73.Боротьба Киъвської Русі проти монголо-татарської навали.

Саме татарські загони першими з явились на руських землях. Вперше це сталося у 1223 році .На князівській раді у Києві було вирішено об єднати війська і разом з половцями стати проти монгольської орди. У бою на річці Калці у 1223 році об єднане військо зазнало поразки , це сталось внаслідок феодальних міжусобиць через які князі діяли неузгодженно . Шлях на київ було відкрито , та монголи повернулися назад до Азії . Через кільканадцять років вони очолені ханом Батиєм , знову посунули на захід . У 1236 році величезне монголо-татарське військо вдерлось у Східну Європу. Протягом 1237-1238 років монголи сплюндрували багато міст Північно-Східної Русі . Першим впало Рязанське князівство , за ним Володимирське , Суздальське , Московське . В 1239-1240 роках батий захопив південно-руські міста: Переяслав,Чернігів ,Київ. Незважаючи на героїчний опір , війська окремих руських , розрізнені внаслідок феодальної роздробленості Русі , не могли встояти перед численними ионголо-татарськими полчищами. Багато пам яток архітектури Києва було зруйновано внаслідок монголо-татарської навали Від Києва монголи подалися на Волинь , а звідти на Галицьке князівство. А потім поділивши орду на дві частини , хан послав її на Угорське князівство , Польщу , Чехію . Та полчища були ослабленні війною з Руссю , тому Батий осів на Волзі і заснував свою державу Золоту Орду зі столицею у місті Сарай .Монголо-татарська навала мала дуже тяжкі наслідки для руських земель . від багатьох міст та селищ залишилися лише назви у літописах . значну частину населення монголо-татари винищили або взяли у полон . Найбільш спустошені були міста-центри економічного , політичного та культурного життя давньоруських земель.

74.Революція 1848-1848рр в Австрійській імперії,її наслідки для укр.. Земель.

Перебіг подій:

15 березня 1848р- австрійський цісар Фердинанд проголосив конституцію,що надавала свободу слова, друку,зборів та передбачала скликання парламенту- рейхстагу.

Квітень 1848р- скасовано панщину на Галичині,у серпні на Буковині,в Закарпатті існувала ще 5р.

Квітень 1848—поляки Галичи організували у Львові Центральну раду народову,метою якої було ств Литовсько-Русько-Польської РП.Під її впливом ств «Руський собор»-організація укр. шляхти,що не хотіла відокремлюватись від Польщі, що стало початіом укр.-польського протистояння.

Травень 1848р- ств першої укр. політ орг.-ї- Головної Руської Ради(ГРР)

Липень 1848р- розпочав роботу австрійський парламент-рейхстаг

Жовтень 1848р- першй собор руських учених у Львові,у Львівському університеті відкрито кафедру укр. м.

1-2 листопада 1848р- збройне повстання у Львові проти австрійських військ,яке було придушено.

Березень 1849р-розпуск парламенту,скасуваня дем-ї конституції,нова конституція обмежила права громадян на користь імператора

Листопад-1848-квітень1850рр- селянські повстання під проводо Л.Кобилиці.

Програмні вимоги ГРР: 1)поділ Галичини на Західну і Східну; 2)рівний доступ до держ посад і українців і поляків; 3)укр..м. в діловодстві; 4)рівність представників усіх релігій.Діяльність: 1) видавництво укр. газети «Зоря Галицька»; 2)ств «Галицько-руської матиці»-видавництво підручників укр. .м.; 3)ств рад у містах і селах.

Результати рев-ї: 1)скасування панщини,покращення соц. статусу селянства; 2)визнання в Галичині укр. народу урядом Австрії; 3)західні укр. досягли значних результатів у нац.-визвольному русі.