1.Інформатика та інформатизація. Основні поняття, терміни та визначення.

Інформатика-система знань про виробництво,переробку,зберігання,і розповсюдження усіх видів інформації у суспільстві природі і технічних пристроях.

Інформатизація-сукупність взаємопов’язаних,організаційних,нормативних,науково-технічних,виробничих процесів,спрямованих на створення умов для задоволення інформаційних потреб,функціональних структур ДПСУ посадових осіб та персоналу на основі створення ,розвитку і використання інформаційних систем,мереж,ресурсів та інформаційних технологій із застосуванням сучасних обчислювальних технологій

Предметом інформатики є:

1.апаратне забезпечення засобів обчислювання техніки

2.програмне забезпечення засобів обчислювальної техніки

3.засоби взаємодії апаратного і програмного забезпечення

4.засоби взаємодії людини з апартними та програмними засобами

Процес інформатизації включає:

Медіатизацію

Комютеризацію

Інтелектуалізація

2.Загальні відомості про персональні еом. Архітектура пеом і призначення її основних компонентів

ПЕОМ – невелика за розмірами і вартістю, універсальна, цифрова електронно-обчислювальна машина, призначена для індивідуального використання

ЕОМ- загальна назва для обчислювальних машин, що є електронними на відміну від електромеханічних та механічних обчислювальних машин. В часи широкого розповсюдження аналогових обчислювальних машин, що теж були в своїй переважній більшості електронними, для уникнення непорозумінь використовувалася назва «цифрова електронна обчислювальна машина» (ЦЕОМ) або «лічильна» машина (задля підкреслення того, що цифрова електронна машина саме реалізує безпосередньо обчислення результату, в той час, як аналогова машина, фактично, реалізує процес фізичного моделювання з отриманням результату вимірюванням).

Класифікація ЕОМ

1.суперкомютери- Найбільш потужні та швидкодіючі ЕОМ. “Cray” та “IBM SP2”

2.мейнфрейми- Використувуються для комплектування відомчих, територіальних та регіоальних обчислювальних центрів

3.міні ЕОМ- Використовуються в якості мережевих серверів

4.мікро ЕОМ- Вбудовані мікро ЕОМ та персональні ЕОМ

3.Класифікація й основні технічні характеристики еом

Класифікація за призначенням

1. великі електронно-обчислювальні машини (ЕОМ);

2.міні ЕОМ;

3. мікро ЕОМ;

4. персональні комп'ютери.

Великі ЕОМ (Main Frame)

Застосовують для обслуговування великих галузей народного господарства. Вони характеризуються 64-розрядними паралельно працюючими процесорами, інтегральною швидкодією до десятків мільярдів операцій за секунду, багатокористувацьким режимом роботи..На базі великих ЕОМ створюють обчислювальний центр, що містить декілька відділів або груп Штат обслуговування - десятки людей

Центральний процесор - основний блок ЕОМ, у якому відбувається обробка даних і обчислення результатів. Уявляє собою декілька системних блоків в окремій кімнаті, де підтримується постійна температура та вологість повітря.

Група системного програмування - займається розробкою, відлагодженням і втіленням програмного забезпечення, потрібного для функціонування обчислювальної системи. Системні програми забезпечують взаємодію програм з обладнанням, тобто програмно-апаратний інтерфейс обчислювальної системи.

Група прикладного програмування - займається створенням програм для виконання конкретних дій з даними, тобто забезпечення користувацького інтерфейсу обчислювальної системи.

Група підготовки даних - займається підготовкою даних, які будуть опрацьовані на прикладних програмах, створених прикладними програмістами. Зокрема, це набір тексту, сканування зображень, заповнення баз даних.

Група технічного забезпечення - займається технічним обслуговуванням всієї обчислювальної системи, ремонтом та відлагодженням апаратури, під'єднанням нових пристроїв.

Група інформаційного забезпечення - забезпечує технічною інформацією всі підрозділи обчислювального центру, створює і зберігає архіви розроблених програм (бібліотеки програм) та накопичених даних (банки даних).

Відділ видачі даних - отримує дані від центрального процесора і перетворює їх у форму, зручну для замовника (роздрук).

Великим ЕОМ притаманна висока вартість обладнання та обслуговування, тому робота організована у неперервний цикл.

