41. Ідеї утопічного соціалізму т.Мора і т.Кампанелли.

У XVI—ХУЛ ст. з'явилися класичні твори утопічного соціалізму, авторами яких були Томас Мор і Томмазо Кампанелла. Державний діяч Англії Т. Мор (1478—1535) у державно-правовій концепції "Утопія" піддав критиці монархію та її економічну основу — приватну власність і запропонував політичний устрій майбутньої ідеальної держави, в якій ліквідація приватної власності приводить до встановлення рівності всіх громадян. Головним аспектом такого суспільства мала бути обов'язковість праці.

Мислитель пропонував, щоб усі посадові особи держави обиралися та були підзвітними народові. Найважливіші проблеми мали обговорюватися всіма жителями Утопії.

Т. Мор пропонував чітко визначити функції держави, основними з яких мали бути: організація виробництва товарів і продуктів та їх розподіл, боротьба зі злочинами, забезпечення миру.

Система влади мала два рівні: на першому кожні ЗО сімейств обирали свого керівника — філарха; на другому, державному обирався князь. Крім того, в державі діяв виборний сенат, обираний щороку. У відносинах князя і філархів із народом були присутні елементи демократії — вони радилися з ним перед винесенням рішень. Такий державний устрій та система влади, на думку Т. Мора, мали сприяти формуванню високих моральних якостей людей і, як наслідок, міцної самодисципліни, зменшенню суспільної ролі такого регулятора, як право. Тому в цій ідеальній державі діяла обмежена кількість законів.

42. Загальна характеристика філософії Нового часу. Емпіризм та раціоналізм, як напрями філософіі xviIст

Характеризуючи філософію XVII—XVIII ст., необхідно в першу чергу черезхарактеристику епохи глибоко усвідомити, чому саме у цей час в історії боротьби матеріалізму та ідеалізму стався переворот — історична

ініціатива переходить до матеріалізму; чому саме матеріалізм стає

основною формою філософських поглядів нового класу, що йшов до влади,

буржуазії; чому саме матеріалізм XVII і особливо XVІІІ ст. підготував

Велику французьку буржуазну революцію.

У Новий час матеріалізм виникає спочатку в Англії. Його представниками

були Ф. Бекон, Т. Гоббс, Д. Локк та ін.

Матеріалізм цього часу — це не стихійний матеріалізм стародавнього

світу, а матеріалізм, який спирався на великі відкриття природничих

наук. Розвиток буржуазного укладу, нових продуктивних сил обумовив

значний прогрес механіки, математики, хімії, медицини, експериментальної

біології. Новий лад вимагав нових конкретних знань, тому бурхливий

розвиток наук об’єктивно підвів до вивчення світу з його конкретності, в

деталях. Цей спосіб мислення приніс багато користі, він сприяв розквіту

конкретних наук, вів до нагромадження емпіричного матеріалу. Але

абсолютизована, перетворена в звичку, перенесена з природознавства у

філософію потреба «зупиняти» історичний процес, розглядати його по

частинах призвела до історичної обмеженості метафізичного способу

мислення. Тому весь матеріалізм XVІІ—XVIII ст. мав переважно

метафізичний характер. Це була перша ознака філософії того часу. Якщо й

існували якісь діалектичні міркування, то вони все ж перебували в рамках

діалектики руху, а не розвитку.

Але оскільки потреби практики вимагали нових знань, то це об’єктивно

вело до необхідності узагальнення їх, до розвитку теорії, у тому числі й

філософії, і перш за все таких її розділів, як теорія пізнання, методи

пізнання тощо. Тому другою характерною ознакою розвитку філософії Нового часу було те, що саме в цей час складаються два неначе протилежні, але взаємообумовлені напрями в теорії пізнання — емпіризм і раціоналізм.