75.Соціалізація економіки

Соціалізація економіки-процес поглиблення суспільного характеру життєдіяльності людини посилення щільності зв’язку між людиною та суспільством.

Соціалізація економіки проявляється у таких напрямах: 1) розвиток інтелектуальних можливостей та інтелектуального капіталу працівників відповідно до нових потреб та вимог суспільного виробництва; 2) якісна трансформація системи інститутів, які забезпечують взаємозв’язок основних суб’єктів господарювання в усіх сферах економічного життя і, відповідно, зміна місця та ролі працівника у системі прийняття рішень через інститути соціального партнерства, соціальної відповідальності, соціальної конкуренції; 3) соціальна орієнтація економічних основ та матеріальних стандартів існування працівника, що виражається у збільшенні частки сукупного працівника у національному доході, отже, змінах у розподілі, організації оплати праці, обсязі фонду споживання; 4) соціальна орієнтація ринкового законодавства; 5) поява та розвиток середнього класу, його структури, якості, ваги в економічному та політичному середовищі, у системі відносин власності.

Одним із визначальних внутрішніх факторів формування сучасної соціальної системи є потреба у соціальній справедливості (потребі формування одного критерію щодо визначення принципу справедливості для всіх членів суспільства), соціальній підтримці, соціальному захисті.

76. Міжнародна міграція людського ресурсу

Міжнародна міграція людського ресурсу — це постійне або тимчасове переміщення працездатного населення з одних країн до інших, що викликається як економічними, так і неекономічними причинами. Еміграція — це виїзд працездатного населення з території країни за її межі. Імміграція — це в’їзд працездатного населення на територію країни з-за її меж. Найбільш загальним показником, що характеризує міграційні тенденції, є міграційне сальдо — різниця міме імміграцією до країни та еміграцією за її межі. Причини та фактори міжнародної міграції: економічні фактори пов’язані з відмінностями, що існують між країнами щодо; рівнів життя, заробітної платні, можливості знайти роботу (зокрема за певним фахом)та неекономічні фактори (стихійні лиха, війни, примусове висилання людей). Види міжнародної міграції: 1) За часовою ознакою(остаточна, тимчасова: сезонна, маятникова) 2) За юридично-обліковою ознакою(легальна, нелегальна), 3) За характером прийняття рішення (добровільна, примусова), 4) За соціальною належністю мігрантів(робітників, спеціалістів).

У загальносвітовому масштабі міжнародна міграція робочої сили зумовлює оптимізацію розміщення продуктивних сил. Інші наслідки міграції залежать від того, чи є розглядувана країна країною в’їзду, чи країною виїзду. Міграція впливає на обсяг ВВП. Для країни в’їзду вона, як і правило, означає можливість збільшення сукупного продукту. І симетрично негативний результат на обсяг ВВП еміграція відіграє для країни виїзду працівників.

Хто виграє? - самі мігранти(їх виграш — це передусім збільшення заробітної платні, можливість отримати роботу), -роботодавці.(завдяки іммігрантам роботодавці можуть платити нижчу заробітну плату, оскільки іммігранти, на відміну від національних безробітних та потенційних працівників, на неї погоджуються) .- робітники, які залишаються в країні імміграції (вони позбавляються конкурентів на ринку праці).

Хто програє? - конкурентні працівники та потенційні працівники у країні в’їзду, які потерпають від нестачі робочих місць та погіршення умов заробітної платні., - наймачі в країні виїзду, які позбавляються як самих працівників, так і можливостей користуватися конкуренцією на ринку праці з метою зниження заробітної платні.