Міні ЕОМ

Подібна до великих ЕОМ, але менших розмірів. Використовують у великих підприємствах, наукових закладах і установах. Часто використовують для керування виробничими процесами. Характеризуються мультипроцесорною архітектурою, підключенням до 200 терміналів, дисковими запам'ятовуючими пристроями.

МікроЕОМ

Доступні багатьом установам. Для обслуговування достатньо обчислювальної лабораторії у складі декількох чоловік, з наявністю прикладних програмістів. Необхідні системні програми купуються разом з мікроЕОМ, розробку прикладних програм замовляють у великих обчислювальних центрах або спеціалізованих організаціях.

Персональні комп'ютери

Бурхливий розвиток набули в останні 20 років. Персональний комп'ютер (ПК) призначений для обслуговування одного робочого місця і спроможний задовольнити потреби малих підприємств та окремих осіб..

Більшість персональних комп'ютерів на ринку підпадають до категорії масових ПК. Ділові ПК - мають мінімум засобів відтворення графіки та звуку. Портативні ПК відрізняються наявністю засобів з'єднання віддаленого доступу (комп'ютерний зв'язок). Робочі станції - збільшені вимоги до пристроїв збереження даних. Розважальні ПК - основний акцент до засобів відтворення графіки та звуку.

4.Види пам'яті ЕОМ, характеристика внутрішньої пам’яті ПЕОМ

Уся пам'ять комп'ютера поділяється на внутрішню і зовнішню. Внутрішня пам’ять поділяється на постійну, оперативну та над оперативну. Внутрішня пам’ять (основна) – пам’ять високої швидкості і обмеженого об’єму.

Оперативна і постійна.

Постійна:

-для постійного зберігання інформації

-інформація не зникає внаслідок вимкнення машини

-інформацію можна тільки прочитати

-обсяг памяті малий

Оперативна:

-для зберігання інформації протягом сеансу робити

-інформація зникає внаслідок вимкнення машини

-інформацію можна прочитати або записати

-обсяг памяті обмежений

Пам'ять потрібно на кожнім кроці виконання програм. Пам'ять потрібна як для вихідних даних так і для збереження результатів. Вона необхідна для взаємодії з периферією комп’ютера і навіть для підтримки образа, видимого на екрані.

У комп'ютерних системах робота з пам'яттю ґрунтується на дуже простих концепціях. У принципі, усе, що потрібно від комп'ютерної пам'яті, - це зберігати один біт інформації так, щоб потім він міг бути витягнутий відтіля.

. Внутрішня пам’ять поділяється на постійну, оперативну та над оперативну. Зовнішня пам’ять використовує носії інформації різного типу: гнучкі магнітні диски, жорсткі диски, магнітно-оптичні диски, оптичні диски. Зовнішня пам’ять енергонезалежна.Оперативна пам’ять енергозалежна. Оперативна пам’ять ¬– це масив кристалічних комірок, здатних зберігати дані. Існує багато різних типів оперативної пам'яті, але з точки зору фізичного принципу дії розрізняють динамічну пам'ять (DRAM) і статичну пам'ять (SRAM).

Осередку динамічної пам'яті можна представити у виді мікро конденсаторів, здатних накопичувати заряд на своїх обкладках. Це найбільш розповсюджений і економічно доступний тип пам'яті. Недоліки цього типу зв'язані, по-перше, з тим, що як при заряді, так і при розряді конденсаторів неминучі перехідні процеси, тобто запис даних відбувається порівняно повільно. Другий важливий недолік зв'язаний з тим, що заряди осередків мають властивість розсіюватися в просторі, причому дуже швидко. Якщо оперативну пам'ять постійно не підзаряджати, втрата даних відбувається через кілька сотих частки секунди. Для боротьби з цим явищем у комп'ютері відбувається постійна регенерація (освіження, підзарядка) осередків оперативної пам'яті. Регенерація здійснюється кілька десятків разів у секунду і викликає непродуктивну витрату ресурсів обчислювальної системи.

Осередку статичної пам'яті можна представити як електронні мікроелементи – тригери, що складаються з декількох транзисторів. У тригері зберігається не заряд, а стан (включений/виключений), тому цей тип пам'яті забезпечує більш висока швидкодія, хоча технологічно він складніше і, відповідно дорожче.