30.Адміністративно-правовий статус державних служб, інспекцій, агентств.

31.Джераела адміністративного права

32.Докази в адміністративному судочинстві

33. Докази у справах про адміністративні проступки. Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі  яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі,  та інші обставини,  що мають значення для правильного вирішення справи.  Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін,  третіх  осіб  та  їхніх  представників, показань  свідків,   письмових   і   речових  доказів,  висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може   запропонувати   надати  додаткові  докази  або  витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи. Належними  є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.  Суд не бере до розгляду докази,  які  не  стосуються предмету доказування. Сторонни мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази,  одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини,   які  за  законом  повинні  бути  підтверджені певними засобами доказування,  не можуть підтверджуватися  ніякими іншими  засобами  доказування,  крім  випадків,  коли  щодо  таких обставин не виникає спору. Види: ·         Пояснення сторін, третіх осіб та їхніх представників ·         Показання свідка ·         Письмові докази ·         Речові докази ·         Висновок експерта Суд  оцінює  докази,  які є у справі,  за своїм внутрішнім переконанням,  що ґрунтується на їх  безпосередньому,  всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

34. Завдання адміністративного судочинства. Завданням  адміністративного  судочинства  є  захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб,  прав  та  інтересів  юридичних осіб  у  сфері  публічно правових  відносин  від  порушень  з боку органів державної влади,  органів місцевого самоврядування,  їхніх посадових  і  службових осіб,  інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій  на  основі  законодавства,  в  тому числі на виконання делегованих повноважень. До  адміністративних  судів можуть бути оскаржені будь-які рішення,  дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків,   коли   щодо   таких  рішень,   дій  чи  бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено  інший порядок судового провадження. У  справах  щодо  оскарження рішень,  дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:             1) на   підставі,   у  межах  повноважень  та  у  спосіб,  що передбачені Конституцією та законами України;             2) з  використанням  повноваження  з   метою,   з   якою   це повноваження надано;             3) обґрунтовано,  тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4)безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з  урахуванням  права  особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

35. Загальна характеристика Концепції адміністративної реформи. Зміст адміністративної реформи полягає, з одного боку, в комплексній перебудові існуючої  в Україні системи державного управління всіма сферами суспільного життя. З другого, у розбудові деяких інститутів державного  управління, яких Україна ще не створила як суверенна держава. Метою адміністративної реформи є поетапне створення такої системи державного управління, що забезпечить становлення України як високорозвинутої, правової, цивілізованої європейської держави з високим рівнем життя, соціальної стабільності, культури та демократії, дозволить їй впливовим чинником у світі та Європі. Її метою також є формування системи державного управління, яка стане близькою до потреб і запитів людей. Для досягнення мети адміністративної реформи в ході її проведення має бути розв’язано ряд завдань: ·         формування ефективної організації виконавчої влади як на центральному, так і на місцевому рівнях управління; ·         формування сучасної системи місцевого самоврядування; ·         запровадження нової ідеології функціонування виконавчої влади місцевого самоврядування як діяльності щодо забезпечення реалізації прав і свобод громадян, надання державних та громадських послуг; ·         організація на нових засадах державної служби та служби  в органах місцевого самоврядування; ·         створення сучасної системи підготовки та перепідготовки управлінських кадрів; ·         запровадження раціонального адміністративно – територіального устрою. Концепція адмін. Реформи передбачає, що вона має здійснюватись  у п’яти напрямах  за три етапи. Ці напрями включають:

• створення нової правової бази, що регламентуватиме державне управління в Україні;

• формування нових інститутів, організаційних структур та інструментів здійснення державного управління;

• кадрове забезпечення нової системи державного управління;

• зміцнення та формування нових фінансово – економічних основ функціонування державного управління;

• наукове та інформаційне забезпечення системи державного управління, формування механізмів наукового та інформаційного моніторингу її функціонування.

36. Законодавство про адміністративні правопорушення Законодавство України  про   адміністративні   правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.   Закони України    про   адміністративні   правопорушення   до включення  їх   у   встановленому   порядку   до   цього   Кодексу застосовуються безпосередньо. Положення цього  Кодексу  поширюються  і  на  адміністративні правопорушення,  відповідальність  за  вчинення  яких  передбачена законами, ще не включеними до Кодексу. Питання щодо  адміністративної  відповідальності за порушення митних правил регулюються Митним кодексом України" 37.Заходи попередження в публічному адмініструванні