- •Філософія. Її предмет та функції (к)
- •11. Поняття про «логос» у філософських поглядах Геракліта Ефеського
- •12. Загальна характеристика соціальної філософії Геракліта Ефеського
- •13. Загальна характеристика італійської філософії, як етапного явища у становленні античної філософії (Піфагорійський союз, школа елеатів, Емпедокл).
- •14. Ксенофан, як продовжувач іоністської філософської традиції. Розуміння єдності світу у філософії Ксенофана.
- •15) Внесок Перменида … .
- •16) Діалектика як мистецтво міркування…
- •17. Особливості підходу Емпедокла до розв'язання проблеми першоначала.
- •18. Загальна характеристика філософського вчення Анаксагора. Астроном
- •Філософія
- •19. Загальна характеристика атомістичного вчення, як етапного явища у розвитку античної філософії. Левкіп, Демокріт.
- •Атомистический материализм
- •Принцип изономии
- •Космология
- •Религия
- •20. Особливості філософського вчення софістів. Етичний і соціальний релятивізм. Антропоцентризм.
- •21. Філософські погляди Сократа. Майевтика. Етичний антропологізм. Полеміка Сократа з софістами.
- •22. Система філософських поглядів Платона.
- •23. Загальна характеристика філософської спадщини Арістотеля.
- •26. Загальна характеристика вчення неоплатонізму
- •27. Особливрсті філософського вчення стоїцизму. Луцій Анней Сенека і Марк Аврелій, як найвидатніші представники стоїцизму.
- •28. Загальна характеристика середньовічної філософії. Основні теми, напрями і проблеми.
- •29.Проблема свободи волі у моральній філософії і теології доби Середньвіччя.
- •30. Загальна характеристика патрістики, як одного з основних напрямів середньовічної філософії. Основні ідеї і представники.
- •31. Загальна характеристика вчення Августина Блаженного, як найбільш яскравого представника патрістики. Співвідношення віри і розуму у поглядах Августіна.
- •32.Фома Аквінський, як видатний представник середньовічної схоластики. Основні складові томізму.
- •33.Зміст полеміки між номіналістами і реалістами.
- •34. Основна тенденція вчення Роджера Бекона.
- •35. Вчення Дунса Скота про матерію. Место философии д. Скота
- •Теология
- •Учение о человеке
- •36. Вчення Вільяма Оккама у середньовічній філософії.
- •37. Загальна характеристика філософської думки доби відродження.
- •38. Розуміння людини у філософських поглядах Піко Делла Мірандола.
- •39. Ренесанський антропоцентризм. Гуманізм.
- •41. Ідеї утопічного соціалізму т.Мора і т.Кампанелли.
- •42. Загальна характеристика філософії Нового часу. Емпіризм та раціоналізм, як напрями філософіі xviIст
- •43. Філософська спадщина ф.Бекона, як засновника емпіризму.
- •Теоретичне обгрунтування емпіризму
- •44. Філосовська спадщина р.Декарта, як засновника раціоналістичного напрямку у філософії. Принципи раціоналстичної дедукції Декарта. Теорія пізнання
- •Бог та метафізика
- •45.Філософська спадщина т.Гоббса.
- •46.Сенсуалістична теорія пізнання Дж.Локка
- •47.Давид Юм (Hume - г’юм) (1711 - 1776)
- •48. Особливості філософського раціоналізму б.Спінози.
- •49. Раціоналістчний … Паскаль кароче !
- •50. Вчення про монади у філософії Готфріда Лейбніца.
- •51.Загальна хара-ка ф-ії Просвітницва
- •52.Концепція географічного детермінізму культури Шарля Монтекс’є.
- •53.Просвітницький зміст філософської спадщини Вольтера. Філософія історії Вольтера.
- •54.Проблема суперечностей природи і цивілізації у філософському вченні ж.Ж.Руссо.
- •59. Особливості філософської системи ф. Шеллінга
- •61. Філософська система л.А. Фейєрбаха як завершальний етап періоду німецької класичної філософії.
- •62 Марксистська філософія. Основні складові і особливості сторичних трансформацій вчення.
- •Зміст ірраціоналістично-песимістичної філософії а. Шопенгауера.
- •65Ідеї християнського екзистенціалізму с. К’єркегора
- •66. Некласичний тип філософствування як етапне явище в історії філософії
- •71) Неопозитивізм, постпозитивізм. Загальна характеристика. Структуралізм і пост структуралізм. Загальна характеристика.
