- •1. Сутність та структура світової економічної системи.
- •2. Передумови та причини формування світового господарства.
- •3.Критерії класифікації країн у системі світового господарства.
- •4. Загальні закономірності та тенденції розвитку світового господарства.
- •5. Фактори, що впливають на вибір моделі розвитку країни.
- •6. Макроекономічні моделі розвитку провідних країн світу.
- •7. Загальна характеристика країн з розвиненою економікою.
- •8. Загальна характеристика країн оеср.
- •9. Роль та значення оеср у системі світового господарства.
- •10. Економічний потенціал та динаміка зростання провідних країн світу.
- •11. Соціально-економічні проблеми розвинених країн та шляхи їх подолання.
- •12. Господарський механізм та його реалізація в провідних країнах.
- •13. Сутність та тенденції розвитку країн Західної Європи у другій половині XX ст.
- •14. Передумови виникнення та основні етапи розвитку європейської економічної інтеграції.
- •15. Загал. Х-ка та структура єс.
- •16. Структурні зміни в економіці єс та їх наслідки.
- •17. Розширення єс та його соціально-економічні наслідки.
- •18. Місце та роль єс у світовому господарстві.
- •19. Сучасний стан та тенденції економ. Розвитку кр. Єс.
- •20. Загальна характеристика країн, що розвиваються.
- •21. Критерії кваліфікації та структура країн, що розвиваються.
- •22. Економічний потенціал країн, що розвиваються.
- •23. Місце країн, що розвиваються, у системі світового господарства.
- •24. Економічні перетворення та перспективи піднесення країн, що розвиваються.
- •25. Загальна характеристика та особливості розвитку країн, що розвиваються.
- •26. Соціально-економічні проблеми країн, що розвиваються та шляхи їх подолання.
- •27. Загальна характеристика Японії.
- •28. Економічний потенціал Японії та динаміка її зростання.
- •29. Особливості економічного розвитку Японії у повоєнний період.
- •30. Економічна модель розвитку Японії.
- •31. Вплив валютно-фінансової кризи на економічне становище Японії.
- •32. Місце та роль Японії у світовій економіці.
- •33. Китайська модель ринкової економіки.
- •34. Загальна характеристика Китаю.
- •35. Економічний потенціал Китаю та його використання.
- •36. Макроекономічна модель розвитку Китаю.
- •37. Джерела піднесення та механізм перетворення економічної системи Китаю.
- •38. Зовнішньоекономічні зв’язки Китаю та їх роль у економічному піднесенні.
- •39. Економічний потенціал країн Центральної Азії та його використання.
- •40. Економіко-географічна характеристика країн Центральної Азії.
- •41. Місце та роль Центральної Азії у світовому господарстві.
- •42. Особливості економічних реформ в країнах Центральної Азії.
- •43. Соціально-економічна криза в країнах Центральної Азії у 90- ті роки XX ст.
- •44. Чинники стабілізації економічного розвитку країн Центральної Азії.
- •45. Економічні ознаки нових індустріальних країн . (нік)
- •46. Економічна модель та особливості розвитку нових індустріальних країн .
- •47. Фактори економічного зростання нових індустріальних країн .
- •48. Структура та загальна характеристика нових індустріальних країн
- •49. Вплив валютно-фінансової кризи 1990-х років на економічне становище нових індустріальних країн.
- •50. Місце та роль нових індустріальних країн у світовому господарстві.
- •51. Тенденції розвитку нових індустріальних країн у ххі ст.
- •52. Роль та місце країн Північної Америки у світовій економіці.
- •53. Особливості економічного розвитку сша у XX ст.
- •54. Структура економіки сша та тенденції її розвитку.
- •56. Сучасна макроекономічна модель розвитку сша.
- •57. Загальна характеристика та ознаки країн з перехідною економікою.
- •58. Сучасний стан та перспективи економічного розвитку Канади.
- •59. Причини та наслідки поглиблення трансатлантичного співробітництва між сша і Західною Європою.
- •61. Ринкова модель управління в країнах з перехідною економікою.
- •62. Трансформаційні процеси в країнах цсє.
- •63. Ефективність економічних моделей розвитку в окремих країнах.
- •64. Економічна криза в країнах Центральної і Східної Європи та шляхи її подолання.
- •65. Нерівномірність соціально-економічного розвитку країн Центральної і Східної Європи на початку XXI ст.
- •66. Зовнішньоекономічна політика країн Центральної та Східної Європи.
- •67. Структура та особливості розвитку окремих країн Близького та Середнього Сходу.
- •68. Тенденції соціально-економічного розвитку країн Близького та Середнього Сходу у XXI ст.
- •69. Ресурсний потенціал країн Близького та Середнього Сходу.
- •70. Структурні зрушення в економіці країн Близького та Середнього Сходу у 1970-ті – 1990-ті рр.
- •71. Місце країн Близького та Середнього Сходу у світовому господарстві.
- •72. Історико-економічна характеристика Росії.
- •73. Роль та місце Росії у світовому співтоваристві.
