Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЕКЗАМЕН_З_ЕЗК.doc
Скачиваний:
7
Добавлен:
22.04.2019
Размер:
677.38 Кб
Скачать

61. Ринкова модель управління в країнах з перехідною економікою.

До країн з перехідною економікою належать більшість колишніх соціалістичних країн, що здійснюють перехід від соціалістичних методів господарювання до ринкових. Це – колишні союзні республіки СРСР: Україна, Росія, Білорусь, Молдова, Латвія, Литва, Естонія, Грузія, Азербайджан, Вірменія, Казахстан, Узбекистан, Киргизстан, Туркменістан, Таджикистан; колишні соціалістичні країни Центральної та Східної Європи: Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина, Румунія, Болгарія, Сербія й Чорногорія, Хорватія, Словенія, Боснія й Герцеговина, Македонія, Албанія; азіатські країни – Китай, Монголія і В’єтнам. Соціалістичну орієнтацію з метою побудування комунізму зберегли Корейська Народно – Демократична республіка (КНДР) і Куба.

За географічною ознакою і за особливостями соціально – економічних перетворень країни з перехідною економікою можна поділити на три групи:

  • Країни Центральної та Східної Європи та країни Балтії;

  • Країни СНД;

  • Китай та В’єтнам.

Фактори економічного зростання в країнах з перехідною економікою:

  • у всіх цих країнах проблеми структурної перебудови є невирішеними;

  • суттєве відставання від розвинених країн за показниками якості життя;

  • початковий спад пов’язаний з неорганізованими початковими умовами,з неефективним проведенням структурних реформ.

В країнах Балтії та Ц-Сх. Європі реформи почалися раніше ніж в країнах СНД.

Виокремлюють 3 групи країн щодо економічного зростання:

  1. країни ЦСЄ – швидке подолання ек-го спаду на поч. реформ; стабільне економічне зростання невисокими темпами.

  2. Країни Балтії, переважна більшість країн СНД – доволі високі показники ек-го зростання після значної тривалої кризи.

  3. Азербайджан, Арменія, Туркменістан – після значної кризи демонструють дуже високі показники ек-го зростання.

Риси:високі темпи на поч., а потім затухання; ресурсозалежність – пов’язана з розвитком добувних галузей; системне зростання відбувається в результаті структурного реформування ек-ки, при цьому важливу роль відіграють розвиток малих підприємств, фінансового сектора, транспорту.

Основні напрямки переходу до ринкової економіки.Суть концептуальних змін в економічній політиці.

1.Процес роздержавлення і приватизації.

2.Подолання монополізму і розвиток конкуренції.

3.ліберізація цінової політики (шокова терапія у Польші).

4.Кардинальна зміна грошової та фінансової політики.(двоярусна банківська с-ма-ЦБ і КБ)

5.Податкові реформи.Головними видами податків стають ПДВ, податок на прибуток, акцизний збір.

6.Зміна соціальної політики. (створюється нова с-ма захисту,заснована на свободі ек.діяльності.Держава гарантує лише мінімальний рівень захисту.)

Переваги і недоліки радикальної і поступової моделей переходу до ринкової економіки

Прикладом радикальної моделі переходу до ринкової економіки є “план Бальцеровича” у Польщі, який проходив у формі шокової терапії.

Основними напрямками були: відпущені всі ціни, регулювання не проводилось; повна приватизація; припинення підтримки власног о товаровиробника; швидке зростання цін на комунальні послуги; жорстка монетарна політика, через знецінення грошей.

Схожі програми були також в Болгарії, Росії та Україні.

Наслідки шокової терапії у Польщі: інтенсивне економічне зростання (5-8% приріст ВВП, приріст реальної з/плати 6%); велике залучення іноземних інвестицій; криза галузей важкої промисловості; зазнав змін АПК; розвиток банківської системи (робота з венчурним капіталом)

Прикладом поступової моделі переходу до ринкової економіки є “план Купи” в Угорщині.

Градуалістська модель економічного розвитку (Януш Корнай) передбачала: поступовий відпуск цін протягом досить тривалого часу; відмова від адміністративного регулюванні цін (за вийнятком невеликої групи товарів і послуг); глибока деформація як пропозиції так і попиту; реприватизація; зміна структури виробництва; приватизація держ. Майна.

Негативними наслідками заходів переходу до ринкової економіки є: зниження реального ВВП; зростання рівня безробіття; зубожіння широких верств населення; декваліфікація трудових ресурсів.