- •1.Сутність економічного мислення.
- •2. Середовище формування економічного мислення: економічне політико правове, соціально-культурне.
- •3.Типи економічного мислення: стандартний, творчий
- •4 Розвиток економічного мислення.
- •5. Економічне мислення і економічна практика.
- •6. Роль економічної науки у формуванні професійних компетенцій економіста
- •7.Економіка як об’єкт наукового дослідження. Економічна діяльність – предмет економічної науки
- •8. Предмет економічної науки
- •9. Функції економічної науки
- •10. Етапи розвитку економічної науки.
- •11.Сучасна структуризація економічної науки та диверсифікації її предмету
- •12.Принципи, категорії і закони економічної науки
- •13. Методи економічного аналізу та їх класифікація
- •14.Критерії і показники розвитку економіки та їх інтернаціональний характер
- •15. Економічні потреби.
- •16. Ієрархія потреб.
- •17. Економічні інтереси
- •18. Взаємозв'язок потреб та інтересів
- •19. Мотиви та стимули
- •20.Економічна поведінка.
- •21. Реалізація економічних інтересів і суспільне виробництво.
- •22.Націоналні та глобальні економічні інтереси.
- •23. Сутність та структура економічної системи.
- •24. Відносини власності.
- •25. Домогосподарства, підприємства, сектори економіки.
- •26. Кластери, внутрішні регіони, регулятивні інститути.
- •27. Типи і моделі економічних систем та їх еволюція.
- •28. Національні та міжнародні економічні системи.
- •29. Формування глобальної економічної системи.
- •30. Сутність і види економічної діяльності.
- •31. Суспільний поділ праці.
- •32. Виробнича діяльність.
- •33.Науково-дослідна і проектно-конструкторська діяльність.
- •34.Інвестиційна діяльність
- •35.Інноваційна діяльність.
- •36.Торгівельно-маркетингова діяльність.
- •37.Міжнародний поділ праці та міжнародна економічна діяльність.
- •38.Сутність підприємництва та його організаційно економічної форми.
- •39.Витрати та результати підприємницької діяльності.
- •40.Продуктивність праці.
- •41.Прибуток і рентабельність.
- •42.Економічна рента та її види.
- •43.Регулювання підприємницької діяльності.
- •44.Міжнародна підприємницька діяльність.
- •45. Економічний розвиток.
- •46. Динаміка економічного розвитку та його фактори.
- •47. Економічне зростання , його критерії та показники.
- •48. Ресурси економічного зростання та їх обмеженість.
- •49. Типи та моделі економічного розвитку.
- •50. Сталий економічний розвиток.
- •52. Економічна криза.
- •53. Цивілізаційний вимір економічного розвитку.
- •54. Еволюція та сучасний зміст категорії капітал
- •55. Основні функції капіталу.
- •56. Капітал і наймана праця
- •57. Людський капітал.
- •60. Виробничий капітал.
- •61. Підприємницький капітал.
- •70.Освіта та професійні компетенції працівника
- •71)Інтелектуалізація праці
- •72)Трудові відносини, зайнятість, безробіття
- •73)Дискримінація праці
- •74) Нерівність в доходах та проблема бідності
- •75.Соціалізація економіки
- •76. Міжнародна міграція людського ресурсу
- •77. Економічні блага
- •78. Товар та його характеристика
- •79. Гроші
- •80. Грошовий вимір вартості товару
- •81. Сутність і функції ринку
- •95. Суспільне відтворення, його типи та показники.
- •96. Національний дохід.
- •97.Валовий внутрішній продукт.
- •100.Доходи населення.
- •102. Державний бюджет.
- •103. Інфляція.
- •104. Соціальна політика.
- •105. Відтворення людського ресурсу.
- •106.Держава в системі суспільного відтворення.
- •107.Інтернаціоналізація та глобалізація економічних процесів.
106.Держава в системі суспільного відтворення.
