- •Ответ 1 Філософія як галузь знань?
- •Ответ 2 Основні проблеми філософії?
- •Ответ3 Філософія в ст. Індії?
- •Вопрос 4 Конфуціанство та даосизм?
- •Вопрос 5 Мілетська філософська школа?
- •Вопрос 6 Діалектика Геракліта?
- •Вопрос7 Філософія піфагорійців?
- •Ответ 8 Матеріалізм і атомізм Левкіпа і Демокрита?
- •Ответ 9 Філософія софістів?
- •Ответ 10 Філософська система Сократа?
- •Ответ 11 Філософія Платона?
- •Ответ 12 Філософське вчення Аристотеля?
- •Ответ 13 Епікурізм?
- •Ответ14 Стоїцизм і скептицизм?
- •Ответ15 Неоплатонізм і занепад античної філософії?
- •Ответ 16 Загальна характеристика античної філософії?
- •Ответ 17 Арабомовна філософія середньовіччя
- •Ответ 18Середньовічна християнська філософія?
- •Ответ 19 Загальна характеристика філософії доби Реннесансу?
- •Ответ 20 Погляди на людину доби відродження?
- •Ответ 21 ф. Бекон і ставлення емпіризму?
- •Ответ 22 р.Декард і ставлення раціоналізму?
- •Ответ 23 Англіське просвітництво 17-18ст.?
- •Ответ 24Францу просвітництво 18 ст. Енциклопедисти?
- •Ответ 25Німецька класична філософія. Її основні риси?
- •Ответ26 Філософсько концепція і. Канта?
- •Ответ27 Філософська система г.Гегеля?
- •Ответ28Антропологічний матеріалізм л.Фейєрбаха?
- •Ответ 29 Маркситська філософія 19-20ст.
- •Ответ30 Позивітизм та неопозитивізм?
- •Ответ32 Філософія а. Бергсона та о. Шпенглера?
- •Ответ34 Релігійна філософія хх ст.. Неотонізм?
- •Ответ35 Герменевтика як напрям в філософії хх ст.?
- •Ответ36 екзистенціалізм хх ст.?
- •Ответ37Структуалізм?
- •Ответ 38 Філософія г. Сковороди?
- •Ответ39 Проблема буття в філософії Отнологія?
- •Ответ40 Філософія світогляд. Історичні форми світогляду?
- •2. Історичні типи світогляду
- •Ответ41 Основні проблеми теорії пізнання. Поняття істини?
- •Ответ42 Діалектика. Основні закони діалектики?
- •Ответ43 Альтернативи діалектики. Метафізика Догматизм?
- •Ответ 44 Основне питання філософії. Матеріалізм і ідеалізм?
- •Ответ45 Поняття свідомості. Форми суспільної свідомості?
- •Ответ47 Поняття субекта і об’єкта
- •Ответ48 Матерія. Ознаки і форми матерії.
- •Ответ49 Рух,час і простір в філософії?
- •Ответ50 Принципи діалектики?
- •Ответ51 Категорія відображення?
- •[Править] Эволюция форм отражения
- •- Практическая философия Канта
- •Ответ52 Категорія якості і кількості? Качество и Количество
- •Ответ53 Категорія ідеї і ідеальності?
- •Ответ54 Категорія закону?
- •Ответ55 Гносеологія і майєхвтика?
- •Ответ56 Сенсуалізм і емперіка?
- •Ответ57 Раціоналізм і ірраціоналізм?
- •Ответ58 Практичне в філософії?
- •Ответ59 Проблема творчості в філософії? Проблема творчості в історії розвитку філософської думки
- •Ответ60 Суспільство в філософії?
Ответ 8 Матеріалізм і атомізм Левкіпа і Демокрита?
Початковою точкою розвитку Античної філософії був філософський матеріалізм. Матеріалізм в Античній філософії розвивали Емпедокл, Анаксагор, Левкіп, Демокрит, Епікур. З’являється багато матеріалістичних філософських вчень. Детермінізм – вчення, згідно якого все в світі відбувається за визначеною причиною, тобто, все в світі обумовлено. Плюралізм – ілософське вчення, яке розглядає в основі буття декілька незалежних начал. Давньогрецький мислитель Фалес із Милета висловив ідею, що все відбувається з води й у воду ж звертається. Цей природний початок виявляється єдиною основою всіх речей, носієм всіх змін і перетворень. Хоча ідея Фалеса про "першосущності" представляється нам тепер наївної, але з історичної точки зору вона майже революційна, тому що в положенні "усе з води" була дана "відставка олімпійським богам", тобто в остаточному підсумку - міфологічному мисленню, і прокладений шлях до природного пояснення з. Спадкоємець Фалеса Анаксимандр убачав першооснову не в якій або конкретній речовині, а в першоречовині - апейроні (що значить "безмежне"). Інший давньогрецький філософ Анаксимен думав, що першоосновою всього є повітря. Великим діалектиком античного миру є Геракліт. Все існуюче, учив він, постійно переходить із одного стану в інше: "все тече, усе змінюється". Виникнення й зникнення, життя й смерть, народження й загибель - буття й небуття - зв'язані між собою, вони обумовлюють і переходять друг у друга. Геракліт же розумів, що поточна ріка, "змінюючись, спочиває". Відповідно до його поглядів, перехід явища з одного стану в інше відбувається через боротьбу протилежностей, що він називав вічним "загальним логосом", тобто єдиним, загальним для всього існування законом. Геракліт учив, що мир, єдиний із усього, не створений ніким з богів і ніким з людей, а був, є й буде вічно живим вогнем, що закономірно запалюється й закономірно гаснучим. Діалектика З, що враховує обидві сторони явища - і його мінливість і його незмінна природа, не була адекватно сприйнята сучасниками й піддавалася вже в античності найрізноманітнішій критиці.Антична філософія, у якій утримувалися прототипи всіх основних видів світогляду, що розроблялися в усі наступні століття, - це велика творчість людського духу, і тому вона ніколи не втратить свого високого значення в очах мислячого людства. Атомизм был создан представителями досократического периода развития древнегреческой философии Левкиппом и его учеником Демокритом Абдерским. Согласно их учению, существуют только атомы и пустота. Атомы — мельчайшие неделимые, невозникающие и неисчезающие, качественно однородные, непроницаемые (не содержащие в себе пустоты) сущности (частицы), обладающие определённой формой. Атомы бесчисленны, так как пустота бесконечна. Форма атомов бесконечно разнообразна. Атомы являются первоначалом всего сущего, всех чувственных вещей, свойства которых определяются формой составляющих их атомов. Демокрит предложил продуманный вариант механистического объяснения мира: целое у него представляет собой сумму частей, а беспорядочное движение атомов, их случайные столкновения оказываются причиной всего сущего. В атомизме отвергается положение элеатов о неподвижности бытия, поскольку это положение не дает возможности объяснить движение и изменение, происходящее в чувственном мире. Стремясь найти причину движения, Демокрит «раздробляет» единое бытие Парменида на множество отдельных «бытий»-атомов, мысля их как материальные, телесные частицы.