13. Структура, формування та використання оборотних фондів підприємства

Оборотні фонди являють собою частину засобів виробництва, які беруть участь в одному виробничому циклі, при цьому переносять усю свою вартість на вартість готової продукції і змінюють свою натуральпу форму. Це матеріали, конструкції, деталі тощо.

До оборотних фондів входять такі елементи:

І. Виробничі запаси, які необхідні для забезпечення процесу виробництва сировиною та матеріалами( сировина, конструкції та деталі, МШП, паливо)

ІІ. Незавершене виробництво – це предмети праці, обробку (переробку) яких незавершено підприємством

III. Витрати майбутніх періодів. До витрат майбутніх періодів належать витрати на виконання науково-дослідних та раціоналіалізаторських робіт, освоєння нової техніки, орендну плату та ін., які здійснюються в поточному році, але на собівартість продукції будуть віднесені в наступному періоді.

IV. Залишки готової продукції на складах. До цих оборотних фондів належить та продукція, яка є на складах підприємства на кінець розрахункового періоду, але не оплачена замовником, тобто ще не продана.

14. Загальна характеристика та нормування оборотних коштів

Оборотні кошти — це сукупність грошових коштів підприємства, необхідних для формування й забезпечення кругообігу виробничих оборотних фондів та фондів обігу.

• Норматив оборотних коштів у виробничих запасах. ; Норматив оборотних коштів у виробничих запасах, що їх відносять до оборотних фондів, визначається помноженням середньо-добового споживання матеріалів у вартісному виразі на норму їхнього запасу в днях. У транспортний запас, що звичайно не перевищує двох днів, оборотні кошти вкладаються на період з моменту оплати виставле­ного постачальником рахунку до прибуття вантажу на склад підприємства. Підготовчий запас створюється на період часу, не­обхідного для приймання, складування та підготовки до виробничо­го використання матеріальних ресурсів. Найбільшим за розміром є поточний запас сировини (матеріалів) та інших елементів оборот­них фондів (предметів праці); його обчислюють у межах половини середнього інтервалу між поставками певних видів матеріальних ресурсів . Визначення резервного (страхового) запасу може здійснюватись двома способами: за середнім відхиленням фактичних строків по­ставки від передбачених договором або за періодом, необхідним для термінового оформлення замовлення та доставки матеріалів від виробника до споживача. • Норматив оборотних коштів у незавершеному виробництві. Величина цього нормативу залежить від обсягу продукції, що ви­робляється, собівартості окремих її видів і характеру розподілу витрат протягом днів виробничого циклу. За інших однакових умов оборотні кошти в цій функціональній формі змінюються прямо пропорційно динаміці масштабів випуску та собівартості продукції. Норматив оборотних коштів у незавершеному виробництві (Ннв^ок ) можна визначити, користуючись формулою

Ннв^ок =Vд*Тц*Кнв

де Vд — середньодобовий випуск товарної продукції за її вироб­ничою собівартістю;

Тц— середня тривалість виробничого циклу у днях; Кнв — коефіцієнт наростання витрат (собівартості незаверше­ного виробництва. • Норматив оборотних коштів у інших нормованих елемен­тах. До нормованих елементів оборотних коштів належать також витрати майбутніх періодів і залишки готової продукції на підприємстві, яке її виготовляє.

Норматив оборотних коштів у витратах майбутніх періодів розраховується, виходячи з залишку коштів на початок періоду та суми витрат протягом розрахункового (планового) періоду з відрахунком величини наступного погашення витрат за рахунок собівар­тості продукції. Норматив оборотних коштів у залишках готової продукції визначається як добуток вартості одноденного випуску готових ви­робів на норму їхнього запасу на складі у днях. У свою чергу, нор­ма запасу складається з кількості днів, необхідних для підготовки продукції до реалізації (продажу). сукупний норматив оборотних коштів підприє­мства на розрахунковий (плановий) період є загаль­на сума нормативів, обчислених для окремих елементів (виробни­чих запасів, незавершеного виробництва, витрат майбутніх періодів та залишків готової продукції.