- •Культурологія
- •Пояснювальна записка
- •Пам’ятка для студента
- •Порядок виконання роботи
- •Тематичний план
- •Варіанти контрольної роботи
- •Питання з культурології, визначені програмою для контрольної роботи студентів заочного відділення
- •Зміст курсу
- •Тема 1. Діяльнісний підхід у культурології
- •Студенти повинні:
- •Методичні рекомендації
- •Питання 2. Культура як система цінностей, її структура, функції, характерні ознаки
- •Питання 3. Методологічні підходи до вивчення поняття «культура»
- •Питання 4. Визначення поняття культури через особливості людської діяльності
- •Питання 5. Види людської діяльності: практична, теоретична, духовна
- •Тема 2. Культура та природа
- •Студенти повинні:
- •Методичні рекомендації
- •Тема 3. Культура та цивілізація
- •Студенти повинні:
- •Методичні рекомендації:
- •Питання 14. Досягнення культури Месопотамії
- •Питання 15. Культура Стародавнього Єгипту
- •Питання 16. Культура і цивілізація Стародавнього Китаю
- •1. Матеріальна культура
- •2. Духовна культура:
- •Питання 17. Культура Японії: єдність з природою, особливості релігії та естетики
- •Питання 18. Культура Стародавньої Індії
- •Питання 19 Антична культура, її характерні особливості
- •Питання 20. Культура Стародавньої Греції
- •Питання 21. Культура епохи еллінізму
- •Питання 22. Культура Стародавнього Риму
- •Тема 4. Еволюція культури
- •Студенти повинні:
- •Питання 23. Історія людства, як історія культури. Проблеми культури доби Середньовіччя
- •Питання 24. Античні традиції в культурі Візантії
- •Питання 25. Середньовічна культура Західної Європи
- •Питання 26. Особливості менталітету середньовічної людини
- •Питання 27. Формування та світоглядні засади культури доби Відродження
- •Питання 28. Прояви ренесансного титанізму в літературі, архітектурі, образотворчому мистецтві
- •Питання 29. Передумови становлення і розвитку протестантської культури
- •Питання 30. Європейська культура доби Просвітництва
- •Тема 5. Культурний простір та зв'язки
- •Студенти повинні:
- •Питання 31. Культура як система цінностей. Звичаї, традиції, мова як стійкі системи культурного життя
- •Питання 32. Особливості динаміки культури. Світ як система культур. Діалог культур
- •Питання 33. Взаємодія культур і національна самобутність народів
- •Питання 34. Культура стародавньої України. Перші сліди перебування людини на території України
- •Питання 35. Трипільська культура як одна з ранніх землеробських культур
- •Питання 36. Культура України раннього залізного віку (кіммерійці, скіфи, сармати)
- •Питання 38. Культура слов’янського населення України
- •Питання 39. Культура Київської Русі
- •Питання 40. Соціально-економічні умови розвитку культури Галицько-Волинської Русі та її характерні риси
- •Питання 41. Культурні традиції українського Ренесансу ( хy – перша половина хyіі ст.)
- •Питання 42. Козацтво як явище історії та культури
- •Питання 43. Матеріальна культура доби козаччини
- •Питання 44. Нові процеси в духовному житті козаків: реформування церкви, освіти, розвиток літератури, архітектури та мистецтва
- •Питання 45. Доба культурного національного відродження в Україні в хіх - поч. Хх ст.
- •Тема 6. Компаративний аналіз культур
- •Студенти повинні:
- •Методичні рекомендації
- •Питання 46. Компаративний аналіз як порівняльно-історичний метод
- •Питання 47. Основні тенденції розвитку культури кінця хіх – поч. Хх ст. Оновлення методів і напрямів розвитку культури
- •Питання 48. Модерн як доба у культурі
- •Питання 49. Характеристика основних течій і напрямів модернізму
- •Питання 50. Елементи модернізму в українській культурі кінця хіх - першої половини хх ст.
- •Питання 51. Виникненя і розвиток нових видів мистецтва - кіно і телебачення. Кінематограф постмодернізму
- •Питання 52. Характерні особливості розвитку світової культури другої половини хх ст.
- •Питання 53. Українське національне культуротворення на шляху від подолання тоталітаризму до незалежності (друга половина XX ст.)
