9. Підприємницька діяльність як основна сучасна форма господарювання

Підприємництво — це ініціативна самостійна діяльність окремих фізичних або юридичних осіб, що спрямована на отримання прибутку і здійснюється на власний ризик з майновою відповідальністю. Ф-ції: 1 творча (генерування і акт використ новаторських ідей, готовність до виправд ризику) 2 ресурсна (форм і прод використ вл кап, інф, матер і труд рес) 3 орг-супровідна (практ орг-я маркетингу, в-ва, продажу, ін госп справ). П-во зд на принципах: вільний вибір виду діял, сам ост форм п-ми, вибір пост і спож, залуч рес, найму працівників, ком розрах і вл ризик, вільне розпорядж приб, що зал після сплати податків, сам ост зд зовн ек діял. Моделі підприємництва: 1 класична орієнтується на най еф використ наявних рес п-ва. Дії п-ця чіткі: аналіт оцінка наявних рес, виявл можливостей досягнення мети, використ тієї можливості, котра здатна забезпеч мак еф віддачу від фін матер і нема тер рес. 2 Інноваційна мод. Передб акт використ інновац орг-упр, тех.-тех і соц-ек рішень у сф бізнесу. Послід дій: науковао обгр формулювання гол п-цької мети усебічна оцінка зовн серед з погляду пошуку альт можливостей раліз п-цької ідеї, пор оцінка вл матер-фін рес і спрогнозованих можливостей, контр пошук зовн дод дж відпов видів рес, грунт аналіз можливостей конкурентів у в-ній ніші ринку. Практ реаліз завданьо іннов х-ру згідно з прйнятою концепцією п-цької діяльності. Роль п-ва для еф ф-ня с-ми господ-ня: п-во – гол фактор структурних змін у с-мі госп-ня, створ середовище для конкур, стає каталізатором соц-ек розв країни, сприяє най еф вик рес, забезп мотивацію вископрод праці.

10. Оцінка, класифікація та структура основних фондів. Амортизація основних фондів

Основні фонди – це засоби праці, які мають вартість і функціонують у виробництві тривалий час у своїй незмінній споживчій формі, а їх вартість переноситься конкретною працею на вартість виготовленої продукції частинами в міру споживання. Найбільше значення на практиці має видова класифікація основних фондів. Так на її основі розрізняють такі види основних фондів: будівлі, споруди, передавальні пристрої, машини і устаткування, транспортні засоби, інструменти, виробничий інвентар та приладдя, господарський інвентар, інші основні фонди. Існує також поділ основних фондів на дві частини:

-активну (яка безпосередньо приймає участь у виробничому процесі)

-пасивну (що створює умови для здійснення процесу виробництва).

Співвідношення окремих видів (груп) основних фондів, виражене у відсотках до їх загальної вартості на підприємстві, визначає видову структуру основних фондів. За інших рівних умов технологічна структура основних фондів тим прогресивніша і ефективніша, чим більша у їх складі питома вага активної частини. Вона змінюється під впливом багатьох факторів основними серед яких є:

-виробничо-технологічні особливості підприємства

-НТП

-ступінь розвитку різних форм організації виробництва

-відтворювальна структура капітальних вкладень у створення нових О.Ф.

-вартість будівництва виробничих об’єктів і рівень цін на технологічне устаткування

-територіальне розміщення підприємства

Амортизація о.ф. – це процес перенесення авансованої раніше вартості усіх видів засобів праці на вартість виготовлюваної продукції з метою її повного відшкодування. Для відшкодування вартості зношеної частини о.ф. кожне підприємство справляє амортизаційні відрахунки за певними нормами, які характеризують щорічний розмір відрахувань у відсотках до балансової вартості о.ф. Розрахунок норм амортизаційних відрахувань на повне відновлення о.ф. здійснюють централізовано за формулою:

Нав = Ф-Л / Ап*Ф, де

Ф – балансова вартість о.ф.; Л – ліквідаційна вартість; Ап – амортизаційний період.