5. Формули для фінансових розрахунків.

При проведенні фінансових розрахунків процеси нарощування вартості можуть здійснюватися як за простими, так і за складними відсотками.

Прості відсотки – це метод розрахунку доходу кредитора, одержуваного від позичальника за надані в борг гроші. Вони нараховуються на ту суму позичкового капіталу протягом усього терміну погашення позички.

При складних відсотках платежі в кожнім періоді додаються до капіталу попереднього періоду, а процентний платіж у наступному періоді нараховується на нарощену величину первісного капіталу.

Прості відсотки використовуються звичайно, коли термін погашення позики менший року, а складні – більший року.

Умовні позначки:

Період нарахування:

n – роки;

m - місяці

d – дні

K₀ –сума позики

K_n – нарощена сума боргу

p – проста відсоткова ставка

s – ставка складних річних відсотків

Нарощена сума боргу при простих відсотках розраховується за формулами:

(6.1)

(6.2)

(6.3)

Якщо умови кредитного договору передбачають зміну процентної ставки протягом терміну кредиту, то нарощена сума боргу розраховується за формулами:

(6.4)

(6.5)

Нарощена сума боргу (внеску) при нарахуванні складних відсотків визначається за формулою:

(6.6)

Виходячи з зазначеної формули можна знайти:

а) первісну суму:

(6.7)

б) ставку складих річних відсотків:

(6.8)

Якщо кількість розрахункових періодів у році перевищує одиницю, то для розрахунку нарощеної суми користуються формулою:

, (6.9)

де k – кількість розрахункових періодів у році.

Основна література для вивчення теми:

Закон України "Про банки та банківську діяльність" із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 12 грудня 2008 року N 661-VI // www.bank.gov.ua.

Закон України "Про Національний банк України" із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 21 серпня 2009 року N 1608-VI (1608-17) // www.bank.gov.ua.

Васюренко О.В. Банківські операції: Навч. посіб. – 4-е вид., переоб. і доп. – К.: Знання, 2004.

Гроші та кредит: Підручник / М.І. Савлук, А.М. Мороз, М.Ф. Пуховкіна та ін. За гол. ред. М.І. Савлука. – К.: КНЕУ, 2001.

Капран В.І., Кривченко М.С., Коваленко О. К., Омельченко С.І. К 20 Банківські операції: Навч. посіб. – К: Центр навчальної літератури, 2006.

Тема 7. Операції банків з векселями

Ключові терміни і поняття: аваль, безобігове врахування, бланковий індосамент, вексель, документарне інкасо, доміциляція, зберігання векселів, іменний індосамент, переказний вексель, підроблений вексель, простий вексель, урахування з реверсом, фінансовий вексель, чисте інкасо.

План вивчення теми

1. Векселі: економічна природа, види, основні операції

2. Авалювання та акцептування векселів

3. Інкасування та доміциляція векселів

4. Урахування та переврахування векселів

5. Інші операції банків з векселями

1. Векселі: економічна природа, види, основні операції

Закон України «Про цінні папери та фондову біржу» від 18 червня 1991 р. визначає вексель як цінний папір, що засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).

Економічна сутність векселя.

Вексель:

1. Це свідоцтво боргу.

2. Це грошове зобов'язання.

З. Є абстрактним борговим зобов'язанням, тобто не залежним від причин виникнення боргу, відносин між суб'єктами вексельної операції, часу й місця здійснення угоди.

4. Це беззаперечне боргове зобов'язання. Особа, що є платником за векселем, жодним чином не може ухилитись від сплати боргу чи продовжити термін використання кредиту.

5. Це безумовне боргове зобов'язання.

Обов'язковими реквізитами векселя являються:

• валюта і сума векселя;

• дата платежу;

• безумовне зобов'язання (наказ) сплатити вексельну суму;

• найменування та адреса векселедавця;

• місце платежу.

За формою та способом використання векселі поділяють на прості й переказні.

Простий вексель (соло вексель) означає зобов'язання однієї особи виплатити зазначену суму коштів іншій особі за поставлені товари чи надані послуги.

Переказний вексель (тратта) є наказом позичальнику виплатити певну суму коштів пред'явнику векселя. Наказ цей виражається будь-якою формулою, яка містить наказ здійснити платіж в тексті векселя і звернена до особи, якій особа, що підписала вексель, доручає здійснити платіж.

Виходячи із визначення простого і переказного векселів, первинними сторонами простого векселя виступають дві особи:

• векселедавець — особа, що виписує вексель, яка одночасно є і платником за векселем;

• ремітент — перший отримувач за векселем або перший векселедержатель, перед яким платник приймає зобов'язання про платіж. У переказному векселі первісними учасниками є:

• трасант (векселедавець) — особа, що виписує вексель;

• трасат (платник), до якого трасант звертає свій наказ про платіж за векселем;

• ремітент — перший отримувач або перший векселедержатель, на користь якого виставляється вексель. Тобто, за переказним векселем, на відміну від простого, платником є не векселедавець, а інша особа, яка повинна письмово підтвердити свою згоду здійснити платіж за векселем у визначений строк — ця спеціальна дія називається акцептом тратти.

Всі векселі за їх економічною природою можна розділити на комерційні та фінансові векселі. Детально необхідно розглянути такі види векселів, як комерційний вексель, фінансовий вексель, підроблений вексель, дружній вексель, бронзовий (дутий) вексель.

Операції з векселями, що здійснюються в сучасних умовах комерційними банками, можна класифікувати за такими групами:

1. Кредитними вважаються вексельні операції, котрі супроводжуються наданням або залученням грошових коштів проти векселів чи під забезпечення векселями. Кредитні операції банків з векселями можуть бути активними — врахування векселів, надання кредитів під заставу векселів або пасивними — переврахування придбаних векселів, одержання кредиту під заставу векселів.

2. Торговельними є операції з купівлі або продажу векселів за ціною, що встановлюється у відсотках до суми векселя. До активних торговельних операцій належить придбання векселів, а до пасивних — продаж придбаних векселів.

3. Гарантійні операції супроводжуються взяттям банком на себе зобов'язань платежу за векселями з умовою оплатити векселі при настанні певних обставин і в обумовлений строк. До гарантійних належать операції з авалювання та надання гарантій на забезпечення оплати векселів (наприклад, при розрахунках з допомогою документарного акредитиву).

4. Розрахункові операції поділяються на операції з оформлення заборгованості векселями (акцептування переказних векселів банком, виданих на банк кредитором банку; видача простих векселів банком кредиторові банку; видача банком переказних векселів на боржника банку; видача банку простих векселів боржником банку) та на операції з розрахунків з використанням векселів (вексельний платіж банку кредиторові; вексельний платіж боржника банку).

Операції з векселями можна подати у вигляді схеми: