2. Формування банківського портфеля цінних паперів та управління ним.

Портфелем цінних паперів називають вкладення банків у цінні папери, які управляються як одне ціле.

У банківській практиці вкладення коштів у цінні папери називається інвестиційними операціями. Основними цілями інвестицій є:

- дохідність вкладень;

- безпека вкладень;

- ризик інвестицій;

- ліквідність вкладених коштів.

Жоден цінний папір не відповідає одночасно всім цілям. У процесі управляння портфелем цінних паперів банк може досягнути компромісу між інвестиційними цілями або ж робити акцент на якісь з них.

На практиці розрізняють такі види інвестиційних портфелів:

Політика короткострокового акцепту – інвестиційний портфель повністю формується з короткострокових цінних паперів (2-3 роки). Це підвищує банківську ліквідність.

Політика «сходів» (політика рівномірного розподілу коштів) – дозволяє зменшувати коливання в доходах від цінних паперів і, хоча не приносить великих доходів, гарантує відсутність значних втрат.

Політика довгострокового акцепту – прийнятна в період падіння ринкових норм відсотка.

Політика відсоткових очікувань – агресивна політика, здійснення якої пов’язане з прогнозуванням динаміки відсоткових ставок і спекуляцією на цих змінах.

Політика «штанги» - полягає в урівноваженні дохідності довгострокових ліквідних інвестицій ліквідними короткостроковими вкладеннями. Дозволяє, за бажанням інвестора, переводити акцепт на різні інвестиційні цілі чи балансувати між цими цілями.

3. Економічна сутність та види банківських інвестицій.

Інвестиція – це господарська операція, яка передбачає придбання основних фондів, нематеріальних активів, корпоративних прав та цінних паперів в обмін на кошти чи майно.

Закон України «Про інвестиційну діяльність» визначає інвестиції як усі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, внаслідок якої утворюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект.

Валові інвестиції являють собою загальний обсяг інвестованих коштів у певному періоді, спрямованих на нове будівництво, придбання засобів виробництва і на приріст товарно-матеріальних запасів.

Чисті інвестиції — це сума валових інвестицій, зменшена на суму амортизаційних відрахувань у певному періоді.

Інвестиції в об'єкти підприємницької діяльності здійснюються в різноманітних формах. З метою врахування, аналізу й планування інвестиції класифікуються за такими ознаками (рис. 8.1).

Рис.8.1 . Класифікація інвестицій

Участь банків в інвестиційному процесі може здійснюватися за двома напрямами:

1. За допомогою фондового ринку;

2. За допомогою механізмів середнього і довгострокового кредитування.

Комерційні банки в своїй інвестиційній діяльності повинні мати тісний контакт з підприємствами. У разі створення нового підприємства заснування його можливе за допомогою банківського капіталу як в рамках фінансово-промислових груп, так і поза ними. Фінансово-промисловими групами є організації та структури, які утворюються шляхом об’єднання промислового і фінансового капіталу.