси відволікають кошти, який можна використовувати більш прибутково для інших цілей. У керуванні запасами існує підхід, що називається «точно в термін», тобто підтримка запасів на досить низькому рівні, достатньому для реалізації відповідного обсягу продажів. Він розраховується по формулі:

КОЗ= ,

КОЗ – коефіцієнт оборотності запасів,

СРП - собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг),

ЗЗ - запаси на початок,

ЗК - запаси на кінець

Розрахуємо цей коефіцієнт на підставі наступних даних:

собівартість реалізованої продукції (ф. №2) – 4200,0 грн.

середній розмір запасів (ф. №1) – 1500,0 грн.

Коефіцієнт оборотності запасів дорівнює: 4200,0 : 1500,0 = 2,8.

Чим вище цей коефіцієнт, тим швидше обертаються запаси. Зменшення коефіцієнта, який розраховане на кінець звітного періоду в порівнянні з коефіцієнтом, який розраховано на початок звітного періоду, свідчить про зменшення швидкості оборотності запасів, тобто зниження ефективності їхнього використання. Про цей факт може також свідчити більш низьке значення даного коефіцієнта в порівнянні зі середньогалузевим показником.

Розділивши тривалість звітного періоду (один рік) на коефіцієнт оборотності запасів, одержимо кількість днів, необхідне на один оборот запасів. Відповідно до цифр приклада цей показник дорівнює 130 дням (365 : 2,8). Це означає, що для збереження поточного рівня продажів поповнення запасів необхідно здійснювати через 130 днів.

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості. Інше найменування цього коефіцієнта - коефіцієнт оборотності по розрахунках. У процесі господарської діяльності підприємство представляє товарний кредит для споживачів своєї продукції. Тобто існує розрив у часі між продажем товару і надходженням оплати за нього, у результаті чого виникає дебіторська заборгованість.

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості показує, скільки разів за рік обернулися засоби, вкладені в розрахунки. Він обчислюється як відношення загального обсягу реалізації до середнього розміру дебіторської заборгованості:

КОДЗ= ,

КОДЗ – коефіцієнт оборотності дебітор. заборгованості,

ЗОР – загальний обсяг реалізації,

ДЗП - дебіторська заборгованості на початок,

ДЗК - дебіторська заборгованість на кінець.

Розрахуємо цей коефіцієнт, використовуючи наступні дані:

загальний обсяг реалізації (ф. №2) – 4500,0 грн.

середній розмір дебіторської заборгованості (ф. №1) – 1000,0 грн.

Коефіцієнт оборотності по розрахунках дорівнює : 4500,0 : 1000,0 = 4,5 грн.

У розумних межах, чим більше кількість оборотів, тим краще. У цьому випадку підприємство швидше одержує оплату по рахунках.

Використовуючи цей коефіцієнт, розрахуємо більш наочний показник - період інкасації, тобто час, протягом якого дебіторська заборгованість звернеться в кошти. Для цього розділимо тривалість звітного періоду (один рік) на коефіцієнт оборотності по розрахунках. Відповідно до цифр приклада період інкасації (період чекання підприємством одержання коштів після реалізації продукції) складе 81 день (365 : 4.5).

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості. Кредиторська заборгованість, на відміну від дебіторської, свідчить про наявність коштів, тимчасово притягнутих підприємством і які мають бути повернени. Період погашення кредиторської заборгованості розраховується за допомогою коефіцієнта кредиторської заборгованості.

КОКЗ= ,

КОКЗ - коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості,

КЗП - кредиторська заборгованість на початок,

КЗК - кредиторська заборгованість на кінець.

Розрахуємо коефіцієнт, використовуючи наступні дані:

загальний обсяг реалізації (ф. №2) – 4500,0 грн.

середній розмір кредиторської заборгованості (ф. №1) – 800,0 грн.

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості дорівнює:

4500,0 : 800,0 = 5,6.

Розділивши тривалість звітного періоду (один рік) на коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості, одержимо середню кількість днів, протягом яких підприємство оплачує рахунки кредиторів. Відповідно до цифр приклада цей період дорівнює 65 дням (365 : 5,6).

Зіставлення термінів погашення дебіторської і кредиторської заборгованості дозволить зробити висновок про платоспроможність підприємства. Перевищення терміну погашення кредиторської заборгованості над дебіторською свідчить про погіршення платоспроможності підприємства.

