Опис навчальної дисципліни

„БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ”

Змістовно-модульна структура дисципліни	Галузь знань Напрям підготовки Освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчальної дисципліни
Кількість кредитів ЕCTS-2 Модулів - 1 Змістових модулів - 2 Загальна кількість годин – 72	Шифр та назва галузі знань: 0201 «Культура» Шифр та назва напряму підготовки: 6.020107 «Туризм»	Нормативна Рік підготовки 1 Семестр - 2 Лекції - 20 год. Семінари - 18 год. Самостійна робота - 28 год. Індивідуальна робота – 6 год.
Тижневих годин -2 Аудиторних – 38 год.	Освітньо-кваліфікаційний рівень – бакалавр з туризму. Термін навчання 4 роки	Види контролю: КР, ПМК, РО, СЗ, УО

Умовні позначення: КР – контрольна робота, ПМК – підсумковий модульний контроль, РО – реферативне опитування, СЗ – семінарські заняття, УО – усне опитування.

Робочою навчальною програмою з «Безпеки життєдіяльності» передбачається проведення лекційних і семінарських занять, а також виконання студентами самостійної та індивідуальної роботи. Програма складається з тематичного плану дисципліни, тем і планів проведення лекційних і семінарських занять та коротких пояснень до останніх, завдань для виконання самостійної та індивідуальної роботи студентами, організації контролю і системи оцінювання знань студентів, списку рекомендованої літератури та додатку.

1. Мета і завдання вивчення дисципліни

Метою навчальної дисципліни “ Безпека життєдіяльності” є вивчення загальних закономірностей виникнення і розвитку небезпек, надзвичайних ситуацій та їх властивостей і визначення головних принципів та засобів захисту від них людини і довкілля.

Головні завдання дисципліни, відповідно до навчальної програми Міносвіти України від 4 грудня 1998 р., полягають у тому, щоб навчити студентів:

• ідентифікувати потенційні небезпеки, тобто розпізнавати їх вид, визначати просторові та часові координати, величину та імовірність їх прояву;

• визначати, небезпечні, шкідливі та вражаючі фактори, що породжуються джерелами цих небезпек;

• прогнозувати можливість і наслідки впливу небезпечних і шкідливих факторів на організм людини, а вражаючих факторів на безпеку системи „людина – життєве середовище”;

• використовувати нормативно-правову базу захисту особистості та навколишнього середовища, прав особи на працю, медичне забезпечення, захист у надзвичайних ситуаціях тощо;

• розробляти заходи та застосовувати засоби захисту від дії небезпечних, шкідливих та вражаючих факторів;

• запобігати виникненню надзвичайних ситуацій, а в разі їх виникнення приймати адекватні рішення та виконувати дії, спрямовані на їх ліквідацію;

• використовувати у своїй практичній діяльності громадсько-політичні, соціально-економічні, правові, технічні, природоохоронні, медико-профілактичні та освітньо-виховні заходи, спрямовані на забезпечення здорових і безпечних умов існування людини в сучасному навколишньому середовищі;

• планувати заходи щодо створення здорових і безпечних умов життя та діяльності у системі „людина – життєве середовище”.

Засвоївши дисципліну, студент повинен:

знати:

• основні етапи розвитку проблеми забезпечення безпеки життєдіяльності людини;

• основні поняття, визначення та терміни безпеки життєдіяльності;

• джерела небезпеки та їх класифікацію;

• таксономію та класифікацію небезпек;

• концепцію ризику та управління ним;

• фізіологічні, матеріальні та духовні потреби людини;

• роль біоритмів та ритмів космосу в життєдіяльності людини;

• вплив духовних, соціальних та політичних чинників на життєдіяльність людини;

• основні заходи, спрямовані на попередження та мінімізацію негативних наслідків природних небезпек;

• причини та характер виникнення техногенних небезпек;

• загальні причини виникнення соціальних та політичних небезпек;

• загальну характеристику комбінованих небезпек;

• загальні правила користування та поведінки у приміщеннях житлових будинків і на прибудинковій території;

• загальні правила поведінки на вулицях і дорогах, використання транспортних засобів і користування ними;

• причини виникнення, загальну характеристику та класифікацію надзвичайних ситуацій;

• принципи та засоби захисту населення в умовах надзвичайних ситуацій;

• організацію ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

• послідовність дій при наданні першої долікарської допомоги;

• основні законодавчі та нормативні акти з питань безпеки життєдіяльності;

уміти:

• визначати рівень безпеки системи „людина – життєве середовище”;

• визначати причини та можливі наслідки небезпек;

• оцінювати рівень небезпеки;

• оцінювати відповідність стану навколишнього середовища вимогам здорового та безпечного існування людини;

• розробляти заходи, спрямовані на недопущення виконавцем безпідставного ризику та свідомого порушення вимог безпеки;

• запобігати виникненню та ускладненню конфліктних ситуацій;

• прогнозувати можливі наслідки дії природно-техногенних небезпек;

• організовувати безпечну експлуатацію побутового інженерно-технічного устаткування та обладнання;

• застосовувати засоби індивідуального захисту;

• звільняти потерпілого від дії електричного струму, вогню та з-під обвалів;

• рятувати утопаючих та надавати їм першу допомогу;

• зупиняти кровотечі та здійснювати обробку ран;

• накладати шини при переломах;

• виводити людину з непритомного стану та стану клінічної смерті;

• здійснювати штучне дихання та проводити непрямий масаж серця;

• пропагувати знання з питань створення та дотримання здорових і безпечних умов існування людини.

Вивчення дисципліни “Безпека життєдіяльності” грунтується на синтезі теоретико-практичних знань, отриманих студентами в загальноосвітніх навчальних закладах, їх соціальному досвіді. „Безпека життєдіяльності” як дисципліна продовжує поглиблення, розширення та конкретизацію знань з фізики, хімії, валеології, фізичної культури, трудового навчання, природознавства (шкільний цикл дисциплін) – з одного боку, та блокується з дисциплінами „Основи екології”, “Цивільна оборона”, „Будівлі, споруди та обладнання туркомплексів”, «Охорона праці в туристському комплексі», «Організація рекреаційних послуг» (цикл дисциплін вищих навчальних закладів) – з іншого.