54. Еволюція та сучасний зміст категорії капітал

Капітал – це самозростаюча вартість що приносить додаткову вартість.

Капітал у вигляді грошей виникає безпосередньо в процесі обігу грошей, формою якої є Г-Т-Г, тобто перетворенн грошей в товар (фаза Г-Т – купівля товару за гроші) і зворотнє перетворення товару в гроші (фаза Т-Г) купівлю заради продажу.

Якою є мета власника грошей, який здійснює купівлю товару заради продажу? Його метою є продаж купленого товару Т за більшу кількість грошей. Якщо це йому вдається, то форма обігу грошей має такий вигляд Г-Т-Г'. В результаті цього процесу з обігу добувається більше грошей, ніж с початку було кинуто в нього. Тому повна форма розгляданого процесу виражається так: Г-Т- Г', де Г'=Г+ Δ Г, тобто дорівнює первісно авансованій сумі плюс деякий приріст - Δ Г. Формула руху капіталу Г- Т- Г' є загальною тому, що в усіх галузях товарного господарства рух капіталу виступає у цій формі. Оскільки Г'> Г, то виникає питання, що є джерелом Δ Г. За теорією Маркса капітал - це вартість, котра шляхом експлуатації найманих робітників приносить додаткову вартість, тобто ∆Г, яку привласнюють капіталісти. Отже, при такому підході (тобто марсистському) “… капітал – це не просто засоби виробництва, гроші, а виробничі відносини, при яких знаряддя праці, певні матеріальні блага, мінові вартості і т.ін. слугують засобом експлуатації ”, яка є джерелом додаткової вартості.

Еволюція змісту капіталу. Найважливішими особливостями розвитку капіталізму після 1930-х років є: домінування в економіці колективних форм капіталістичної власності (перш за все у формі акціонерних товариств), а отже і колективних економічних інтересів; їх потужний і динамічний вплив на розвиток продуктивних сил і такої їх складової як людина праці; формування потужного державного сектору в економіці та в механізмі її регулювання, виникнення змішаних форм власності; формування та розвиток нових видів капіталу - людського капіталу, інтелектуального, тощо.

Саме в цьому історичному періоді було подолано гострі класові суперечності між капіталістами і найманою робочою силою. Відбувався своєрідний процес спаду цих суперечностей, заміна їх різними формами співробітництва (участь у капіталі, розподілі прибутку, укладення колективних договорів тощо). Здійснено значне подолання відчуження найманих працівників від засобів виробництва, а праці – від власності, але не індивідуальної, а колективної. Вона знаходить своє відображення насамперед у подоланні техніко–економічного відчуження праці, яке було характерним у розвинутих країнах аж до кінця 50-х років ХХ ст. Це означає, що у розвинутих капіталістичних країнах, таких як США, Англія, Франція, Німеччина, Японія та ін. відбулася соціалізація капіталу.

Отже, основа змісту капіталу - це накопичене багатство, що утворюється завдяки використанню прибутку на нагромадження продуктивних факторів виробництва з метою одержання прибутку або інших форм доходу - ренти, процента, дивідендів.

55. Основні функції капіталу.

Для більш глибокого розуміння сутності капіталу, його ролі в суспільному житті та його еволюції велике значення має аналіз його функцій, які в основному є спільними як для класичного капіталізму, так і для капіталізму зі змішаною (сучасною) економікою. Вони такі:

- виробництво доданої вартості в поєднані з живою працею;

- забезпечення максимальної ліквідності (здатність безпосередньо конвертуватись в гроші);

- використання у виробничому процесі найманої праці ;

- нагромадження капіталу і його розширене відтворення;

- реалізація сутності капіталу та його еволюції у правах власності та в системі економічних класів;

- вкладення капіталу у відтворення та розвиток людського фактора виробництва.

Частково окремі функції ми розкрили в цьому питанні, в наступних питаннях теми на прикладі передових країн розкриваються (досить конкретно) й інші функції капіталу. Доводиться, що саме в цих країнах відмирає (або уже подолана)така функція капіталу, як експлуатація людини людиною.