97.Потреби й інтереси у структурі особистості.

Потреби – основа діяльності людей, певний мотив до здійснення тих чи інших дій або вчинків. Задоволення потреб є важливим компонентом людського щастя. У кожного суспільства є свій перелік потреб, потреби це рушійна сила у розвитку суспільства і людини. При реалізації потреб здійснюється людська діяльність, суспільство стає цивілізованим. Потреби бувають біологічні(збереження життя, розмноження) та соціальні(духовні, матеріальні). У процесі розвитку суспільства відбуваються якісні і кількісні зміни в системі потреб.Інтереси – специфічне, емоційно оформлене ставлення людини до дійсності, до того, що їй важливо необхідно. Це поняття притаманне лише людині, відображає духовний світ особистості. Інтереси виникають на основі потреб. Вони є рушійною силою людської діяльності, поведінки та вчинків. Співіснування ієрархій різноманітних потреб та інтересів виявляється у формі конфліктів, вирішуючи які суспільство розвивається.

98. Ціннісні орієнтації особистості.

Цінність відображає соціальне та культурне значення матеріальних чи духовних явищ, предметів для задоволення потреб та інтересів людини. Дисципліну наз. аксіологією. Цінності є підґрунтям системи соціальних норм, що детермінують поведінку особистості. Соціальні норми – вимоги, які ставляться суспільством, державою, групою до особистості і які вона має виконувати. Норми бувають: норми моралі, групові норми, спеціальні(професійні) норми, норми права.

99. Проблема свідомості у філософії. Проблема свідомості є однією з найбільш загадкових, породжували і породжують численні суперечки і дискусії. Це зумовлено самою природою свідомості: воно не відповідає багатьом характеристикам чуттєво сприймається об'єктивної реальності. До свідомості не застосовні просторові характеристики; його не можна виміряти, якимось чином, кількісно виразити, відчувати чи спостерігати, воно не має ні масу, ні енергією, ні форму в тому сенсі, як це має місце по відношенню до фізичних об'єктів. Зигмунд Фрейд був переконаний, що органом психіки являється мозок, і психічні процеси існують в нерозривному зв'язку з фізіологічними, що світ матеріальних предметів існує незалежно від людської свідомості і наші знання про нього починаються із збудження органів почуттів. Психічний апарат Фрейд розглядав в 2х аспектах-топографічному і динамічному. При топографічному підході в психіці виділяють три області - свідомість, передсвідоме і несвідоме. Несвідоме являє собою ту частину психіки, де зосереджені несвідомі бажання. У широкому значенні це сукупність психічних процесів, операцій і станів, не представлених в свідомості суб'єкта. Згідно з концепцією несвідомого, необхідні ідеї можуть вступати між собою в конфлікт, причому більш слабі витісняються зі свідомості, але продовжують на нього впливати, не втрачаючи динамічних властивостей. Від свідомості вікно у зовнішній світ - несвідоме відгороджене областю допізнаванного. Допізнаванне - це розумне Я людина, пам'ять, мислення. Область свідомості Фрейд зв'язував в основному зі сприйняттям зовнішнього світу.