83.Чуттєве пізнання, його форми.

Чуттєве пізнання - вид наукового пізнання.

Його форми:

Відчуття: відображення окремих властивостей предметів та явищ внаслідок їхнього впливу на органи чуття людини; це ті канали, які зв’язують суб’єкт із зовнішнім світом. Відчуттям можна пізнати тільки одиничні предмети.

Сприймання: чуттєве відображення предметів та явищ дійсності в сукупності притаманних їм властивостей при дії їх на органи чуття людини; це якісно нова форма чуттєвого відображення дійсності, виконує пізнавальну та регулятивну фун-ї.

Уявлення: чуттєвий образ, форма чуттєвого відображення, яка відтворює властивості дійсності за відбитими в пам’яті слідами предметів, що раніше сприймалися суб’єктом. В уявленні можна відтворити образ предмета, який відсутній, але ми його вже бачили.

Чуттєве відображення –джерело будь-якого знання про дійсність. Виділення чуттєвого пізнання як початкового етапу пізнання має сенс лише тоді, коли вирішується питання про джерело наших знань про дійсність.

84.Раціональне пізнання та його форми.

Р. пізнання виявляє сутність, закони досліджуваних явищ, досягає об’єктивної істини в її конкретності. Пов’язується з об’єктивним світом не безпосередньо, а опосередковано. Форми рац. пізнання:

Поняття – основа абстрактного мислення, форма думки, в якій узагальнюється внутрішні суттєві характеристики предмета, явища чи процесу.

Судження – це форма мислення, яка що-небудь стверджує, або заперечує стосовно об’єкта пізнання.

Умовивід – логічний процес, під час якого на основі закономірних зв’язків виводяться нові судження. Умовиводи поділяються на: індуктивні, дедуктивні та традуктивні.

85. Діалектика чуттєвого і раціонального в процесі пізнання.

Матеріалістична філософія зауважує, що об’єкт пізнання має два боки – зовнішнє (явище) та внутрішнє (сутність). Пізнання йде від явища до сутності. На цьому шляху людина використовує всі свої здібності, серед яких першорядне значення мають її почуття, а потім розум.Суто чуттєвого рівня пізнання без впливу на нього мислення не існує. Чуття людини й процес мислення перебувають у тісному взаємозв’язку. Ч. і р. лише у єдності можуть давати адекватну картину дійсності. Завдяки єдності чуттєвого та раціонального способів відображення навколишнього світу стають можливими такі форми пізнання, як гіпотеза й теорія.

86. Практика у процесі пізнання.

Емпіричний (практичний) рівень – р., зміст якого отримується переважно з чуттєвого даного досвіду, який зазнав певної раціональної обробки. Характерною особливістю ем. Рівня є безпосередній контакт дослідника з предметом за допомогою органів відчуття.

Початковим етапом ем. дослідження є спостереження. Водночас в експерименті використовують порівняння, опис, виміри. Використання тих, чи інших методів залежить від конкретних концептуальних завдань.

87. Емпіричні методи пізнання

Емпіричний – це такий рівень знання, зміст якого в основному, одержано з досвіду, підданого деякій раціональній обробці, тобто сформульованого певною мовою. Характерною особливістю цього рівня є те, що він включає в себе контакт дослідника з предметом з допомогою органів відчуттів або приладів, що їх доповнюють, дає знання зовнішніх, видимих зв’язків між явищами. Вершиною емпіричного знання є фіксація повторення явищ без пояснення причин. Емпіричні знання спираються на емпіричні факти й співвідношення, дані спостережень, показання приладів, записані в протокол, зведені в таблицю чи подані графічно.