- •Тема 7. Контекстуалізація
- •Студенти повинні:
- •Методичні рекомендації
- •Питання 54. Формування і розповсюдження масової культури
- •Питання 55. Субкультура як специфічний культурний феномен
- •Види та характерні особливості молодіжних субкультур
- •Питання 56. Контркультура та її прояви в суспільстві
- •Питання 57. Антикультура, її вплив на свідомість людини
- •Питання 58. Проблема існування людини у світі і світу людей у хх столітті. Сучасна криза особистості
- •Тема 8. Ідея прогресу
- •Методичні рекомендації
- •Питання 59. Ідея прогресу в історії культури. Мета і критерії прогресу
- •Питання 60. Катастрофічний стан екології. Ілюзія прогресу
- •Тема 9. Етнічні культури в умовах глобалізації
- •Студенти повинні:
- •Методичні рекомендаці
- •Питання 61. Етнос як унікальне і соціально-культурологічне явище. Пріоритети етнонаціональної політики України
- •Питання 62. Глобалізм і культура: проблеми протистояння. Глобалізація як засіб розв’язання негативних наслідків епохи модерну
- •Питання 63. Глобальні проблеми сучасності. Небезпека і можливі шляхи вирішення глобальних проблем
- •Проблема війни і миру
- •Екологічна проблема
- •Основними шляхами вирішення проблеми є:
- •Паливно-енергетична та сировинна проблема
- •Шляхи розв’язання проблеми:
- •Продовольча проблема
- •Шляхи розв’язання проблеми:
- •Демографічна проблема
- •Шляхи розв’язання проблеми:
- •Список рекомендованої літератури
Зміст курсу
Тема 1. Діяльнісний підхід у культурології
Культурологія як наука про зміст і сутність культури, закономірності національного та світового культурно-історичного процесу. Філософія та історія культури як складові компоненти культурології. Функції культурології: пізнавальна, інтегративна, світоглядна, методологічна, виховна, комунікативна, естетична. Місце культурології в системі соціогуманітарних знань.
Культура як система цінностей. Етимологія терміна "культура". Поняття культури та її структура. Норми і регулятивні компоненти культури. Методологічні підходи до вивчення поняття "культура". Цілісність, системність і комплексність підходу до вивчення культури.
Визначення поняття культури через особливості людської діяльності. Види людської діяльності: практична, теоретична, практично-духовна.
Студенти повинні:
знати закономірності світового культурно-історичного процесу; зміст, особливості та функції культурології як науки; структуру і компоненти культури як системи.
Методичні рекомендації
З цієї теми для контрольної роботи визначено 5 питань (1 - 5).
Питання 1. Культурологія як наука про зміст і суть культури, її функції та місце в системі соціогуманітарних знань
Література: 16, р. 1, п. 1.1, ст. 7 – 9; 18, ст. 5 – 8.
Розкрити походження терміну «культурологія», довести, що формування культурології як самостійної науки розпочалося наприкінці ХХ ст., коли розмежування, уточнення та поглиблення досліджень світоглядних дисциплін призвело до виокремлення напрямків різноманітних знань. Термін «культурологія» був запропонований в 1909р. німецьким філософом В. Освальдом для опису специфічних явищ, якими є культура. В 1939р. американський філософ Леслі Уайт незалежно від Освальда повернувся до тлумачення терміну «культурологія», вводячи його в контекст антропологічних досліджень про культуру. Його праця «Наука про культуру»(1949р.) сприяла виділенню культурології в окремий напрям досліджень, поставила питання про необхідність визначити предмет культурології.
Визначити причини і потреби формування культурології як самостійної науки:
відбулося усвідомлення громадськістю кризи колишньої філософії культури, що показала свою нездатність до осмислення величезного етнографічного матеріалу;
виникла потреба у виробленні сучасного поняття культура і в осмисленні її ролі в суспільстві;
формування культурології закладало нову методологію для дослідження культури соціальною дисципліною з метою одержання адекватного результату і вироблення предметної єдності, що випливає з субстанціонального розуміння культури;
на початку ХХ ст. підсилилися контакти між різними культурами, що повело за собою прагнення до уніфікації культури;
серед фахівців з дослідження культури поступово розглядалися поняття про порівняльну культурологію, яка встановлювала подібність і розходження культур різних народів;
необхідність об’єктивних знань про культуру, щоб приймати на державному рівні оптимальні управлінські рішення для керівництва таким могутнім соціальним феноменом як культура;
необхідність формування культурології диктувалось прагненням задовольнити культурні запити суспільства та економічними проблемами сучасної масової культури;
суспільство було зацікавлене в збирані і розвитку культурної спадщини і в середовищі діячів культури з’явилися дослідження в руслі культурології, які оформилися в спеціальну галузь дослідження;
під впливом непомірного технократизму, раціоналізму, викликаного НТП, формування культурології було своєрідною реакцією гуманітаріїв, які прагнули ліквідувати конфлікт між двома культурами – технічною і гуманітарною.
