- •Культурологія
- •Пояснювальна записка
- •Пам’ятка для студента
- •Порядок виконання роботи
- •Тематичний план
- •Варіанти контрольної роботи
- •Питання з культурології, визначені програмою для контрольної роботи студентів заочного відділення
- •Зміст курсу
- •Тема 1. Діяльнісний підхід у культурології
- •Студенти повинні:
- •Методичні рекомендації
- •Питання 2. Культура як система цінностей, її структура, функції, характерні ознаки
- •Питання 3. Методологічні підходи до вивчення поняття «культура»
- •Питання 4. Визначення поняття культури через особливості людської діяльності
- •Питання 5. Види людської діяльності: практична, теоретична, духовна
- •Тема 2. Культура та природа
- •Студенти повинні:
- •Методичні рекомендації
- •Тема 3. Культура та цивілізація
- •Студенти повинні:
- •Методичні рекомендації:
- •Питання 14. Досягнення культури Месопотамії
- •Питання 15. Культура Стародавнього Єгипту
- •Питання 16. Культура і цивілізація Стародавнього Китаю
- •1. Матеріальна культура
- •2. Духовна культура:
- •Питання 17. Культура Японії: єдність з природою, особливості релігії та естетики
- •Питання 18. Культура Стародавньої Індії
- •Питання 19 Антична культура, її характерні особливості
- •Питання 20. Культура Стародавньої Греції
- •Питання 21. Культура епохи еллінізму
- •Питання 22. Культура Стародавнього Риму
- •Тема 4. Еволюція культури
- •Студенти повинні:
- •Питання 23. Історія людства, як історія культури. Проблеми культури доби Середньовіччя
- •Питання 24. Античні традиції в культурі Візантії
- •Питання 25. Середньовічна культура Західної Європи
- •Питання 26. Особливості менталітету середньовічної людини
- •Питання 27. Формування та світоглядні засади культури доби Відродження
- •Питання 28. Прояви ренесансного титанізму в літературі, архітектурі, образотворчому мистецтві
- •Питання 29. Передумови становлення і розвитку протестантської культури
- •Питання 30. Європейська культура доби Просвітництва
- •Тема 5. Культурний простір та зв'язки
- •Студенти повинні:
- •Питання 31. Культура як система цінностей. Звичаї, традиції, мова як стійкі системи культурного життя
- •Питання 32. Особливості динаміки культури. Світ як система культур. Діалог культур
- •Питання 33. Взаємодія культур і національна самобутність народів
- •Питання 34. Культура стародавньої України. Перші сліди перебування людини на території України
- •Питання 35. Трипільська культура як одна з ранніх землеробських культур
- •Питання 36. Культура України раннього залізного віку (кіммерійці, скіфи, сармати)
- •Питання 38. Культура слов’янського населення України
- •Питання 39. Культура Київської Русі
- •Питання 40. Соціально-економічні умови розвитку культури Галицько-Волинської Русі та її характерні риси
- •Питання 41. Культурні традиції українського Ренесансу ( хy – перша половина хyіі ст.)
- •Питання 42. Козацтво як явище історії та культури
- •Питання 43. Матеріальна культура доби козаччини
- •Питання 44. Нові процеси в духовному житті козаків: реформування церкви, освіти, розвиток літератури, архітектури та мистецтва
- •Питання 45. Доба культурного національного відродження в Україні в хіх - поч. Хх ст.
- •Тема 6. Компаративний аналіз культур
- •Студенти повинні:
- •Методичні рекомендації
- •Питання 46. Компаративний аналіз як порівняльно-історичний метод
- •Питання 47. Основні тенденції розвитку культури кінця хіх – поч. Хх ст. Оновлення методів і напрямів розвитку культури
- •Питання 48. Модерн як доба у культурі
- •Питання 49. Характеристика основних течій і напрямів модернізму
- •Питання 50. Елементи модернізму в українській культурі кінця хіх - першої половини хх ст.