- •72) Філософська думка в Україні. Загальна характеристика.
- •75. Діалектика (закони діалектики) та її альтернативи.
- •76. Сутність та структура пізнавального процесу. Проблема пізнання у філософії. Нету
- •77. Практика, як спосіб освоєння світу.
- •78. Соціальна філософія та філософія історії, як складові філософського знання.
- •Загальна характеристика філософського вчення й.Г. Фіхте.
34. Основна тенденція вчення Роджера Бекона.
Основна тенденція вчення Роджера Бекона об'єктивно антицерковна і антисхоластична. Особливо це видно з визначення предмета філософії: через пізнання творіння пізнати творця. Творіння — це об'єктивний світ. Пізнавши творіння (природу), філософія допоможе пізнати творця (Бога). Увесь цей процес у Роджера Бекона одягнутий у богословський "одяг" як намагання не принизити ролі Бога. Кінцевою метою вивчення філософії, за Роджером Беконом, має бути творець. Між наукою і вірою немає різниці.
Роджер Бекон обґрунтовує необхідність експериментальних наук. І тут він виступає як мислитель нового плану, який пориває зі схоластичною вченістю. Бекона не можна назвати ортодоксальним богословом. Він до певної міри вільнодумець.
Роджер Бекон вважає, що характерною рисою людини має бути віротерпимість. Християнство не найдосконаліша релігія. Всі інші релігії не гірші. Це і є підтвердженням його вільнодумства.
Схвальні відгуки про античну культуру, мораль відрізняють Роджера Бекона від багатьох тогочасних філософів. Бекон глибоко поважає античну спадщину, стає провісником майбутнього гуманізму. Засуджує хрестові походи. Робить критичні зауваження на адресу керівників християнської церкви
35. Вчення Дунса Скота про матерію. Место философии д. Скота
Учение Д. Скота выходит за рамки Высокой схоластики и знаменует собой переход к философии Поздней схоластики, имеющей уже много общего с Возрождением. Сюда относятся:
его разумный эмпиризм, не дозволяющий выводить конкретную действительность из общих принципов;
его несогласие со средневековым принципом «philosophia theologiae ancilla»;
его реалистическое понимание субстанции вообще и духовных сущностей в особенности;
его представление о мире как имманентно развивающемся целом;
признание самостоятельности и безусловного значения за индивидуальным бытием;
наконец, его философски проведённое францисканское убеждение в том, что истинная жизнь не сводится к мышлению ума и что любовь выше созерцания.
Теология
Резче других схоластиков различая веру от знания, Д.Скот решительно отрицал подчиненное отношение наук к теологии. Теология, по Д.Скоту, не есть наука умозрительная или теоретическая; она изобретение не для избежания неведения; при её обширном объёме, она могла бы содержать гораздо больше знаний, чем теперь в ней содержится; но её задача не в этом, а в том, чтобы посредством частого повторения одних и тех же практических истин побудить слушателей к исполнению предписанного.
Теоретические познания о Божестве мы имеем лишь настолько, насколько это необходимо для нашего духовного благополучия; при этом Божество познается нами эмпирически чрез испытывание Его действий, частью в физическом мире, частью в историческом откровении. Бога мы не можем понимать, а только воспринимать в Его действиях. Соответственно этому Д. Скот отвергал априорное онтологическое доказательство бытия Божия, допуская только космологическое и телеологическое.
В философской метафизике Д. Скота характерны его взгляды на материю и его понимание индивидуального бытия (principium individuationis). Д. Скот понимает всеобщность отрицательно — не как полноту всех определений, а напротив, как их отсутствие: самое общее бытие для него есть самое неопределенное, пустое; таковым он признает материю самое по себе (materia prima). Он не разделяет ни взгляда Платона, по которому материя есть не-сущее (to mh on), ни взгляда Аристотеля, по которому она есть только потенциальное бытие (to dunmei on): по Д. Скоту материя актуально выделяется из ничего и есть действительный предел творения. Всё существующее (кроме Бога) слагается из материи и формы. Существование материи или её реальность независима от формы, которою определяется только качество материального бытия. Различные подразделения материи, различаемые Д. Скотом, выражают только различные степени определенности, которую материя получает от своего соединения с формой; сама она везде и всегда одна и та же. Таким образом, понятие материи у Д. Скота совпадает с понятием всеобщей субстанции, единого реального субстрата всех вещей.