40.Продуктивність праці.
Продуктивність праці трактують як в широкому, так і у вузькому розумінні. В широкій сусп концепції прод-ть праці — це розумова схильність люд. до постійного пошуку удосконалення труд.д-ті з урахуванням мінливих соц-екон. умов. У вузькій технічній концепції прод-ть праці - це відношення отриманого результату до ресурсів, що викорис. у процесі праці. Отже, на мікрорівні прод-ть праці визнач. як відношення обсягу виробленої продукції до кіл-ті виробників або кіл-ті відпрацьованих людино-годин за певний період часу. На макрорівні прод-ть праці визнач. як відношення нац.доходу до сер.чисельності працівників,зайнятих у його створенні.
В узагальненому вигляді прод-ть праці визнач. як ефективність виробнич. д-ті люд. у процесі створ. мат. благ і послуг. Прод-ть праці — ефективність, результативність, плідність люд. фактора, тобто осн. продуктивних сил сусп-ва, галузі, підприємства, вимірюється кіл-тю продукції, виробленої одним зайнятим за певний період часу (годину, зміну, рік).
Оскільки у вир-ві будь-якого товару беруть участь жива та уречевлена праця, зростання прод-ті праці у сусп-ві загалом означає економію обох видів праці або зменшення сусп. необхідного роб.часу на вир-во одиниці товару чи послуги. При цьому частка живої праці зменшується, частка уречевленої зростає,але кіл-ть живої праці зменш. помітніше, ніж зростає кількість минулої (уречевленої),і заг.сума праці, втіленої в товарі чи послузі, зменшується.
Розрізняють індивідуальну, локальну і сусп. прод-ть праці. Рівень прод-ті праці — одна з найважливіших характеристик, що відбиває прогресивність способу вир-ва.
Підвищення прод-ті праці забезпечує ріст кіл-ті продукції, зробленої в одиницю часу, що сприяє росту ВВП, зниженню собівартості і збільшення нац.доходу.
Зростання прод-ті праці у сусп-ві залежить передусім від рівня розвитку прод.сил. Факторами зростання сусп.прод-ті праці є: викорис.досягнень НТР у вир-ві; поглиблення сусп.поділу праці; впровадження госпрозрахунку, нових форм організації праці; досягнення реального плюралізму форм екон. власності та ін.
41.Прибуток і рентабельність.
Прибуток — це частина вартості додаткового продукту, виражена в грошах; частина чистого доходу; грошовий вираз вартості реалізованого чистого доходу, основна форма грошових накопичень господарського суб’єкта
Економічний зміст прибутку Г-Т-Г
Основні функції прибутку: стимулююча (визначає прибуток як джерело економічного розділу та здійснення інвестицій та нововведень), розподільча (характеризує прибуток як основне фінансове джерело розвитку підприємства та суспільства), оцінювальна (характеризує прибуток як найважливішій показник і критерій ефективності госп. діяльн. п-ва), господарського розрахунку (доходи мають не тільки покривати витрати, а й резерв).
Види прибутку: загальний прибуток (кінцевий фінансовий результат діяльності підприємства, що включає в себе фінансові результати від різних видів його діяльності (продаж продукції, послуги, прибуток від звичайної діяльності, надзвичайних подій); валовий прибуток (прибуток, розрахований на реалізованій продукції у вигляді різниці між чистим доходом (виручка без ПДВ та акцизів) від реалізації продукції і собівартістю реалізованої продукції).
За характером відбиття в обліку: бухгалтерський та економічний,
За характером діяльності підприємства: прибуток від звичайної діяльності та від надзвичайних подій.
За основними видами господарських операцій підприємства: прибуток від реалізації продукції й прибуток від позареалізаційних операцій.
За основними видами діяльності підприємства: прибуток, отриманий від операційної, інвестиційної й фінансової діяльності.
За складом елементів, що формують прибуток: маржинальний, валовий та чистий прибуток.
За характером оподаткування прибутку:оподатковану й неоподатковану й неоподатковану податком його частини.
За характером інфляційної «очистки» прибутку: номінальний та реальний прибуток.
За ступенем використання: нерозподілений та розподілений прибуток.
Рентабельність — це такий показник, який характеризує міру ефективності діяльності підприємства, тобто характеризує відносний ступінь прибутковості підприємства або ступінь прибутковості його продукції, що виробляється; це відношення прибутку до витрат, яке несе підприємство для виробництва продукції або відношення прибутку до застосованого капіталу. Рентабельність продукту:
Фірма рентабельна, якщо суми, отриманої від реалізації товару достатньо не тільки для сплати витрат на в-во, а й для утв. прибутку. Таким чином, рентабельність характеризує ефективність роботи підприємства, дає уявлення про спроможність підприємства збільшувати свій капітал