4. Организационно-правовые формы предпринимательства

У кожній країні, відповідно до існуючої системи форм власності, у кожній галузі господарства, у матеріальному виробництві й у нематеріальній сфері затвердилася перевага тих або інших форм. Різноманіттям форм власності (приватної, колективної, державної) визначається підприємницька діяльність різних рівнів.

Залежно від форм власності підприємства можна класифікувати в такий спосіб:

Індивідуальне підприємство - власність однієї людини й праця тільки особисто його. Індивідуальне підприємство реєструється в загальному порядку в органах влади й здійснює свою діяльність на загальних підставах. Стосовно них застосовується пільгове оподатковування.

Сімейне підприємство - це власність однієї родини й праця тільки членів цієї родини. Стосовно сімейних підприємств також застосовується пільгове оподатковування.

Приватне підприємство - це власність окремого громадянина, що має право наймати робочу силу, кількість якої не обмежується. Воно переважно обкладається податком за повною схемою. Приватне підприємство обов'язково повинне мати статут, у якому обмовляються основні принципи роботи цього підприємства. Статут підприємства не повинен суперечити чинному законодавству.

Колективне підприємство - це підприємство, власність якого належить певному числу людей, які мають право наймати робочу силу. До колективних підприємств ставляться: - орендні підприємства - орендується державна власність або власність колективу; - кооперативи - власність певного колективу людей. При цьому власники зобов'язані приймати участь у роботі підприємства;

- господарчі товариства - підприємства, що існують на основі уставу й статутного фонду, що сформований шляхом пайових внесків його учасників.

Державне підприємство. Державні підприємства належать до загальнодержавної й комунальної (муніципальної) власності.

Важлива роль у ринковій економіці належить господарським товариствам. Господарські товариства – це підприємства, установи, організації, створені на засадах договору між юридичними особами й громадянами шляхом об'єднання їхнього майна й підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. Товариства є юридичними особами й можуть займатися будь-якою підприємницькою діяльністю, що не суперечить законодавству. Засновниками й учасниками товариства можуть бути підприємства, установи, організації, а також громадяни. Причому, підприємства, установи й організації, що стали учасниками товариства, не ліквідуються як юридичні особи.

До господарчих товариств відносяться: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, та змішані або командитні товариства. Зазначені правові форми колективних підприємств покликані регламентувати форми матеріальної відповідальності за ведення підприємницької діяльності.

5. Акционерные общества

Акціонерне товариство. Класичне акціонерне товариство (корпорація) являє собою об'єднання вкладників капіталу (акціонерів), утворене на основі статуту, які мають статутний фонд, розділений на певну кількість акцій рівної номінальної вартості, засновниками якого можуть виступати фізичні і юридичні особи. Товариство повинне складатися не менш чим із двох учасників, при цьому максимальне їхнє число не обмежене.

Акціонерні товариства - це найбільш демократична форма бізнесу тому, що купити акції та стати акціонером (а отже і власником) підприємства, може при відкритому підписі на акції будь-яка людина. У світовій практиці існує зазвичай, і закрита передплата на акції, яка застосовується, як правило, у тому випадку, коли засновники акціонерного товариства мають достатні засоби, щоб повністю сформувати статутний фонд підприємства.

Основними особливостями акціонерної форми підприємства можна назвати наступне:

• акціонери не несуть відповідальності по зобов'язаннях товаристваа перед його кредиторами;

• майно товариства повністю відособлено від майна окремих акціонерів. У випадку фінансової неспроможності товариства акціонери несуть лише ризик можливого знецінювання приналежних їм акцій;

• акціонерна форма підприємства дозволяє об'єднати практично необмежене число вкладників, у тому числі й дрібних, і зберегти при цьому контроль великих вкладників за діяльністю підприємства;

• акціонерне товариство являє собою найбільш стійку форму об'єднання капіталів, оскільки вибуття з нього кожного із вкладників не спричиняє обов'язкового закриття підприємства.

Обмеженість ризику заздалегідь обумовленою сумою робить акціонерне товариство найбільш привабливою формою вкладення капіталів і, як наслідок, дає можливість для централізації більших коштів. Можна сказати, що випуск акцій - одне з найбільш значних досягнень ринкової економіки. Це - спосіб мобілізації ресурсів, спосіб "розпилення" ризику й спосіб миттєвого переливу фінансових коштів з одних галузей в інші.