- •Культурологія
- •Пояснювальна записка
- •Пам’ятка для студента
- •Порядок виконання роботи
- •Тематичний план
- •Варіанти контрольної роботи
- •Питання з культурології, визначені програмою для контрольної роботи студентів заочного відділення
- •Зміст курсу
- •Тема 1. Діяльнісний підхід у культурології
- •Студенти повинні:
- •Методичні рекомендації
- •Питання 2. Культура як система цінностей, її структура, функції, характерні ознаки
- •Питання 3. Методологічні підходи до вивчення поняття «культура»
- •Питання 4. Визначення поняття культури через особливості людської діяльності
- •Питання 5. Види людської діяльності: практична, теоретична, духовна
- •Тема 2. Культура та природа
- •Студенти повинні:
- •Методичні рекомендації
- •Тема 3. Культура та цивілізація
- •Студенти повинні:
- •Методичні рекомендації:
- •Питання 14. Досягнення культури Месопотамії
- •Питання 15. Культура Стародавнього Єгипту
- •Питання 16. Культура і цивілізація Стародавнього Китаю
- •1. Матеріальна культура
- •2. Духовна культура:
- •Питання 17. Культура Японії: єдність з природою, особливості релігії та естетики
- •Питання 18. Культура Стародавньої Індії
- •Питання 19 Антична культура, її характерні особливості
- •Питання 20. Культура Стародавньої Греції
- •Питання 21. Культура епохи еллінізму
- •Питання 22. Культура Стародавнього Риму
- •Тема 4. Еволюція культури
- •Студенти повинні:
- •Питання 23. Історія людства, як історія культури. Проблеми культури доби Середньовіччя
- •Питання 24. Античні традиції в культурі Візантії
- •Питання 25. Середньовічна культура Західної Європи
- •Питання 26. Особливості менталітету середньовічної людини
- •Питання 27. Формування та світоглядні засади культури доби Відродження
- •Питання 28. Прояви ренесансного титанізму в літературі, архітектурі, образотворчому мистецтві
- •Питання 29. Передумови становлення і розвитку протестантської культури
- •Питання 30. Європейська культура доби Просвітництва
- •Тема 5. Культурний простір та зв'язки
- •Студенти повинні:
- •Питання 31. Культура як система цінностей. Звичаї, традиції, мова як стійкі системи культурного життя
- •Питання 32. Особливості динаміки культури. Світ як система культур. Діалог культур
- •Питання 33. Взаємодія культур і національна самобутність народів
- •Питання 34. Культура стародавньої України. Перші сліди перебування людини на території України
- •Питання 35. Трипільська культура як одна з ранніх землеробських культур
- •Питання 36. Культура України раннього залізного віку (кіммерійці, скіфи, сармати)
- •Питання 38. Культура слов’янського населення України
- •Питання 39. Культура Київської Русі
- •Питання 40. Соціально-економічні умови розвитку культури Галицько-Волинської Русі та її характерні риси
- •Питання 41. Культурні традиції українського Ренесансу ( хy – перша половина хyіі ст.)
- •Питання 42. Козацтво як явище історії та культури
- •Питання 43. Матеріальна культура доби козаччини
- •Питання 44. Нові процеси в духовному житті козаків: реформування церкви, освіти, розвиток літератури, архітектури та мистецтва
- •Питання 45. Доба культурного національного відродження в Україні в хіх - поч. Хх ст.
- •Тема 6. Компаративний аналіз культур
- •Студенти повинні:
- •Методичні рекомендації
- •Питання 46. Компаративний аналіз як порівняльно-історичний метод
- •Питання 47. Основні тенденції розвитку культури кінця хіх – поч. Хх ст. Оновлення методів і напрямів розвитку культури
- •Питання 48. Модерн як доба у культурі
- •Питання 49. Характеристика основних течій і напрямів модернізму
- •Питання 50. Елементи модернізму в українській культурі кінця хіх - першої половини хх ст.
- •Питання 51. Виникненя і розвиток нових видів мистецтва - кіно і телебачення. Кінематограф постмодернізму
- •Питання 52. Характерні особливості розвитку світової культури другої половини хх ст.
- •Питання 53. Українське національне культуротворення на шляху від подолання тоталітаризму до незалежності (друга половина XX ст.)
- •Тема 7. Контекстуалізація
- •Студенти повинні:
- •Методичні рекомендації
- •Питання 54. Формування і розповсюдження масової культури
- •Питання 55. Субкультура як специфічний культурний феномен
- •Види та характерні особливості молодіжних субкультур
- •Питання 56. Контркультура та її прояви в суспільстві
- •Питання 57. Антикультура, її вплив на свідомість людини
- •Питання 58. Проблема існування людини у світі і світу людей у хх столітті. Сучасна криза особистості
- •Тема 8. Ідея прогресу
- •Методичні рекомендації
- •Питання 59. Ідея прогресу в історії культури. Мета і критерії прогресу
- •Питання 60. Катастрофічний стан екології. Ілюзія прогресу
- •Тема 9. Етнічні культури в умовах глобалізації
- •Студенти повинні:
- •Методичні рекомендаці
- •Питання 61. Етнос як унікальне і соціально-культурологічне явище. Пріоритети етнонаціональної політики України
- •Питання 62. Глобалізм і культура: проблеми протистояння. Глобалізація як засіб розв’язання негативних наслідків епохи модерну
- •Питання 63. Глобальні проблеми сучасності. Небезпека і можливі шляхи вирішення глобальних проблем
- •Проблема війни і миру
- •Екологічна проблема
- •Основними шляхами вирішення проблеми є:
- •Паливно-енергетична та сировинна проблема
- •Шляхи розв’язання проблеми:
- •Продовольча проблема
- •Шляхи розв’язання проблеми:
- •Демографічна проблема
- •Шляхи розв’язання проблеми:
- •Список рекомендованої літератури
Питання 40. Соціально-економічні умови розвитку культури Галицько-Волинської Русі та її характерні риси
Література: 29, ст. 86 – 95; 31, ст. 74 – 83; 26, ст. 395 – 415.