- •74. Економічні реформи в Росії у період переходу до ринкових відносин.
- •75. Економічний потенціал Росії та його використання.
- •76. Росія в системі міжнародного поділу праці.
- •77. Соціально-економічні проблеми Росії на межі століть та перспективи їх подолання.
- •78. Вплив валютно-фінансової кризи на економіку Росії.
- •79. Стан та перспективи розвитку економічних відносин України з країнами снд.
- •80. Основні форми економічного співробітництва України з іншими країнами.
- •81. Структура та динаміка зовнішньоекономічних відносин України з країнами єс.
- •82. Місце та роль України в снд.
- •83. Стан та перспективи співробітництва України і сша.
- •84. Перспективи розвитку економічних відносин України з країнами, що розвиваються.
- •1. Сутність та структура світової економічної системи.
47. Фактори економічного зростання нових індустріальних країн .
Поліпшення економічної ситуації в НІК викликано такими причинами:
Фактори, які посприяли успішному економічному розвитку НІК, починаючи з 60-80-х рр.:
зовнішні:
НІК опинилися в зоні політичних та економічних інтересів США і Японії;
населення переконали у перевагах капіталізму;
значна частка зовнішніх інвестицій (Тайвань – 24 млрд. дол. США, Південна Корея – 70 млрд. дол. США);
структурна перебудова економіки розвинутих країн у той період;
поширення транснаціональних корпорацій розвинених країн у НІК.
внутрішні:
відносна політична стабільність;
законодавство НІК дозволило використовувати ТНК США і Японії дешеву робочу силу, дешеву сировину, достатньо міцні внутрішні ринки, без перешкод вивозити вироблену продукцію;
достатньо вдала економічна стратегія, яка включала: імпортозаміщення, нарощування виробничих потужностей базових галузей, створення підприємств трудомісткої продукції масового споживання (НІК Південно-Східної Азії) та високотехнологічної, капіталомісткої продукції (НІК Латинської Америки), створення власної науково-дослідної бази;
розвиток продуктивних сил: великі капіталовкладення в оновлення засобів виробництва, здійсненні за рахунок високої норми внутрішніх заощаджень;
інвестування величезних коштів у розвиток початкової та середньої освіти, наукового потенціалу;
вдале поєднання ринкового механізму і державного регулювання;
пішли шляхом справедливого соціального розподілу, що призвело до посилення мотивації населення і виробників.
48. Структура та загальна характеристика нових індустріальних країн
До НІК належать низка країн Азії і Америки, що характеризуються високими темпами економічного зростання. Ця група почала виокремлюватися з країн, що розвиваються у 60-80 рр. ХХст.. перші, які потрапили в цю групу – 4 країни з Пд-Сх. Азії «країни-дракони» – Гонконг, Пд. Корея, Сінгапур і Тайвань. До цих країн приєдналися ще 4 країни «азійські тигри» – Індонезія, Філіппіни, Малайзія і Таїланд. До цієї групи відносяться також 4 країни Латинської Америки .- Аргентина, Чілі, Бразилія і Мексика.
Критерії зарахування країн до нових індустріальних досить умовні: ВНП на душу населення повинен бути не менше 8000 дол., частка переробної промисловості у ВНП більше 20 %, високі темпи зростання економіки (4-6 % на рік), середній річний рівень інфляції не повинен перевищувати 5 %, питома вага промислової продукції у ВВП більше 30 %, готова продукція в експорті не менше 50 % тощо. Привертають увагу й такі характеристики нових індустріальних країн, як динамічні макроекономічні та внутрішньогалузеві структурні зрушення, зростання професійного рівня робочої сили, інтенсивна участь у МПП, широке використання іноземних інвестицій та ін.
У цілому на НІК припадає 13 % населення світу, 12 % світового ВВП, 17 % світового експорту, 12 % промислового і 15 % світогосподарського виробництва. Їх середній показник ВВП на душу населення складає 17000 долари США, при цьому максимальний — на Тайвані (20900 дол.) і найменший — у Малайзії (3300 дол.). Цей показник у 3 рази вищий, ніжу країнах, що розвиваються, і в 2,5 рази нижчий, ніж у розвинутих.
За темпами середньорічного приросту ВВП НІК Латинської Америки випереджали розвинуті країни й ті, що розвиваються, у 70-ті роки, а НІК ПСА — у 60-90-ті роки. В даний час темпи їхнього зростання сповільнилися, але перевищують темпи зростання світової економіки в 1,2—1,5 раза.
На НІК ПСА припадає 7 % населення світу, тут виробляється 6 % світового ВВП, здійснюється 14 % світового експорту, виготовляється 6 % промислової і 11 % сільськогосподарської продукції світу.
НІК ПСА першими стали успішно нарощувати обсяги промислового виробництва, і в першу чергу, не видобувних (вони бідні за корисними копалинами), а обробних галузей, що створюють наукомістку експортоорієнтовану продукцію. У сільському господарстві проводилися успішні реформи, державні програми були спрямовані на підготовку національних кадрів усіх рівнів кваліфікації.
