35. Початок національного відродження на початку хіх ст.

Національне відродження- пробудження національної самосвідомості народів,що не мали власної державності. Стадії: 1)фольклорно –етнографічна (кінець XVIII - 40-ві роки XIX ст.)(збирання народних пісень, вивчення історії,звичаїв,мови); 2)культурно-літературна(40-ві роки XIX ст. - кінець XIX ст.)(відродження мови,поширення літературних,наукових творів укр. мовою); 3)політична(кінець XIX -1917 p.)(політ організації,які боролись за автономію або незалежність,масовий нац.-й рух). Основні напрямки: 1)Польський:польські патріоти баролися за відновлення РП(польське повстання 1830-1831рр на чолі з І. Лелевелем); 2)Російський: рос дворяни домагалися лібералізації імперських порядків(Діяльність декабристів-дворяни,що боролись за повалення царату і скасування кріпацтва.Поділялись на 3 течії: --«Південне товариство» з програмним документом»Руська правда» П.Пестеля(за повалення самодержавства шляхом перевороту і проголошення республіки); --«Північне тов.-во» з «Конституцією» М.Муравйова(за конституційну монархію і законод владу Народному віче); --Тов-во об»єднаних слов»ян (за об»єднання слов»нських народів у федеративну республіку).1825-антицарське повстання,яке закінчилось поразко); 3)Укр: боротьба за звільнення від імперського панування(Кирило-Мефодіївське братство(1846-1847).керівники Білозерський,Костомаров,Гулак.Документи: «Статут Слов»янського тов.-ва ім. Кирила і Мефодія», «Закон Божий» або «книга буття укр. народу» за конфедерацію вільних слов»янських держ із дем ладом.)

36. Запровадження неПу.

НЕП-політика більшовиків в Україні в 1921-1928рр, що прийшла на зміну політиці «воєнного комунізму» та базувалась на впровадженні ел-в ринкової ек-ки. Основними причинами переходу до НЕПу є:- глибока соціально-економічна і політична криза більшовицького режиму;- тотальна господарська розруха, різке скорочення промислового та сільськогосподарського виробництва;- масові повстання селян, робітників, солдат і матросів;- політична та економічна ізоляція більшовиків на міжнародній арені;- спад світового комуністичного руху, не виправдання надій більшовиків на світову революцію;- намагання утримати владу в будь-який спосіб.Наслідки:позит:-Досягнення високих темпів розвитку господарства;-с/г досягло довоєнного стану;-Створена стабільна фін си-ма;Негат:-Повільно розв держ під-ва;-Поч процес розкуркулення населення.

37.Зовнішня політика Київської Русі.

Київська Русь, як одна з наймогутніших держав ранньосередньовічної Європи, мала великий вплив на міжнародної арені:•Князь Олег у 907 і 911 рр. провів успішні походи на Візантію, уклавши вигідні торгівельні угоди.• Князь Ігор у 915 р. уклав мир із печенігами; у 941 і 944 роках здійснив два похода на Візантію.• Княгиня Ольга у 957 р. здійснила дипломатичну подорож до столиці Візантії Константинополя, де прийняла християнство; у 959 році вислала своє посольство до німецького імператора Оттона І.• Князь Святослав розгромив Хазарський каганат і Волзьку Болгарію; у 968 і 970 рр. здійснив походи проти Візантії і Болгарії, намагаючись заволодіти землями по Дунаю. • Князь Володимир Великий вів успішну боротьбу проти печенігів, захистивши південні рубежі Київської Русі. • Князь Ярослав Мудрий у 1036 р. остаточно розгромив печенігів під Києвом; встановив династичні зв’язки з Візантією, Францією, Німеччиною, Польщею, Угорщиною, Швецією, Норвегією.• Князь Володимир Мономах за своє правління здійснив 83 походи проти половців. Успішно відбиваючи напади кочовиків, Київська Русь захищала Візантію і західноєвропейські країни. Політичні, торгівельні, культурні зв’язки Русі з країнами Заходу і Сходу сприяли підвищенню її міжнародного авторитету.