- •Робоча навчальна програма дисципліни
- •0201 „Культура”
- •Опис навчальної дисципліни
- •1. Мета і завдання вивчення дисципліни
- •2. Тематичний план дисципліни
- •3. Зміст навчальної дисципліни Змістовий модуль 1. Загальні основи безпеки життєдіяльності
- •В умовах надзвичайних ситуацій ( 1 год.)
- •4. Семінарські заняття
- •Людина і умови її життєдіяльності (2 год.)
- •Організація і управління безпекою життєдіяльності (2 год.)
- •Організація і проведення туристських походів (2 год.)
- •Небезпеки техногенної сфери (2 год.)
- •Соціально-політичні небезпеки (3 год.)
- •Небезпеки комбінованого характеру ( 2 год.)
- •Небезпеки сучасного урбосередовища (3 год.)
- •Безпека життєдіяльності в умовах надзвичайних ситуацій (2 год.)
- •5. Завдання для самостійної роботи
- •Урбанізованого середовища (2 год.)
- •В умовах надзвичайних ситуацій (2 год.)
- •6. Завдання для індивідуальної роботи
- •Рекомендовані теми для індивідуальної роботи
- •Організація контролю
- •Перелік питань до підсумкового модульного контролю
- •8.Система оцінювання знань студентів з дисципліни «Безпека життєдіяльності»
- •Література а. Закони, кодекси, постанови, укази
- •Б. Підручники, навчальні посібники, монографії, словники
- •В. Міжнародні документи
- •Видано друком Київським університетом туризму, економіки I права. М. Київ, вул. Генерала Жмаченка, 26, т/ф.: 543-77-39
Організація і управління безпекою життєдіяльності (2 год.)
Питання для обговорення:
Загальні аспекти державного управління безпекою життєдіяльності в Україні.
Нормативно-правові основи безпеки життєдіяльності в нашій державі.
Головні положення Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про туризм» від 18 листопада 2003р.
Права і обв’язки туриста у сфері безпеки життєдіяльності.
Управління безпекою життєдіяльності на глобальному рівні:
Заходи по збереженню озонового шару планети за матеріалами Віденської конференції (1985р.) і Монреальського протоколу (1987 р.).
Програми дій на ХХІ століття у рішеннях: конференції у Ріо-де-Жанейро (1992р.), ООН «Ріо+5» (1997р.) і Всесвітнього саміту в Йоганнесбурзі (2002р.).
Декларація тисячоліття ООН (2000р.).
Рішення Кіотської конференції про зміни клімату (Японія, 1997р.).
Надання першої медичної допомоги при враженні електрострумом і блискавкою, при порушенні дихання і серцевої діяльності.
Література: А – 1 – 40; Б – 4, 5, 7, 10, 11, 13, 14, 19, 21, 22, 27, 29-31.
Під управлінням безпекою життєдіяльності розуміється комплекс дій з підготовки, прийняття та реалізації рішень, які спрямовані на забезпечення безпеки людини у різних сферах її діяльності як за нормальних умов, так в умовах виникнення надзвичайних ситуацій. Воно носить правовий, організаційний, економічний, соціально-політичний, екологічний, техногенний, медичний, психологічний та етичні аспекти.
Регулювання відносин у галузі безпеки життєдіяльності в нашій державі здійснюється на основі законодавчих та нормативних актів різної юридичної сили – Конституцією України, законами, урядовими нормативними актами (постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України), відомчими нормативно-правовими актами, нормативними актами органів місцевої влади, а також нормативами, що діють у межах конкретного об’єкта господарювання.
Законодавство України щодо безпеки життєдіяльності включає в себе закони про основи національної безпеки в нашій державі, про охорону довкілля і здоров’я населення, про охорону праці і пожежну безпеку, про дорожній рух і надзвичайний стан, про правові засади цивільного захисту тощо.
Головні вимоги щодо безпеки туристів визначенні в нашій державі законом «Про внесення змін до Закону України «Про туризм» від 18 листопада 2003р. Він визначає загальні правові, організаційні та соціально-економічні засади реалізації державної політики в нашій державі у галузі туризму. Відповідно до Конституції України цей закон спрямований на забезпечення прав громадян на відпочинок, свободу пересування, охорону здоров’я, на безпечне для життя і здоров’я людей довкілля, задоволення духовних потреб та інших прав туристів при здійсненні подорожей. Він встановлює засади раціонального використання туристсько-рекреаційних ресурсів і регулює відносини, що виникають при організації та проведенні туристських маршрутів на території України.
Небезпека загрожує сьогодні не лише окремим особам чи країнам, а людській цивілізації взагалі. Тому збереження пристойного для сучасної людини рівня безпеки життєдіяльності є проблемою вкрай нагальною і невідкладною. Вирішити її можливо тільки спільними зусиллями усіх держав світу. Наша країна бере активну участь у роботі багатьох міжнародних організацій, дія яких пов’язана з вирішенням актуальних завдань безпеки життєдіяльності людини.
Семінарське заняття № 3