Вказати на те, що Галицько - Волинська Русь є політичною і культурною наступницею Київської Русі. Вона вважається першою етнічно українською державою. За словами М.Грушевського, - це «головний резервуар української державності та культури, виробленої київською добою». Галицько-Волинська Русь бере свій початок з 1199р., коли волинський князь Роман Мстиславич об’єднав Волинь, Галичину і підкорив своєму впливу Київ. Через внутрішні суперечки бояр і князів Галицько-Волинська Русь розпадалася на дрібні володіння і об’єдналася лише на початку ХІY ст. В Галичі навіть була заснована митрополія, приєднана Люблінська земля і частина Закарпаття. Постійно потерпаючи від Золотої Орди, протиріч між князями і боярами, Галицько-Волинська Русь слабшала. Цим скористались більш сильні сусіди: в другій половині ХІY ст. Галицьке князівств захопила Польща, а волинські бояри визнали владу литовського князя Любарта Гедиминовича. В таких історичних умовах розвивалася культура Галицько-Волинської землі. Особливістю культури було намагання князів продовжити давні державницькі та культурні традиції Київської Русі і одночасне налагодження тісних політичних і культурних зв’язків з країнами Західної Європи.
Охарактеризувати досягнення культури Галицько-Волинської Русі:
розвиток мистецтва та архітектури в руслі традицій київсько-візантійського стилю;
високий рівень розвитку оборонно-фортифікаційної архітектури (фортеця Тускань в с. Урич Львівської області зберігається донині);
поява місцевих архітектурних шкіл: вплив романського стилю, зміна техніки будівництва, поява нових будівельних матеріалів - вапнякового розчину з домішками вугілля та золи і великих шматків тесаного каменю замість цегли. Зміни у характері оборонних споруд викликані зміною військової тактики та стратегії. Земляні вали обмазувались глиною, білились вапном або обносились кам’яним муром;
оздоблення храмів рельєфним декором;
закладка нових міст: Луцьк, Острог, Кременець, Хотин, Львів, Білгород-Дністровський, Холм, Галич;
впровадження фортифікаційних новинок (башні донжон – висота 17м, довжина – 12м, ширина – 11 м, товщина стіни – 1,7 м.);
будівництво сакральних кам’яних споруд:Успенський собор в Галичі, княжий палац та Спаська церква на «Золотому току» Криловської гори у Галичі, церква Святого Пантелеймона у Галичі, храм Івана Хрестителя у Холмі, будинки княжої Теребовлі, прикрашені рожевим вапняком);
розвиток пластичного мистецтва, зокрема скульптури кам’яних ідолів (збруцький ідол, що поділяється на три частини: у нижній зображено людину, що стоїть навколішки з піднятими вгору руками - символізує підземний світ. В середній частині зображено людей, що тримаються за руки, ніби в хороводі – цим відтворено обряд поклоніння сонячному божеству та символізує наземний людський світ. Верхня частина символізує світ божественний);
поява нового іконографічного мистецтва, зокрема ливарного ( в Галичі відливалися олов’яні та бронзові ікони, хрести);
розвиток пластичної різьби по кості та ювелірної справи;
замість фрескового живопису та мозаїчних панно: з’являються вітражі, названі «римським склом»;
іконопис набуває більш реалістичних рис, в позі святих з’являється динаміка та експресія, барви ікон стають більш яскравішими ( Красилівська Богородиця);
про поширення освіти свідчать стилуси ( «писала») - загострені палички для писання по воскових дощечках чи бересті; берестяні грамоти та рукописі книги, зокрема Євангеліє – Галицьке, Бучацьке, Холмське. Книги прикрашені мініатюрами. Літературними жанрами є військові повісті, житія мучеників, проповіді, літописи.
Охарактеризувати унікальну культуру княжого Львова, заснованого Данилом Галицьким у 1256р. :
архітектура: церква Марії Сніжної, збудована німецькими колоністами, є однією з найстаріших споруд, що збереглася до сьогоднішнього дня; католицький костел Івана Хрестителя, збудований в романському стилі князем Львом для своєї дружини – угорської принцеси Констанци; вірменська церква, збудована напластуванням різних архітектурних стилів вірменською общиною в 1360р.
будівництво оборонних укріплень на території Високого замку;
відкриття Онуфріївського монастиря – центра книгописання у княжому Львові;
здобуття Львовом в 1356р. вперше в Україні Магдебурського права;
утворення цехів – пекарів, шевців, кравців, різників.
Зробити висновок про те, що культура Галицько-Волинського князівства розвивалась на досить високому рівні. Тут виробилася своєрідна галицько-волинська архітектурна школа, яка продовжувала києво-візантійські архітектурні традиції, поєднавши їх з західноєвропейською технікою будівництва та романським декором. Мистецькі традиції Галицько-Волинської землі позначилися на монументальній архітектурі ХІY ст. та живописі доби Ренесансу. Техніка кам’яного мурування поширюється по всій Україні. Узори вижницьких, косівських, закарпатських різьбярів та килимарів втілилися в виробах сучасних майстрів народних промислів.