44 Вплив транспортних витрат на міжнародну торгівлю

Теорії міжнародної торгівлі базуються на багатьох припущеннях, одним з яких є відсутність транспортних витрат з перевезення товару з однієї країни до іншої. Проте транспортні витрати завжди є, більше того, вони можуть значно знизити ефективність експорту чи імпорту.

Транспортні витрати — це всі затрати з доставки товару від продавця до покупця, які включають вартість фрахту (перевезення), страхування, навантаження/розвантаження, упакування/розпакування та інші супутні витрати.

Проведемо простий аналіз попиту та пропозиції для визначення впливу транспортних витрат та міжнародну торгівлю. Розглянемо три стадії моделі часткової рівноваги до початку міжнародної торгівлі, коли товар X продукується та споживається всередині кожної з двох країн: А та В;

2) за умови міжнародної торгівлі, коли транспортні витрати відсутні;

3) за умови міжнародної торгівлі, коли транспортні витрати враховуються.

I   стадія — до початку міжнародної торгівлі. Країна А продукує та споживає товар X у т. Е_А у кількості Q´₃ за ціною Р_А; лінії D_A та S_A — внутрішній попит та пропозиція. Країна В продукує та споживає товар X у т. Е_в у кількості Q"₃ за ціною Р_в. Р_А < Р_в, з цього випливає, що країна А має відносну перевагу з товару X.

II стадія — в умовах міжнародної торгівлі, але транспортні витрати дорівнюють нулю (Т = 0). Оскільки Р_А < Р_в, країна А буде експортувати товар X у розмірі Q\Q´₅ (= a₁b₁), а країна В імпортувала б його у розмірі Q´\Q"₅ (= a₂b₂) за світовою ціною P_w. Визначення P_w розглядається у розділі 1.2.3: Q\Q´₅= Q"₁Q"₀ (a₁b₁ = a₂b₂).

У країні А виробництво зросте до Q´₅, а споживання скоротиться до Q´₁. У країні В виробництво впаде до Q´\, а споживання зросте до Q"₅.

 

IІІ стадія — в умовах міжнародної торгівлі з урахуванням транспортних витрат. Припустимо, транспортні витрати на кожну одиницю товару дорівнюють Т = Р´_АР´_В, і тому світова вартість товару (P) зросте на їх величину. Розподіл транспортних витрат між країнами А та Б залежить від еластичності попиту та пропозиції товару за цінами: чим нижча еластичність попиту в країні В, тим більшу частку транспортних витрат вона платить; чим менша еластичність пропозиції товару в країні А, тим більшу частку транспортних витрат вона платить.

.Таким чином, транспортні витрати мають такі наслідки:

1) скорочують обсяги торгівлі, рівень спеціалізації країни, розмір виграшу від торгівлі;

2) перешкоджають повному вирівнюванню вартості факторів виробництва між країнами, які торгують, згідно з теорією Хекшера — Оліна — Самуельсона;

3) зумовлюють зсуви у територіальному поділі праці — у розміщенні підприємств галузі; виділяються такі галузі: орієнтовані на ресурси, на ринок та вільно орієнтовані;

4) розподіл транспортних витрат залежить від еластичності попиту та пропозиції товару за цінами.

27Економічний аналіз впливу внутрішніх та експортних субсидій на малу країну

Для захисту національних виробників держава може не тільки обме­жувати імпорт, але й стимулювати експорт. Однією з форм стимулювання експортних галузей є експортні субсидії, тобто пільги фінансового характеру, які надаються державою експортерам для розширення вивозу товарів за кордон. Внаслідок таких субсидій експортери отримують можливість продавати товар на зовнішньому ринку за нижчою ціною, ніж на внутрішньо­му. Експортні субсидії можуть бути прямими (виплата дотацій виробни­кові, коли він виходить на зовнішній ринок) і непрямими (пільгове оподат­кування, кредитування, страхування тощо).

Наслідки надання експортної субсидії зображено на мал. 10.5. Вироб­никам, які отримують субсидію, стає вигідніше експортувати, ніж продаватитовар на внутрішньому ринку. Але для того, щоб збільшити поставки назовнішній ринок, вони повинні знизити експортні ціни. Субсидія покриваєвтрати від зменшення цін, і обсяги експорту зростають. Разом з тим, оскіль­ки збільшуються обсяги експорту і менша кількість товару надходить навнутрішній ринок, його внутрішня ціна зростає зP(w) до Р(d)                    Підвищення ціни обумовлює зростання пропозиції з S(d) до S(1)і скорочення внутрішнього попи­ту з D(0) до D(1)В результаті споживачі втрачають (область а+Ь), а виробники мають додатковий виграш (область a+b+c+d+e). Та, щоб оцінити наслідки надання експортної субсидії для добробуту країни в цілому, потрібно вра­хувати витрати на субсидію із дер­ жавного бюджету. Для цього тре­ба розмір субсидії на одиницю ек­спортного товару помножити на новий обсяг експортуX(1)=S(1) – D(1) Навіть коли припустити, що ціна зросте на величину субсидії (що можливе за умови нескінченно ве­ликої еластичності попиту на імпорт на світовому ринку), то за­трати держави будуть дорівнюва­ти (b+c+d+e+f). Проте реально ці витрати будуть ще більшими. Ела­стичність попиту на імпорт у країнах-імпортерах, очевидно, не є нескінченно великою, тому внут­рішні ціни в країні-експортері зро­стуть на величину меншу, ніж надана субсидія. І тоді, відповідно, бюджетні витрати будуть більшими, ніж площа прямокутника (b+c+d+e+f).Внутрішні субсидії — різні форми субсидування продуцентів товарів, конкуруючих з імпортом. Це найбільш замасковане субси­дування.