НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ОБОРОНИ УКРАЇНИ
Кафедра військової підготовки офіцерів запасу
Контрольна робота
З предмету
«Моральне психологiчне забезпечення пiдготовки та ведення бою»
На тему: «Оцiнка соцiально-економоiчної та моральної психологiчної обстановки в Кременчуцькому районi
Виконав:
Студент II курсу,взвод 27
Вакурiн Т.О
Київ-2012
К
ременчу́цький
райо́н — адміністративно-територіальна
одиниця Полтавської області з центром
у місті Кременчук. Розташований у
південно-західній частині області, в
основному, на лівому березі Дніпра і
лише незначна його частина на правобережжі.
Утворено район 17 травня 1939 року. Населення
району складає 41,9 тис. чоловік. Площа
району — 1,02 тис. кв. км.
Район розташований в межах Придніпровської низовини, в лісостеповій зоні. Західну частину району омивають води Кременчуцького водосховища. Протяжність району: північ-південь - 46 км, захід-схід - 52 км. Землі району на північному заході межують з Глобинським, а на північному сході з Козельщинським районами. На заході та півдні район межує з Онуфріївським та Світловодським районами Кіровоградської області.
Географія
Рельєф являє собою хвилясту рівнину. Геологічна будова території району визначається його розташуванням у межах Східно-Європейської платформи. Кременчуцький район знаходиться в котловині Курсько-Донецької магнітної аномалії, на межі сходу льодовика. Під час переміщення він витискав у цю котловину грунти й біологічні організми північних грунтів.
Через Кременчуцький район протікають річки Дніпро, Псел, Сухий Омельник, Сухий Кагамлик, Крива Руда. Ґрунти району переважно чорноземні. Вони займають близько 44% площ і є основними ґрунтами для вирощування сільськогосподарських культур. Клімат району помірно континентальний, з нестійким зволоженням, холодною зимою і жарким, а інодi сухим літом. Корисні копалини: залізна руда, граніт, глина, пісок. В основі території району залягають давні кристалічні породи докомбрію.
Природна рослинність району зазнала великих змін внаслідок господарської діяльності людини. Ліси (сосна, дуб, тополя, вільха) займають 10,8 тис. га, що складає біля 11,6%. По берегах річок трапляються дубняки, осокирняки, зарослі верб, верболози, у штучно насаджених лісах переважає сосна. У річках зрідка трапляється видра, акліматизовано ондатру.
У Кременчуцькому районі 17 заповідних об'єктів. Площа заповідного фонду 6511,75 га, що складає 5,8 % від території району.
Район розташований на межі зіткнення Київської, Харківської та Онуфріївської плит. Тому гранітні плити товщиною близько 2-х метрів у Кременчуці зустрічаються вкрай рідко і є досить зім'ятими. Коефіцієнт твердості кременчуцьких гранітів за шкалою Протод’яконова становить 14-16 із 20-ти можливих (Граніти з більшою твердістю в Україні зустрічаються у Житомирській області). Серед порід найпоширеніші чорний, червоний і сірий граніти, магматити (їх близько 90%). Незначну частку складають польовий шпат і кварцити. Мармуру на Кременчуччині нема.
Історія
22 Вересня 1937 року - згідно з постановою Центрального Виконавчого Комітету срср про утворення [3] Кременчуцький район увійшов до складу Полтавської області.
У 1939 р. із Кременчуцької міської ради виділився Кременчуцький сільський район (Указ Президії Верховної Ради СРСР від 17 травня 1939 р.).
Під час окупації території (вересень-жовтень 1941 р. – вересень-листопад 1943 р.) Кременчуцький район разом з Великокринківським, Градизьким, Глобинським увійшов до складуКременчуцького ґебіту генеральної округи Київ, що в свою чергу входила до рейхскомісаріату "Україна".
Починаючи з 1950-го року, виконавчий комітет Полтавської обласної ради депутатів трудящих виносив постанови про об`єднання – укрупнення сільрад: із 2-3 утворювали одну. З`являються й нові населені пункти.
25 грудня 1961 року рішенням виконкому Полтавської обласної ради депутатів трудящих населений пункт будівництва гірничо-збагачувального комбінату Кременчуцького району віднесено до категорії селищ міського типу з присвоєнням йому назви Комсомольське (зараз м. Комсомольськ).
30 грудня 1962 р. - указом Президії Верховної Ради УРСР до категорії міст обласного підпорядкування було віднесено Кременчук (із селищами міського типу Білики, Власівка, Комсомольске - нині м. Комсомольськ), а отже він вийшов зі складу Кременчуцького району.
10 січня 1963 року смт Білики Кременчуцької міськради передано до складу Кобеляцького району
1 квітня 1963 року смт Власівку року передано до Кіровоградської області.
29 грудня 1965 р. Великокохнівську селищну раду передано у підпорядкування Кременчуцькому міськвиконкому.
При спорудженні Кременчуцької ГЕС, у зв`язку із затопленням чаші Кременчуцького штучного моря, основна маса жителів с. Ялинці Градизького району наприкінці 50-х – на початку 60-х р. ХХ ст. була переселена на територію Кременчуцького району, де збудували нове село під старою назвою. 28 жовтня 1966 р. рішенням облвиконкому центр Пухальщинської сільради Кременчуцького району перенесено в с. Ялинці, а сільраду перейменовано в Ялинцівську.
7 грудня 1965 Максимівську сільраду Глобинського району передано до складу Кременчуцького району.
Смт Комсомольськ Указом від 24 квітня 1972 року віднесено до категорії міст районного підпорядкування, а Указом від 6 квітня 1977 року – до категорії міст обласного підпорядкування.
Влада
Місцеве самоврядування в районі здійснює Кременчуцька районна рада, виконавчу владу - районна державна адміністрація. Голова райдержадміністрації призначається Президентом України.
Посада |
ПІП |
Голова райдержадміністрації |
Нагорний Юрій Олексійович |
Перший заступник голови |
Коваль Олександр Олександрович |
Заступник голови з гуманітарних питань, з питань гендерної політики, охорони здоров’я |
Бичкова Олена Дмитрівна |
Заступник голови з питань агропромислового комплексу, торгівельного і побутового обслуговування населення |
Тютюнник Олександр Іванович |
Керівник апарату |
Ковінько Петро Петрович |
Голова районної ради |
Кравченко Василь Анатолійович |
Адміністративний поділ
Адміністративно-територіальні одинці району:
районні ради – 1
сільські ради – 19
населені пункти −73
Назви сільських рад:
Білецьківська
Бондарівська
Бориславська
Демидівська
Запсільська
Кам’янопотоківська
Келебердянська
Кобелячківська
Майбородівська
Максимівська Недогарківська
Омельницька
Піщанська сільська рада
Потоківська
Пришибська
Рокитненська
Салівська
Червонознам’янська
Ялинцівська
Демографія
Населення Кременчуцького району - 41,9 тис. осіб (на 30.05.11), у тому числі:
Сільського населення – 41,5 тис. осіб.
Працездатного населення – 22,0 тис. осіб.
Природне скорочення – 407 особи.
Протягом року народилося – 487 особа.
Померло 894 особи.
Щільність населення на кв. км. – 34,9 осіб.
Народжуваність (на 1000 жителів) – 11,7 осіб.
Смертність (на 1000 жителів) – 21,5 особи.
Природне скорочення населення (на 1000 жителів) – 9,8 осіб
Зайнятість населення
У народному господарстві району працює 4422 особи
У сфері матеріального виробництва – 41,0
з них у:
промисловості – 392 особи
сільському господарству – 1278 осіб