Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Тема 9з.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
25.04.2019
Размер:
522.24 Кб
Скачать

6. Товарищества

Товариство з обмеженою відповідальністю. Іншим різновидом колективного бізнесу, що припускає наявність обмеженої економічної відповідальності, є товариства з обмеженою відповідальністю. Вони являють собою підприємства, що мають статутний фонд, розділений на частки, розмір яких визначається статутними документами. Учасниками товариства можуть бути фізичні і юридичні особи, причому учасники товариства несуть відповідальність по його зобов'язаннях тільки в межах їхніх внесків.

Багато чого в товариствах з обмеженою відповідальністю нагадує акціонерне товариство, але є й серйозні розходження:

  • по-перше, таке товариство - це підприємство неодмінно закритого типу;

  • по-друге, створення акціонерного товариства вимагає набагато більших зусиль, чим товариства з обмеженою відповідальністю.

Повне товариство. Повним є таке товариство, всі учасники якого займаються спільною підприємницькою діяльністю й несуть солідарну відповідальність по зобов'язаннях товариства всім своїм майном.

Товариство з додатковою відповідальністю. Учасники такого товариства, на відміну від товариства з обмеженою відповідальністю відповідають по його боргах своїми внесками в статутний фонд, а при недостатності цих сум – додатково приналежним їм майном в кратному розмірі до внеску кожного учасника в статутний фонд. Граничний розмір відповідальності передбачається в установчих документах.

Командитне товариство – товариство, що по'єднує в собі ознаки повного товариства й товариства з обмеженою відповідальністю.

7. Фирма как экономический агент

Слово «фірма» означало «торговельне ім'я» комерсанта. Сьогодні фірма – це елемент будь-якої ринкової економіки, суб'єкт підприємницької діяльності, що володіє економічною і юридичною самостійністю

Існує кілька підходів до пояснення виникнення й розвитку фірм. По-перше, фірма являє собою організаційно-економічну систему, за допомогою якої здійснюються виробничі процеси для створення товарів і послуг. По-друге, у соціально-економічному відношенні фірми - це спільнота людей, об'єднаних єдиними мотивами діяльності. По-третє, фірма - сукупність взаємовигідних контрактів. Останнє визначення цікаво тому, що фірма представляється не як об'єднання людей, машин і технологій, а як механізм реалізації ринкових відносин, в основі яких лежать господарські угоди - трансакції.

Р. Коуз, лауреат Нобелівської премії по економіці за 1991 р. «За відкриття й прояснення значення трансакційних витрат і прав власності для інституціональної структури й функціонування економіки», показав, що використання ринкового механізму обходиться суспільству не безкоштовно, а вимагає певних витрат, що називаються трансакційними. Такий підхід дозволяє аналізувати як ринкові, так і внутрішньофірмові економічні зв'язки.

Можна виділити наступні види трансакційних витрат: пошук інформації про стан ринку - про потенційних постачальників і покупців, ціни, характеристики товарів і послуг; укладання складних контрактів, що включають застереження на випадок непередбачених обставин; довгострокові відносини по окремих питаннях; періодично повторювані угоди із продажу різних товарів; дотримання умов контрактів; юридичний супровід виконання контрактів.

Ринкові (зовнішні) і внутрішньофірмові трансакції тісним образом пов'язані між собою. Їхнє співвідношення детермінує оптимальний розмір фірми, інакше можна було б розглядати національну економіку як одну гігантську фірму. У цьому аспекті Р.Коуз виділяє наступні істотні моменти.

1. У міру того як фірма стає крупнішою, доходи від підприємницької діяльності можуть знижуватися, тобто витрати організації від додаткових трансакцій усередині фірми можуть зростати. Дійсно, повинна бути досягнута якась точка, у якій витрати організації від додаткових трансакцій усередині фірми рівняються витратам, пов'язаним зі здійсненням трансакцій на відкритому ринку.

2. Може трапитися так, що в результаті зростання числа трансакцій підприємцеві не вдасться розмістити фактори виробництва так, щоб вони створювали найбільшу вартість, інакше кажучи, йому не вдасться отримати максимальну користь із факторів виробництва. Отже повинна бути досягнутий такий момент, у якому втрати від неефективного використання ресурсів рівняються витратам трансакцій обміну на відкритому ринку або втратам, що мають місце у випадку організації цієї трансакції іншим підприємцем.

3. Ціна реалізації одного або більше факторів виробництва може рости, тому може бути ситуація, коли переваги дрібної фірми вище, ніж переваги великої фірми.

Зазичай, момент, у якому припиняється розвиток фірми, визначається на основі комбінації відзначених вище факторів. Отже, абстрагуючись від інших обставин, можна сказати, що прагнення до збільшення розмірів буде тим сильнішм чим:

а) нижче витрати організації й повільніше зростання цих витрат у міру збільшення числа трансакцій;

б) підприємець менш схильний робити помилки й зростання їхнього числа зменшується в міру збільшення числа трансакцій;

в) більше зниження (або чим менше зростання) ціни використання факторів виробництва більшими фірмами.

Однак, пояснення необхідності існування фірми як інституційної структури тільки у зв'язку з тим, що знижуються витрати трансакцій, недостатньо. Варто мати на увазі, що виробництво характеризується властивостями «організованого процесу». Воно носить колективний характер при постійному ускладненні його організації. У виробництво залучена безліч найрізноманітніших факторів, діяльність яких повинна координуватися. На фірмі здійснюється безперервний процес управління, що складається в розгалужену систему прийняття й виконання рішень, зв'язки між якими не описуються як взаємодія попиту та пропозиції.

Усередині фірми здійснюється складна управлінська діяльність, побудована по ієрархічному принципі. У процесі управління дотримуються підпорядкованість і збалансованість певних завдань і функцій, що припускає строге підпорядкування деяким правилам (обмеженням) з боку учасників виробничого процесу, тобто здійснення адміністративних функцій, які стають відмінною ознакою фірми.

Величезне значення для розвитку фірми грає масштаб її діяльності й організаційно правова форма. Часто стверджують, що існують певні переваги великої фірми, з погляду величини витрат. Це перевага розміру, яку економісти називають ефектом масштабу або економією від зростання масштабу діяльності. У міру того як збільшується, наприклад, обсяг випуску продукції, скорочуються середні витрати виробництва на кожну одиницю товару. Економія від збільшення масштабу діяльності виміряється відношенням процентної зміни величини витрат до процентної зміни обсягів виробленого товару. Коли таке відношення менше 1, проявляється ефект масштабу, тому що середні витрати падають. Якщо це відношення дорівнює 1, ефекту від збільшення масштабів діяльності не існує, оскільки середні витрати залишаються незмінними. Коли ж таке відношення більше 1, у наявності негативний економічний ефект, тому що середні витрати ростуть.