42.Економічна рента та її види.

Рента – це специфічний дохід від власності, який характеризується постійним отримування власником частини доходу з капіталу, майна чи землі, причому такої частини, що не потребує будь-якої підприємницької діяльності.

Види економічної ренти: земельна рента, раціоналізаторська рента, політична рента, наукова рента, авторська рента.

Земельна рента – дохід, який отримує землевласники, реалізуючи власність на землю. Вона пов’язана з появою та розвитком власності на землю.

Форми: диференційна рента 1 роду (диференціація земель за їх якістю), диференційна рента 2 роду (виникає в разі послідовних вкладень капіталу та праці в ту саму ділянку землі), абсолютна рента (отримується власником землі з орендарів незалежно від родючості земель та їх місцезнаходження), монопольна рента (виступає у вигляді додаткового доходу, який утворюється внаслідок перевищення ціни товару над його вартістю, коли цей товар вироблений у сприятливих умовах, що дають можливість виробляти рідкісні види продукції й за рахунок цього встановлюють на них монопольні високі ціни), економічна рента (перевищення оплати фактора виробництва над трансфертним доходом).

Ціна землі=розмір ренти/розмір позичкового відсотку*100%

43.Регулювання підприємницької діяльності.

Регулювання ПД необхідно розглядати через створення такого організаційно-економічного механізму, який би поєднував в своїй основі централізоване державне регулювання ПД з підприємницьким саморегулюванням на мікрорівні.

Державна політика підтримки підприємництва – сукупність пріоритетних народногосподарських підходів і рішень, які визначають основні напрями й форми правового, економічного та організаційного сприяння розвитку підприємництва з урахуванням інтересів держави та суб’єктів господарювання.

Функції державного регулювання: підтримка пропорційності виробництва та споживання (анти циклічне регулювання), підтримка та розвиток конкуренції (антимонопольні заходи), перерозподіл доходів і соціальний захист підприємців і споживачів.

Методи держ. регул: податково-бюджетна система, цінове регулювання, кредитно-грошове регулювання, зовнішньоекономічне регулювання (митні збори, ліцензії, квоти)

Органи держ регул: центральні і місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Податкове регулювання ПД здійснюється шляхом надання державою пільгових інвестиційних кредитів, податкових пільг у разі здійснення капіталовкладень у розвиток нової техніки та технології, науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, освоєння відсталих регіонів, а також з метою стимулювання дрібного підприємництва.

Фінансово-кредитна підтримка – надання цільових субсидій, прямих і гарантованих позик, дотацій тощо.

Інформаційне забезпечення державою підприємницької діяльності відбувається шляхом створення регіональних інформаційних центрів, широкої мережі консультативних пунктів з різних напрямів діяльності малих підприємств, інкубаторських центрів розвитку малого бізнесу.

Підтримка державою інноваційної діяльності здійснюється шляхом фінансування науково-дослідних і дослідно-конструкторських розробок, закупівлі передових технологій та технік тощо.

Кадрове забезпечення у малих підприємств забезпечується шляхом навчання, підвищення управлінської кваліфікації підприємств

Підприємницька саморегуляція – така сукупність організаційних та економічних форм реалізації ПД, яка спрямована на те, аби визначити певний економічний порядок як в межах підприємницької організації, так і здатність підприємця реагувати на зовнішнє середовище.

Підприємницька саморегуляція сприяє: становлення стійких зв’язків між суб’єктами ПД, формування відповідної підприємницької культури, реалізації виробничої функції, яка спрямована на виробництво оптимальної кількості продукції при мінімальних витратах

Форми підприємницької саморегуляції: аспект менеджменту, бізнес план, маркетинг.