Рентабельність активів
Рентабельність активів (ROA) |
1998 |
1999 |
Чистий прибуток Средньорічна вартість активів |
51200 : 150000= = 0,34 |
52500 : 188000 = = 0,28 |
Дані таблиці 4.5 свідчать про зниження коефіцієнта ROA, тобто про зменшення ефективності використання активів у 2003 році в порівнянні з 2002 роком.
Відзначимо, що коефіцієнт ROA поєднує два показники: частку прибутку в одній гривні реалізації й оборот активів. Вище ми розглянули, що частка прибутку в одній гривні реалізації обчислюється за допомогою показника рентабельності продажів, а оборот активів визначається за допомогою коефіцієнта оборотності активів. Т.т. добуток названих показників дорівнює значенню коефіцієнта рентабельності активів.
Наочно це видно на наступній схемі:
Використовуємо цю залежність для аналізу причин зміни рентабельності активів. З цією метою зробимо розрахунок коефіцієнта ROA за допомогою названих показників (таблиці 4.6).
Таблиця 4.6
Коефіцієнт roa
Роки |
Рентабельність ROA |
Рентабельність продажів |
Коеф. обертає-мості активів |
2002 |
0,34 = |
0,16* |
2,13 |
2003 |
0,28 = |
0,15* |
1,86 |
З даних табл. 4.6 видно, що на зниження рентабельності активів у 2002 році вплинуло як зменшення рентабельності продаж, так і зменшення оборотності активів.
3. Рентабельність капіталу (інша назва - коефіцієнт "прибуток/капітал" (ROE-return on equuity)). Характеризує , наскільки ефективне підприємство використовує власний капітал. Показник визначається як відношення чистого прибутку до середньорічної вартості власного капіталу:
Рентабельність чистий прибуток (стр.220 ф.№2)
капіталу = --------------------------------------------------
((власний. капітал на початок року
(стр.380 гр.3 ф.№1)+власний. капи-
тал на кінець року (стр.380 гр.4
ф. №1)) : 2)
Наприклад, для підприємства А рентабельність капіталу склала по роках:
Таблиця 4.7
Рентабельність капіталу (ROE) |
2002 |
2003 |
Чистий прибуток Власний капітал |
51200 : 70000 = = 0,73 |
52500 : 80000 = = 0,65 |
Дані табл. 4.7 свідчать про зниження коефіцієнта ROE, тобто про зменшення ефективності використання власного капіталу в 2003 році в порівнянні з 2002 роком.
Для аналізу причин зміни коефіцієнта ROE доцільно застосувати рівняння Дюпона. Приведемо це рівняння:
ROE=ROA ∙ (активи : власний капітал).
Тут коефіцієнт ROE розкладений на дві складові: рентабельності активів і коефіцієнт фінансового левереджу (фінансового важеля), що обчислюється як співвідношення: Активи/Власний капітал. Тобто дане рівняння наочне показує, що прибутковість власного капіталу залежить від прибутковості активів і фінансового леверіджу. Це добре видно на схемі:
чистий чистий
Рентабельність прибуток прибуток активи
капіталу = ------------ = --------------- * ---------------- =
власний. активи власний
капітал капітал
активи
= рентабельність * -----------------------
активів власний капітал
Використовуємо приведену залежність при аналізі причин зміни рентабельності капіталу, для чого зробимо розрахунок коефіцієнта ROE по рівнянню Дюпона (табл.4.8).
Таблиця 4.8
Роки |
Рентабельність капіталу (ROE) |
Рентабельність активів (ROA) |
Коеф. фінансового леверіджу1 |
2002 |
0,73 = |
0,34 * |
2,14 |
2003 |
0,65 = |
0,28 * |
2,35 |
З даних табл. 4.8 видно, що незважаючи на збільшення коефіцієнта фінансового леверіджу в 2003 році, зниження рентабельності активів спричинило за собою і зниження рентабельності капіталу.
Звернемо увагу на той факт, що збільшення фінансового леверіджу зв'язане зі збільшенням частки позикового капіталу. Тому існує визначений ризик у залученні позикового капіталу, що виправдується тільки в тому випадку, якщо прибуток, отриманий від ефективного використання активів, перевищує процентні ставки по отриманих позикових засобах. Інакше дія леверіджу (фінансового важеля) тільки підсилює негативний ефект помилок керівництва, зв'язаних зі співвідношенням власного капіталу і позикового.
4. Фондовіддача. Цей показник характеризує, наскільки ефективне підприємство використовує основні фонди. Визначається як відношення виторгу від реалізації до середньорічної вартості основних фондів. Збільшення фондовіддачі свідчить про підвищення ефективності використання основних фондів. Цей показник порівнюється зі средньогалузевими показниками.
чиста реалізація
(стр. 035 ф.№2)
Фондовіддача = -------------------------------------------------
((основні фонди на початок року
(стр. 080 гр.3 ф.№1) + основні фонди
на кінець року (стр. 080 гр.4 ф.№1)) : 2)
Оцінка положення підприємства на ринку цінних паперів
1. Доход на акцію. Цей показник у значній мірі впливає на ринкову ціну акції. Розраховується як відношення чистого прибутку, який зменьшен на величину дивідендів по привелегірованих акціях, до загального числа звичайних акцій. Основний його недолік - просторова непорівнянність через неоднакову ринкову вартість акцій різних компаній.
2. Цінність акції. Показник є індикатором попиту на акції даної компанії, тому що по ньому можна судити, яку максимальну ціну згодні заплатити інвестори в даний момент за одну гривню прибутку на акцію. Розраховується як відношення ринкової ціни акції до доходу на акцію.
Ріст цього показника вказує на те, що інвестори очікують від даного підприємства більш високий прибуток у порівнянні з іншими підприємствами. Цей показник можна використовувати в просторових (міжгосподарських) зіставленнях. Для підприємств, що мають відносно високе значення коефіцієнта стійкості економічного росту, характерно, як правило, і високе значення показника "цінність акції".
3. Рентабельність акції. Характеризує відсоток повернення на капітал, вкладений в акції підприємства. Розраховується як відношення дивіденду, виплачуваного на акцію, до її ринкової ціни. У компаніях, що розширюють свою діяльність шляхом капіталізації більшої частини прибутку, значення цього показника відносно невелико.
4. Дивідендний доход. Найбільш наочне тлумачення цього показника - частка чистого прибутку, виплаченої акціонерам у вигляді дивідендів. Розраховується шляхом розподілу дивіденду, виплачуваного по акції, на доход, отриманий від акції. Значення цього коефіцієнта залежить від інвестиційної політики підприємства. З цим показником зв'язаний коефіцієнт реінвестування прибутку, що характеризує її частку, спрямовану на розвиток виробничої діяльності.
Сумарне значення показника дивідендного виходу і коефіцієнта реінвестування прибутку дорівнює одиниці.
5. Коефіцієнт котирування акції. Розраховується як відношення ринкової ціни акції до її облікової ціни. Облікова ціна характеризує частку власного капіталу, що приходиться на одну акцію. Вона складається з номінальної вартості (тобто вартості, проставленої на бланку акції, по якій вона врахована в акціонерному капіталі), частки емісійного прибутку (накопиченої різниці між ринковою ціною акції в момент її продажу і її номінальною вартістю) і частки прибутку, накопиченої і вкладеної в розвиток підприємства.
Значення коефіцієнта котирування, більше одиниці, означає, що потенційні акціонери, здобуваючи акції, готові дати за неї ціну, що перевищує бухгалтерську оцінку реального капіталу, що приходиться на акцію в даний момент.