29. Методи контролю стану повітряного басейну.Txt

За величиною ГДК (Гранично допустима концентрація) в повітрі робочої зони шкідливі речовини поділяються на чотири класи небезпеки (ГОСТ 12.1.007-76):

- 1-й - речовини надзвичайно небезпечні, ГРК менше 0,1 мг/м3 (свинець, ртуть, озон);

-2-й - речовини високонебезпечні, ГДК 0,1...1,0 мг/м3 (кислоти сірчана та солена, хлор, фенол, їдкі луги);

-3-1 - речовини помірно небезпечні, ГДК 1,1...10,0 мг/м3 (вінілацетат, толуол, ксилол, спирт метиловий);

-4-1 - речовини мало небезпечні, ГДК більше 10,0 мг/м3 (аміак, бензин, ацетон, гас).

Загальні заходи та засоби попередження забруднення повітряного середовища на виробництві та захисту працюючих включають;

-вилучення шкідливих речовин з технологічних процесів, заміна шкідливих речовин менш шкідливими, Н., свинцеві білила замінені на цинком, метиловий сприт - іншими спиртами, органічні розчинники для знежирювання - миючими розчинниками на основі води;

-удосконалення технологічних процесів та устаткування (застосовування замкнутих технологічних циклів, неперервних технологічних процесів, мокрих способів переробки пиломатеріалів;

-автоматизація: дистанційне управління технологічними процесами та обладнанням, що включає безпосередній контакт працюючих з шкідливими речовинами;

-герметизація виробничого устаткування, робота технологічного устаткування під розрідженням, локалізація шкідливих виділень за рахунок місцевої вентиляції. аспіраційних укрить;

-нормальне функціонування систем опалення, загально обмінної вентиляції, кондиціювання повітря, очисних викидів в атмосферу;

-попередні та періодичні медичні огляди робітників, які працюють у шкідливих умовах, профілактичне харчування, дотримання правил особистої гігієни;

-контроль за вмістом шкідливих речовин у повітрі робочої зони;

-використання засобів індивідуального захисту.

30. Призначення та різновиди вентиляційних систем.Txt

Вентиляцією називається комплекс взаємозалежних пристроїв і процесів, призначених для створення організованого повітрообміну, що полягає у видаленні з виробничого приміщення забрудненого або перегрітого (охолодженого) повітря з подачею замість нього чистого й охолодженого (нагрітого) повітря, що дозволяє створити в робочій зоні сприятливі умови повітряного середовища.

Вимоги до вентиляції і кондиціонування повітря, а також опаленню виробничих будинків визначаються «Санітарними нормами проектування промислових підприємств».

Класифікація вентиляційних систем

Вентиляційні системи можуть бути загально-обмінними, локальними (місцевими) і комбінованими. При загально-обмінній вентиляції зміна повітря відбувається у всьому обсязі приміщення. Призначенням локальної вентиляції є локалізація шкідливих виділень у місцях їхнього утворення і видалення їх із приміщення. При комбінованій системі одночасно з загальним повітрообміном локалізуються також і окремі найбільш інтенсивні джерела виділень.

У залежності від способу переміщення повітря в робочих приміщеннях –вентиляція поділяється на природну і штучну (механічну).

Природна вентиляція. Аерація

Природний неорганізований повітрообмін у приміщення обумовлений дією двох факторів: теплового тиску і вітрового тиску.

Тепловий тиск створюється різницею ваг стовпів повітря поза і усередині приміщення. Таким чином, виникає перепад тисків, що викликає повітрообмін.

Під дією вітру на навітряних поверхнях будинку виникає надлишковий тиск, а на завітряних сторонах – розрідження. Величина тиску або розрідження залежить від швидкості вітру.

Аерацією називається організований природний повітрообмін, здійснюваний у заздалегідь розрахованих обсягах і регульований відповідно до зовнішніх метеорологічних умов.

Перевага аерації – можливість подачі великих обсягів повітря без застосування вентиляторів і повітроводів; недолік аерації полягає в тому, що повітря вводиться в приміщення без попереднього очищення і підігріву, а що видаляється – не очищається від викидів і забруднює зовнішнє повітря.

Механічна вентиляція

Механічна вентиляція має ряд переваг у порівнянні з аерацією. Вентиляційні установки можуть бути притоковими або витяжними. При притоковій загально-обмінній вентиляції свіже повітря забирається з місць поза будинком і розподіляється по всьому приміщенню. Забруднене повітря витісняється свіжим через двер, вікна, ліхтарі, щілини будівельних конструкцій.

Витяжна вентиляція дозволяє видаляти забруднене і перегріте повітря з всього обсягу приміщення. Чисте повітря для заміщення вилученого забирається ззовні через двері, вікна, щілини будівельних конструкцій (інфільтрацією).

Притоково-витяжна загально-обмінна механічна вентиляція складається з двох окремих установок: через одну подається чисте повітря, через іншу видаляється забруднений.

При механічній вентиляції можливо обробляти як, повітря, що вводиться, так і повітря, що видаляється. Повітря, що вводиться, можна очищати, нагрівати (прохолоджувати), воложити (підсушувати), що видаляється повітря очищати або викидати через високі труби для розсіювання. Локальна механічна вентиляція може забезпечити отсос або приплив повітря в будь-яких місцях теплових або токсичних виділень.

ВИДЫ!!!!!!!!!

За функціональним призначенням вентиляція буває:

• робоча;

• аварійна (при виробничих неполадках і аваріях).

За способом переміщення повітря:

• природна;

• з механічним споткуванням;

• змішана.

За місцем дії (охопленням приміщення):

• загальнообмінна;

• місцева;

• комбінована.

Існують також:

Загальнообмінна вентиляція застосовується тоді, коли шкідливі

речовини та тепло розподіляються по усьому приміщенню рівно-

мірно. Її дія ґрунтується на розведенні забрудненого або підігрітого

повітря свіжим повітрям до гранично допустимих концентрацій чи

температур. Вона може бути виконана у вигляді припливної, витяж-

ної та припливно-витяжної.

Місцева вентиляція буває припливною та витяжною.

Місцева витяжна вентиляція застосовується в тому випадку,

якщо шкідливі речовини можна вловити безпосередньо в місцях

їх утворення, не допускаючи їх поширення по приміщенню.

Місцева припливна вентиляція служить для подачі повітря на

певні робочі місця.