2. Функции предпринимателя

Відповідно до Закону України «Про підприємництво», у нашій країні підприємницька діяльність (підприємництво) розглядається як ініціативна самостійна діяльність громадян і їхніх об'єднань, спрямована на одержання прибутку. Така діяльність здійснюється громадянами на свій ризик і під майнову відповідальність у межах, обумовлених організаційно-правовою формою підприємства. Підприємництво, що здійснюється без залучення найманої праці, реєструється як індивідуальна трудова діяльність. Підприємницька діяльність, що здійснюється із залученням найманої праці, реєструється як підприємство.

Значення й удосконалення підприємницької діяльності прямо пов'язане зі зростанням значення функцій, виконуваних організаторами бізнесу. У світовій економічній літературі відзначаються три функції підприємця.

Перша функція — ресурсна. Для будь-якої господарської діяльності необхідні об'єктивні фактори (засоби виробництва) і суб'єктивні, особисті (працівники з достатніми знаннями й уміннями). Друга функція — організаторська. Її сутність — забезпечити таке поєднання й комбінування факторів виробництва, що найкраще сприяє досягненню поставленої мети. Третя функція підприємців — творча, пов'язана з організаційно-господарським новаторством. Значення цієї функції для бізнесу різко зросло в умовах сучасного науково-технічного прогресу й розвитку нецінової конкуренції.

У зв'язку з посиленням функції, пов'язаної з інноваціями (впровадженням новинок у виробництво), створюється новий економічний клімат для підприємництва. Швидко росте ринок науково-технічних розробок та венчурного бізнесу, зайнятого впровадженням новинок техніки й технології. Удосконалюється інформаційна інфраструктура підприємництва - розширюється доступ до корисної інформації в державних органах, зміцнюються патентно-ліцензійні служби, розвивається мережа банкових інформаційних даних, що накопичуються за допомогою електронно-обчислювальних машин, і т.д.

У багатьох розвинених країнах у рамках політики розвитку підприємництва визначаються перспективні напрямки підприємництва на XXI сторіччя. Так, у Японії робиться ставка на інформаційний бізнес. Використовуючи світовий інформаційний ринок, японські підприємці швидше й краще інших впроваджують всі технологічні новинки. У Німеччині, Великобританії й Франції упор робиться на промислові технології (вважається, що той, хто сильний у промисловому виробництві, буде мати успіх у всіх галузях науки й техніки). У США в центрі уваги - підвищення інтелектуального рівня працівників, їхньої освуіти й кваліфікації, тому що від цього залежить технологічний потенціал бізнесу.

3. Качества предпринимателя

Оскільки центр ваги у функціях підприємця перемістився на новаторство, мають значення особистісні характеристики підприємця, його психологічна характеристика. Найбільш важливими особистісними якостями підприємця є:

• пошук можливостей і ініціативність;

• готовність до ризику;

• орієнтація на ефективність і якість;

• цілеспрямованість;

• прагнення бути інформованим;

• здатність переконувати й установлювати ділові й особисті контакти;

• незалежність і впевненість у собі, і т.п.

У якості негативних психологічних характеристик виділяються наступні типи підприємців: флюгер (вірно визначає напрямок, але не доводить до кінця створення нової фірми); простак (зі спрощеним поглядом на складні процеси; на його думку, будь-яке підприємство можна створити «за дві секунди»); недотрога (недовірливий і боїться, що хтось украде його ідеї); винахідник (настільки захоплений новаціями, що це йде на шкоду підприємницької діяльності); інопланетянин (не має відповідних реальності мотивів і цілей для організації власного бізнесу).