Наочно період погашення дебіторської і кредиторської заборгованості можна представити, розглядаючи операційний і фінансовий цикли підприємства.

Згідно П(З)БО 2 «Баланс»* операційний цикл - проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності й одержанням засобів від реалізації зробленої з них продукції чи товарів і послуг. Тобто діяльність підприємства представляє процес безупинної трансформації одних видів активів в інші, котрі можна записати в наступному виді:

Г ------ З -------- ГП -------- ЗР ------- Г, де

Д - гроші;

З - запаси;

ГП - готова продукція;

ЗР – засоби в розрахунках (дебіторська заборгованість).

*Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 р. №87, зі змінами і доповненнями.

Деякі аналітики для оцінки платоспроможності і фінансової стійкості не тільки розглядають співвідношення між поточними активами і поточними зобов'язаннями, але і відокремлюють також їхню різницю.

Різниця між поточними активами і поточними зобов'язаннями складає чистий робочий капітал підприємства (Рк), що також можна використовувати як міру платоспроможності і фінансової стійкості підприємства. Наявність чистого робочого капіталу свідчить про те, що підприємство здатне не тільки оплатити поточні борги, - воно має у своєму розпорядженні фінансові ресурси для розширення діяльності і здійснення інвестицій. Приведемо формулу визначення чистого робочого капіталу, що розраховується на підставі даних Балансу (ф.№1):

Рк = (Оборотні активи (стр.260) + Витрати майбутніх

періодів (стр.270)**) - (Поточні зобов'язання (стр.620) + доходи майбутніх періодів (стр. 630)***).

**Витрати майбутніх періодів включаються до складу поточних активів у тій частині, що буде використана (списана) протягом 12 місяців з дати балансу.

***Доходи майбутніх періодів включаються до складу поточних зобов'язань у тій частині, що буде погашена протягом 12 місяців з дати балансу.

Оптимальний розмір чистого робочого капіталу залежить від сфери діяльності, обсягу реалізації, кон'юнктури ринку. Для оцінки достатності чистого робочого капіталу можна провести його порівняння з аналогічним показником інших підприємств.

Отже, ми розглянули такий аспект фінансового стану підприємства, як ліквідність. Нагадаємо, що оцінка ліквідності дозволить визначити, чи зможе підприємство в термін погасити поточні (короткострокові) зобов'язання.

Але, як відомо, крім поточних зобов'язань у підприємства є також і довгострокові, термін погашення яких перевищує 12 місяців з дати балансу.

Виходячи з цього, розглянемо коефіцієнти, за допомогою яких аналізується можливість погашення довгострокових зобов'язань і оцінюється здатність підприємства функціонувати тривалий період часу.

Оцінка довгострокової платоспроможності підприємства

З позиції довгострокової перспективи фінансова стійкість підприємства характеризується структурою джерел засобів, ступенем залежності від інвесторів і кредиторів. Джерелами засобів підприємства є власний і позиковий капітал. Співвідношення між цими величинами дозволить оцінити довгострокову платоспроможність підприємства.

Інформацію про власний капітал відповідно до Інструкції №291 узагальнюється на рахунках класу 4 «Власний капітал і забезпечення зобов'язань» і відповідно до П(З)БО 2 «Баланс» відбивається в розділі I Пасиву Балансу в рядках 300-380.

Величина позикового капіталу визначається шляхом узагальнення інформації за наступними розділами Пасиву Балансу: розділу II «Забезпечення наступних витрат і платежів»; розділу III «Довгострокові зобов'язання»; розділу IV «Поточні зобов'язання»; розділу V «Доходи майбутніх періодів».

Розглянемо коефіцієнти, які можна використовувати при аналізі довгострокової платоспроможності підприємства:

1. коефіцієнт концентрації власного капіталу

2. коефіцієнт концентрації позикового капіталу

3. співвідношення позикового капіталу і власного

4. коефіцієнт забезпеченості по кредитах

1. Коефіцієнт концентрації власного капіталу (інша назва - коефіцієнт автономії, коефіцієнт незалежності). Він визначає частку засобів власників підприємства в загальній сумі засобів, вкладених у майно підприємства. Характеризує можливість підприємства виконати свої зовнішні зобов'язання за рахунок використання власних засобів, незалежність його функціонування від позикових засобів. Розраховується по формулі: