17. Громадівський рух в Україні в 19ст.

Кінець 50-60х рр. 19 ст –становлення укр. визвольного руху,основою якого стали громади(напівлегальні непартійні об»єднання укр. інтелігенції). Перша громада ств у Петербурзі у 1859р. Учасники: Білозерський,Костомаров, Шевченко. Діяльність: видання щомісячного журналу «Основа», поширення громадівського руху в Укр, організація шкіл для дорослих, написання укр. підручників,орг.-я лекцій та бібліотек. Розгромлені у 1863р. 1970р- В. Антоновичем у Києві утв «Стара громада». Діяльність: збирання і публікація праць з історії Укр, заснування істор тов.-ва Нестора Літописця, Південно-Західного відділу Рос географічного тов.-ва,видання газети «Київський телеграф». Валуєвський (1863) і Емський (1676) укази остаточно розгромили діяльність громад, громадівський рух став нелегальним , центр політ боротьби переноситься до Галичини.

18.Розгром Врангеля більшовиками. Встановлення радянської влади.

3 квітня 1920р – головнокомандувачем Добровольчої армії білогвардійців в Криму став П.Врангель, який запропонував такі заходи для підтримкм населення у боротьбі з більшовиками: 1) розробка «закону про землю»(частина поміщицьких земель передавалась селянам за викуп); 2)видання «закону про волосні землі і селянські общинства»; 3)надання обласної автономії козацьком землям; 4)розробка нового фабричного законодавства,яке б захищало робітників. 10 вересня 1920р – зустріч делегації УНР із Врангелем з метою визнання незалежності УНР і об»єднання дій проти більшовиків. Обіцянка Врангеля порозумітися з Укр не була виконана через наступ Червоної армії. 7-12 листопада 1920р- форсування Червоною армією Сивашу,взяття Перекопських і Чонгарських укріплень. 17 листопада 1920р- остаточне звільнення Криму від військ Врангеля.

Встановлення рад влади в Криму:Вищим законодавчим органом влади став Всеросійський з’їзд рад робітничих, солдатських депутатів, а між з’їздами — Всеросійський центральний виконавчий комітет (ВЦВК). Він призначав Раднарком (головний орган виконавчої влади, який до березня 1918 р. був коаліційним) та окремих народних комісарів, мав право скасувати чи змінити декрети, видані Раднаркомом. Нова система влади не передбачала розподілу на законодавчу і виконавчу. Розпочався і процес формування органів захисту нового режиму. 28 жовтня 1917 р. було створено робітничо-селянську міліцію‚ 22 листопада — Всеросійську надзвичайну комісію (ВЧК), народні суди та революційний трибунал. 15 січня 1918 р. проголошено декрет про створення Червоної армії, яка до червня 1918 р. комплектувалася на добровільних засадах. У підрозділах армії вводилася посада політкомісара. В листопаді 1918 р. було створено Раду робітничо-селянської оборони на чолі з В.Леніним.

19.Походження та розселення Слов’ян.

Ранні слов'яни селилися здебільшого по берегах річок і озер. Житла були дерев'яними, обмазані глиною. Жили за традиціями родоплемінного ладу. Майном, передусім землею, володіли великі роди - патріархальні об'єднання за кровною спорідненістю. Поступово відбувається перехід до сусідської общини, за якої визначальним було не походження, а місце проживання.

Суспільний лад ранніх слов'ян концентрацією влади в руках сильних вождів (князів). Спершу ті обираються разом зі старшиною на народних віче, а далі їх влада передається у спадок.

Два основних культи - обожнення сил природи і культу до пращурів. Система вірувань язичництво ( Дажбог, Перун , Сварог, Стрибог, Велес) Вірили східні слов'яни і в духів.

Розвивалось ужиткове мистецтво зі “звіриним” і “геометричним” жанровими стилями, вдосконалювалась муз. творчість.

Основні заняття : землеробство і скотарство. Вирощували просо, ячмінь, пшеницю, жито, овес . Ремесла: ливарне, обробка заліза, різьблення на кістці, виготовлення посуду та ін. Кількісне збільшення міст як економічних і політичних центрів,якісний прогрес різних ремесел і торгівлі, воєнні походи, в яких брали участь воїни всіх слов'янських земель, — усе це сприяло утворенню східнослов’янської держави -Київської Русі.