- •Питання 51. Виникненя і розвиток нових видів мистецтва - кіно і телебачення. Кінематограф постмодернізму
- •Питання 52. Характерні особливості розвитку світової культури другої половини хх ст.
- •Питання 53. Українське національне культуротворення на шляху від подолання тоталітаризму до незалежності (друга половина XX ст.)
- •Тема 7. Контекстуалізація
- •Студенти повинні:
- •Методичні рекомендації
- •Питання 54. Формування і розповсюдження масової культури
- •Питання 55. Субкультура як специфічний культурний феномен
- •Види та характерні особливості молодіжних субкультур
- •Питання 56. Контркультура та її прояви в суспільстві
- •Питання 57. Антикультура, її вплив на свідомість людини
- •Питання 58. Проблема існування людини у світі і світу людей у хх столітті. Сучасна криза особистості
- •Тема 8. Ідея прогресу
- •Методичні рекомендації
- •Питання 59. Ідея прогресу в історії культури. Мета і критерії прогресу
- •Питання 60. Катастрофічний стан екології. Ілюзія прогресу
- •Тема 9. Етнічні культури в умовах глобалізації
- •Студенти повинні:
- •Методичні рекомендаці
- •Питання 61. Етнос як унікальне і соціально-культурологічне явище. Пріоритети етнонаціональної політики України
- •Питання 62. Глобалізм і культура: проблеми протистояння. Глобалізація як засіб розв’язання негативних наслідків епохи модерну
- •Питання 63. Глобальні проблеми сучасності. Небезпека і можливі шляхи вирішення глобальних проблем
- •Проблема війни і миру
- •Екологічна проблема
- •Основними шляхами вирішення проблеми є:
- •Паливно-енергетична та сировинна проблема
- •Шляхи розв’язання проблеми:
- •Продовольча проблема
- •Шляхи розв’язання проблеми:
- •Демографічна проблема
- •Шляхи розв’язання проблеми:
- •Список рекомендованої літератури
Питання 43. Матеріальна культура доби козаччини
Література: 19, ст. 92 - 119.
Вказати на те, що козаки як особисто вільні, незалежні від офіційних властей люди, були дрібними власниками і виробниками. У родючих південних степах вони активно розвивали господарську діяльність і створювали зразки матеріальної культури. Столицею козацької вольниці була Січ – своєрідне місто-фортеця. На січі вартували козаки, які в разі небезпеки піднімали весь козацький гарнізон. Всередині стояли курені, зроблені з лози, чи з дерев’яних колод, вкриті очеретом або шкурами тварин. Обов’язковими на січі були канцелярія, склад, ремісничі майстерні, торговельні лавки. В центрі були церква і майдан, де відбувалися козацькі ради та інші громадські заходи. На майдані стояли військові литаври (ударний інструмент), які служили для скликання на раду, і ганебний стовп, де карали винних. В передмісті січі жили ремісники, торговці.
Охарактеризувати січове та індивідуальне господарство козаків. В січовому секторі переважали ті форми матеріальної діяльності, які потребували спільних зусиль, артільної роботи. Ядром соціальної організації був курінь, що мав своє майно і доходи. Індивідуально –трудовою діяльністю козаки займалися в паланках – адміністративно-територіальних округах, де заводили власний хутір (зимівник). Якщо курінь був одночасно адміністративно-бойовим і побутово-господарським підрозділом, то зимівник – лише господарським поселенням.