Довести, що основу культурології становлять такі галузі знань, як:
культуроведення – дає опис культурних досягнень;
культурогенез – вчення про походження культури;
культурософія – вчення про зміст та перспектив культури;
соціологія – вивчення функціонування культури в суспільстві;
Визначити предмет і об’єкт культурології, довести, що культурологія є системою знань про сутність, закономірності існування та розвитку культури, людське значення та способи пізнання культури в усій повноті її виявлення.
Встановити, що культурологія – це комплексне гуманітарне дослідження явищ і законів культури. Її основними завданнями є:
аналіз культури як системи культурних феноменів;
виявлення ментального змісту культури;
дослідження типології культур;
розв’язання проблеми соціокультурної динаміки;
дослідження культурних комунікацій;
розширення історичного аспекту культури філософськими, антропологічними, соціологічними підходами.
Пояснити, що в українській культурології, виходячи з завдань курсу, виділяються такі напрямки дослідження:
традиційна історична культурологічна школа, яка дає конкретні знання про типи культури;
філософія культури – осмислює і пояснює культуру через її найзагальніші і найістотніші риси, досліджує суть культури, відмінності від природи, співвідношення з цивілізацією;
соціологія культури – досліджує функціонування культури або в цілому або наявні в ній субкультури;
Розкрити методи і принципи культурології:
діахронний – виклад явищ, подій і фактів світової та вітчизняної культури в хронологічній послідовності;
синхронний – порівняльне дослідження в одному обраному проміжку часу без звертання до історичної перспективи або ретроспективи;
порівняльний – виявлення загальних чи особливих закономірностей, тенденцій розвитку, сфери взаємовпливу культур;
типологічний – виявлення типологічної близькості історико-культурних процесів;
археологічний – вивчення загального стану розвитку культури минулих поколінь на підставі матеріальних знахідок;
семіотичний – ґрунтується на вченні про знаки, що дає змогу вивчити знакову систему;
психологічний – вивчення суб’єктивних механізмів функціонування культури, індивідуальних якостей людини та несвідомих психічних процесів;
біографічний – тлумачення явищ культури через відображення біографії та особливостей творців культурних цінностей;
цивілізаційний – осмислення явищ культури через інтегративні галузі спеціалізованих гуманітарних і природничих знань в контексті культурної епохи.
Визначити основні категорії культурології – найбільш фундаментальні поняття про культурні закономірності, явища, процеси і зв’язки, виділені дослідниками властивості культури, на основі яких здійснюється систематизація культурних феноменів (культурні об’єкти, культурні процеси, культурні властивості, культурні функції, культурні цінності, культурне середовище, суб’єкти культури, культурні інститути і т.д.)
Розкрити функції культурології:
пізнавальна
світоглядна;
інформаційна;
комунікативні;
естетична;
виховна
Показати зв'язок культурології з іншими науками ( історія, соціологія, філософія, демографія, антропологія, етнографія, археологія, статистика та ін.) та місце культурології в системі соціогуманітарних знань. Зробити висновок, що культурологія - це особлива галузь гуманітарних знань, яка синтезує в собі філософські, історичні, антропологічні, етнографічні, соціологічні та інші дослідження культури, тобто специфічний спосіб життєдіяльності людини, головним змістом якої є гуманізація природи і суспільства. Це наука, яка вивчає специфіку розвитку матеріальної і духовної культури цивілізацій, етносів, націй в конкретно-історичному періоді, їх взаємозв’язки та взаємовпливи. Це наука, яка орієнтується на етику соціального і гуманітарного знання про людину і суспільство, вивчає культуру як цілісність, як специфічну функцію і модель людського буття.