Розглянемо роль держави в системі суспільного відтворення на прикладі економічних функцій, які вона виконує у своїй регуляторній діяльності. В принципі економічних функцій у державі багато. І вони різноманітні. Тому ми розглянемо лише ті, які в економічній теорії виділяються як першочергові, найважливіші. А саме: 1) забезпечення правової бази і суспільної атмосфери, що сприяють функціонуванню ринкової системи. З іншого боку ця правова база є правовою основою для державного втручання в процес суспільного відтворення та його регулювання; 2) захист конкуренції; 3) перерозподіл доходу і багатства; 4) обмеження дії деяких елементів ринкового механізму; 5) досягнення і збереження національних конкурентних переваг у світовій економіці; 6)стабілізація економіки, тобто контроль за рівнем зайнятості та інфляції, продовжуваних коливаннями економічної кон’юнктури, а також стимулювання економічного розвитку. Виконання державою цих та інших економічних функцій є, водночас, засобом регулювання суспільного відтворення в масштабі країни.
Коротко розглянемо зміст, визначених наукою економічних функцій держави.
Правова база і суспільна атмосфера. Держава бере на себе задачу забезпечення правової бази, яка б охоплювала широкий спектр економічних процесів суспільного відтворення і забезпечувала його прогрес. Необхідна правова база передбачає такі заходи, як надання законного статусу приватним і державним підприємствам, визначення прав приватної і інших форм власності, гарантування дотримання контрактів. Держава також встановлює законні “правила гри”, що регулюють відносини між підприємствами, постачальниками ресурсів і споживачами. На основі законодавства уряд держави одержує можливість виконувати функції арбітра в області економічних зв’язків, виявляти випадки не чесної практики господарських суб’єктів і застосувати владу для здійснення відповідних покарань.
Основні правові послуги, що забезпечується державою, включають застосування міліції, прокуратури, судів для підтримання суспільного порядку, введення стандартів виміру ваги і якості продуктів, створення грошової системи, що полегшує обмін товарів і послуг. Держава також на законодавчій основі регулює правила поведінки, якими повинні керуватися виробники у своїх відносинах зі споживачами. Вона забороняє продажу фальсифікованих або з підробленою маркою харчових продуктів і лікарств, вимагає на упаковці показники чистої ваги і інгредієнтів продукту, вводить стандарти якості тощо. Усі ці заходи переслідують мету запобігти обманні дії виробників і водночас зміцнити віру населення в досконалості ринкової системи.
Захист конкуренції. Конкуренція все ще слугує основним регулюючим механізмом в змішаній економіці. Це та сила, котра підкоряє виробників і постачальників диктату покупця або суверенітету споживача. Як вважається, за конкуренції саме рішення багатьох покупців і продавців про попит і продажу визначають ринкові ціни. За конкуренції покупці – це господарі, ринок їх агент, а підприємства - їх слуга.
Ріст монополії різко змінює цю ситуацію. За умов монополізації виробництва виникає ситуація, за котрої число продавців стає настільки незначним, що кожний продавець уже здатний здійснити вплив на загальний обсяг пропозиції а тому і на ціну продукту, що продається.
Для захисту конкуренції держава використовує антимонопольне законодавство, тобто закони спрямовані на обмеження діяльності монополії, а також законодавство про нечесну конкуренцію, нечесну торгівлю тощо.
Обмеження дії деяких елементів ринкового механізму. В країнах зі змішаною економікою існують достатньо значні обмеження використання ринкових елементів у таких сферах як охорона суспільного порядку, національна оборона, транспортній системі, обслуговування інфраструктурних комплексів, водозабезпечення тощо.
Обмеження застосовуються і в сфері суспільного споживання та забезпеченні суспільно нормальних умов життя, освіти, людського обслуговування. Державні і муніципальні органи забезпечують функціонування системи освіти, охорони здоров’я, екологічного контролю з врахуванням ринкових і суспільних інтересів.
Досягнення і забезпечення національних конкурентних переваг у світовій економіці. У цьому аспекті загально визначеною задачею уряду стає розробка політики нововведень у техніці та технологіях, вигідних для національної економіки. Це дозволяє поліпшити ефективність виробництва, диктувати високі ціни на міжнародних ринках завдяки високій якості продукції та послуг, а також розвивати нові наукомісткі галузі.
Неабияке значення для досягнення конкурентних переваг для України має реальний і швидкий розвиток промисловості та сільського господарства, якомога швидше переведення цих та інших галузей народного господарства на інноваційну модель розширеного відтворення.