Охарактеризувати основні досягнення матеріальної культури козаків:
власні збройні сили (піхота, кіннота, артилерія, флот). Військо поділялося на курені – завжди готовий до дій бойовий підрозділ. Основною зброєю у козаків були: гармати, рушниці, пістолети, списи, шаблі, стріли, сагайдаки, ножі, кинджали;
розвиток землеробства та скотарства. Цьому сприяли глибокі чорноземи, просторі пасовища, багаті луки, численні заводнені балки. Офіційною формою землеробського господарювання були зимівники (хутори), де козаки тримали худобу, коней, овець, мали пасіки, садили сади, обробляли городи, робили засіки сіна, добували сіль, засівали поля хлібом, полювали на звіра, ловили рибу. В зимівнику були хати для людей і різні господарські будівлі. Хати будували з рубленого дерева, плели з хмизу та обмазували глиною, оточували тином або частоколом. На подвір’ї були хліви, клуні, стайні, льохи, омшаники – зимові приміщення для бджіл;
- розиток козацьких промислів та ремесел. Основними промислами були:
добування солі (чумакування); мисливство, бджільництво. Найрозвинутіший промисел – рибальство, яке давало козакам не лише найуживаніший харчовий продукт, але й було джерелом багатства для всього війська: з рибальства козаки і одягалися, і взувалися, і зброю здобували. Для рибальських промислів влаштовувались особливі заводи, які утримували компаньйони, корті наймали до себе тафу (артіль) з 15 – 20чол. Існували великі рибні промисли – сапети, де обробляли рибу – сушили, солили, добували ікру, виварювали жир, виготовляли клей. Популярним промислом було бджільництво. З меду готували медовуху, з воску – свічки. «Бджола – божа мушка, а пасічник – угодний богу чоловік», - говорили козаки.
Серед ремісників найбільш популярними були теслярі (будували житло і човни), стельмахи (виготовляли вироби з дерева), ковалі ( виготовляли вироби з металу), зброярі (виготовляли зброю), кожум’яки (шили кожухи),бондарі (виготовляли бочки для пива), шевці, кравці (шили одяг) та ін..
- розвиток торгівлі: сприяло вигідне розташування січі та природні шляхи сполучення. Прилягаючи до Азовського та Чорного морів, розміщуючись на роздоріжжі між Україною, Литвою, Польщею, Російською державою, Кримом, Туреччиною, Запоріжжя було краєм, через який проходили головні шляхи, що пов’язували ці країни між собою. В межах Січі були водні і сухопутні шляхи сполучення. По воді пересувалися за допомогою човнів, чайок, галер, по суші – за допомогою чумацьких возів та палубців - возів, зверху вкритих від негоди. Предметами торгівлі були зброя, опанчі, сідла, стремена, вудила, свинець, олово, посуд, коси, гвіздки, сіль, горіхи, мед, вівці, коні, риба, полотно, одяг, ювелірні вироби, шкіра, папір, сало, живиця, ізюм, пшоно, люльки, хміль, цукор, перець, тютюн, горілка, вино, ліки, тощо.
- розвиток фінансів: фінансові ресурси складалися з військової здобичі, грошового і хлібного жалування, податків, оренди, регалій, прибутків від промислів і торгівлі. Фінансами розпоряджався шафар – січовий скарбник. Власного банку та грошової системи козаки не мали;
- побут: козаки готували страви за своїми рецептами. Основними групами козацьких страв були:
- закуски і страви з овочів;
- закуски і холодні страви з м’яса;
- перші страви;
- другі страви;
- галушки;
- солодкі страви;
- напої.
Першими стравами були 22 рецепти борщів, 5 капусняків, 13 видів юшок, 30 типів галушок, різноманітні затірки. Борщі варили по-своєму в кожному козацькому полку. Борщі були з лящами, з карасями, з квашеними яблуками, з грибами, з чорносливом. Серед других страв козаки варили куліш, страви з картоплі, капусти, баклажанів, перцю, з спаржі, гарбузів, бобів, грибів, свіжої кукурудзи. На десерт козаки готували такі витвори української кулінарії як узвар, киселі, киселиці, черешняк, драглі. Іжу насипали в дерев’яний посуд, який виготовляли самі.
Навести приклади рецептів козацьких страв.
Козаки самі шили одяг. Основними елементами одягу були сорочки, шаровари, жупани, кожухи, шуби, шапки.
Зробити висновок про те, що козаки розвивали передові капіталістичні відносини, які ґрунтувалися на вільнонайманій праці, тоді як на Московщині панувало кріпацтво. Обидві форми власності – колективна та приватна – співіснували мирно, свідченням чого є специфічні види матеріальної діяльності козаків та її результати.