
- •Сутність економічного мислення
- •2. Середовище формування економічного мислення: економічне, політико-правове, соціокультурне.
- •3. Типи економічного мислення: стандартний і творчий
- •4. Розвиток економічного мислення
- •5. Економічне мислення і економічна практика
- •7. Економіка як об’єкт наукового дослідження
- •8. Предмет економічної науки
- •12. Принципи, категорії і закони економічної науки.
- •13. Методи економічного аналізу та їх класифікація
- •14. Критерії і показники розвитку економіки та їх інтернаціональний характер.
- •15. Економічні потреби.
- •16. Ієрархія потреб.
- •17. Економічні інтереси
- •18. Взаємозвязок потреб та інтересів
- •19. Мотиви та стимули
- •20. Економічна поведінка
- •21. Реалізація економічних інтересів і суспільне виробництво
- •22. Національні та глобальні економічні інтереси
- •23. Сутність та структура економічної системи
- •24. Відносини власності
- •34. Інвестиційна діяльність
- •35. Інноваційна діяльність
- •36. Торговельно-маркетингова діяльність
- •37. Міжнародний поділ праці та міжнародна економічна діяльність
- •38. Сутність підприємництва та його організаційно-економічні форми
- •39. Витрати та результати підприємницької діяльності.
- •40. Продуктивність праці
- •41. Прибуток та рентабельність
- •42. Економічна рента та її види
- •43. Регулювання підприємницької діяльності
- •44. Міжнародна підприємницька діяльність
- •45. Економічний розвиток, його сутність, цілі та принципи
- •46. Динаміка економічного розвитку та його чинники
- •47. Економічне зростання, його критерії та показники
- •48. Ресурси економічного зростання
- •49. Типи та моделі економічного розвитку
- •50. Сталий економічний розвиток
- •51. Циклічний характер економічного розвитку.
- •52.Економічна криза
- •53.Цивілізаційний вимір економічного розвитку.
- •55.Функції капіталу.
- •56.Капітал і наймана праця.
- •57.Людський капітал
- •58.Інтелектуальний капітал
- •59.Інформаційний капітал.
- •60.Виробничий капітал.
- •61.Підприємницький капітал.
- •62.Фінансовий капітал.
- •63.Кругообіг капіталу і його стадії.
- •65.Міжнародний рух капіталу.
- •66.Праця і людський ресурс.
- •67.Вартість і оплата праці.
- •68. Заробітна плата
- •69.Інвестиції в людський ресурс
- •70. Освіта і проф. Компетенції працівника
- •71. Інтелектуалізація праці
- •72.Трудові відносини, зайнятість, безробіття
- •73. Дискримінація праці
- •74.Нерівність в доходах і проблема бідності
- •75.Соціалізація економіки
- •76. Міжнародна міграція людського ресурсу
- •77. Економічні блага
- •78. Товар і його характеристика
- •79. Гроші
- •80.Грошовий вимір вартості товару
- •81. Сутність і функції ринку
- •82. Суб’єкти і об’єкти ринкових відносин
- •83. Попит і пропозиція
- •84. Ринкове ціноутворення
- •86. Ринок і держава
- •87. Сегментація ринку
- •88. Ринок землі та нерухомості
- •89. Ринок товарів та послуг
- •90. Ринок капіталу
- •91. Ринок людського ресурсу
- •92.Ринок інновацій
- •93.Міжнародні ринки
- •94.Становлення глобального ринку
- •95.Суспільне відтворення, його типи та показники
- •96.Національний дохід
- •97.Валовий внутрішній продукт
- •98.Споживання та заощадження
- •99.Національне багатство
- •100.Доходи населення.
- •101.Податки.
- •102.Державний бюджет.
- •103.Інфляція.
- •104.Соціальна політика.
- •105.Відтворення людського ресурсу.
- •106.Держава в системі суспільного відтворення.
- •107. Інтернаціоналізація та глобалізація економічних процесів.
104.Соціальна політика.
Соціальна політика в сучасних умовах – це комплекс соціально–економічних заходів держави, підприємств, організацій, громадських об’єднань спрямованих на послаблення нерівності в розподілі доходів і майна, на захист населення від безробіття, підвищення цін, знецінення трудових заощаджень, зростання доходів населення, розширеного відтворення людського ресурсу країни тощо. Основні напрямки соціальної політики наступні: захист рівня життя населення від підвищення цін через використання різних форм компенсації і проведення індексації; надання допомоги найбільше малозабезпеченим сім’ям; надання допомоги на випадок безробіття; здійснення політики соціального страхування, введення мінімальної заробітної плати для працюючих; забезпечення переважно за рахунок держави розвиток освіти, охорони здоров’я, захисту навколишнього середовища, надання допомоги в одержанні громадянами кваліфікації; надання у відповідності з чинним законодавством гарантій процесу трудової діяльності (створення профспілок, дотримання тривалості робочого дня, надання оплачуваних відпусток.).
105.Відтворення людського ресурсу.
Відтворення людського ресурсу – це безперервне відновлення і підтримка фізичних сил і підвищення трудової кваліфікації людей, забезпечення росту загальносвітового і професійного рівня. Воно включає в себе організоване залучення людей праці у виробництво, розподіл і перерозподіл трудових ресурсів між галузями, підприємствами, регіонами, країнами, створення соціально–економічного механізму, що забезпечує задоволення потреб народного господарства в працівниках і водночас повну і ефективну зайнятість населення.Принципова особливість розширеного відтворення в умовах соціально орієнтованій ринковій (змішаній) економіці. Перш за все в тих країнах, які формують постіндустріальне та посткапіталістичне суспільство (США, Німеччина, Японія Швеція та десятки інших):1.Задоволення матеріальних і духовних потреб людини, її вільний і всебічний розвиток. Будучи вагомою метою сучасних передових країн, водночас виступає і як необхідна умова всього суспільного відтворення.2.Робоча сила і підприємництво невід'ємні від людини, від багатогранних її здібностей.
106.Держава в системі суспільного відтворення.
Економічних функції держави в системі суспільного відтворення: 1) забезпечення правової бази і суспільної атмосфери, що сприяють функціонуванню ринкової системи. З іншого боку ця правова база є правовою основою для державного втручання в процес суспільного відтворення та його регулювання; 2) захист конкуренції; 3) перерозподіл доходу і багатства; 4) обмеження дії деяких елементів ринкового механізму; 5) досягнення і збереження національних конкурентних переваг у світовій економіці; 6)стабілізація економіки, тобто контроль за рівнем зайнятості та інфляції, продовжуваних коливаннями економічної кон’юнктури, а також стимулювання економічного розвитку. Виконання державою цих та інших економічних функцій є, водночас, засобом регулювання суспільного відтворення в масштабі країни.
Правова база і суспільна атмосфера. Держава бере на себе задачу забезпечення правової бази, яка б охоплювала широкий спектр економічних процесів суспільного відтворення і забезпечувала його прогрес. Захист конкуренції. Обмеження дії деяких елементів ринкового механізму. Досягнення і забезпечення національних конкурентних переваг у світовій економіці.Реалізація цієї функції держави визначається потребами науково– технологічного розвитку, економічного зростання, переґрупуванням зарубіжних країн на постіндустріальний характер розвитку виробництва та відповідні структурні зрушення у світовому ринку.