- •72 Валютна політика та їх вплив на міжнародну торгівлю
- •71 Валютні курси та їх вплив на міжнародну торгівлю
- •24 Вплив добровільного обмеження експорту на економіку малої країни
- •74 Вплив міжнародних кредитів і міжурядових позик на міжнародну економіку
- •22 Вплив імпортної квоти на економіку малої країни
- •21 Вплив тарифної квоти на економіку малої країни
- •44 Вплив транспортних витрат на міжнародну торгівлю
- •27Економічний аналіз впливу внутрішніх та експортних субсидій на малу країну
- •42 Економічний зміст та класифікація послуг
- •15 Економічні наслідки політики протекціонізму для малої країни.Графічна модель
- •61 Економічні наслідки міграції для країн експортерів та імпортерів робочої сили
- •65 Етапи розвитку інтеграційних процесів та їх особливості
- •66 Економічні наслідки інтеграції країн
- •68 Етапи становлення світової валютної системи
- •7Історія становлення світового ринку та його сучасні характерні риси
- •17 Класифікація інструментів регулювання міжнародної торгівлі
- •2) За характером інструментів, що використовуються:
- •3) За характером впливу на умови конкуренції:
- •4) Залежно від особливостей застосування заходів регулювання:
- •5) З погляду історичного розвитку форм протекціонізму та еволюції міжнародної торгівлі
- •20Класифікація нетарифних інструментів регулювання міжнародної торгівлі товарами
- •45 Класифікація та характеристика інструментів державного регулювання міжнародної торгівлі товарами
- •50 Методи зрівноваження платіжного балансу
- •9Міжнародний рух товарів,як ознака світового ринку
- •60 Наслідки міжнародної трудової міграції для країн імміграції та еміграції
- •43 Особливості міжнародної торгівлі послугами
- •23 Порівняльний аналіз впливу імпортного мита і квоти на економіку малої країни
- •67 Поняття світової валютної системи та її основні елементи
- •6 Проблеми участі України у міжнародному поділі праці
- •53 Причини та динаміка міжнародного переміщення капіталу
- •49 .Рахунок операцій з капіталом та фінансовий рахунок
- •11Регіональна структура світового господарства
- •75 Роль міжнародних валютно-кредитних і фінансових організацій у міжнародній економіці
- •26.Суть та характеристика впливу фінансових інструментів торгівельної політики
- •46 Сутність платіжного балансу та джерела інформації для його складання
- •10 Сучасне світове господарство:суть та характерні риси
- •47 Структура платіжного балансу
- •64 Суть і головні передумови міжнародної економічної інтеграції
- •57Суть і сучасні риси міжнародної трудової міграції
- •56 Cтан іноземного інвестування в Україні
- •76Співробітництво України з міжнародними фінансовими організаціями
- •14 Типи зовнішньоторговельної політики держав
- •8Торгові і неторгові товари:суть та відмінності
- •32Теоретична модель міжнародної торгівлі «ціни-золото-потоки» д х’юма
- •33Теорія абсолютних переваг
- •34 Теорія порівняльних переваг
- •35 Теорія розміру країни
- •36 Теорія співвідношення факторів виробництва (Хекшера-Оліна)
- •37 Теорія вирівнювання цін на фактори виробництва
- •39 Теорія життєвого циклу товару
- •41 Теорія конкурентних переваг
- •5Форми і напрямки розвитку міжнародної спеціалізації і кооперування виробництва
- •18Характеристика митно-тарифних інструментів регулювання міжнародної торгівлі товарами
- •25 Характеристика впливу на економіку вимог про вміст місцевих компонентів
- •28 Характеристика валютно-кредитних інструментів регулювання міжнародної торгівлі товарами
- •29 Характеристика впливу правових інструментів регулювання міжнародної торгівлі товарами
- •30Характеристика зовнішньої торгівлі україни
- •52 Характеристика форм міжнародного переміщення капіталу
- •63 Характеристика трудової міграції з України
- •70 Характеристика міжнародних валютних ринків
75 Роль міжнародних валютно-кредитних і фінансових організацій у міжнародній економіці
Інституційна структура міжнародних валютно-кредитних і фінансових відносин включає різноманітні міжнародні організації. Особливе місце у структурі світового ринку позичкових капіталів посідають міждержавні банки та валютні фонди.
Міжнародні валютно-кредитні та фінансові організації (далі — міжнародні організації) — це організації, які створені державами-членами і отримують кошти безпосередньо від країн-членів. У них є спільна мета — розвиток співробітництва та забезпечення цілісності, а також стабілізація складної світової економічної ситуації. Міжнародні фінансові організації безпосередньо займаються регулюванням світових фінансових і ваіютних ринків.
Виникнення міжнародних валютно-кредитних і фінансових організацій обумовлене розвитком інтернаціоналізації господарювання (в тому числі виникненням транснаціональних корпорацій), розвитком міждержавного регулювання, необхідністю спільного вирішення проблем розвитку світової економіки.
До основних міжнародних валютно-кредитних і фінансових організацій належать:
Група Світового банку;
Міжнародний валютний фонд (МВФ);
Банк міжнародних розрахунків (БМР);
Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР).
Ці інститути надають країнам кредити, розробляють принципи функціонування світової валютної системи та здійснюють міждержавне регулювання валютно-кредитних і фінансових відносин.
Багатосторонні установи відіграють значну роль у вирішенні проблем заборгованості шляхом забезпечення вагомого зовнішнього фінансування програм змін. Головна роль міжнародних банків розвитку (таких як Світовий банк та інші регіональні установи) пов'язана з концесійним та неконцесійним фінансуванням із метою розвитку. Поряд зі світовими існують ше й регіональні та міжурядові банки; Європейський інвестиційний банк, Міжамериканський банк розвитку, Азіатський банк розвитку, Африканський банк розвитку та ін.
Чимало країн спираються на багатосторонні джерела для отримання коштів на розвиток і залучення додаткових коштів. Основними багатосторонніми джерелами надання коштів є МВФ та Світовий банк.
Для упраатіння світовою валютною системою, що грунтується на стабільних курсах вільно конвертованих валют, учасники Бреттон-Вудської конференції створили МВФ. котрий надає короткотермінове фінансування державам-членам, які мають проблеми з платіжним балансом. Міжнародний банк реконструкції та розвитку доповнює орієнтацію МВФ з допомогою розвитку інфраструктури окремих країн.
У сфері міжнародного регулювання світових валютних і фінансових ринків перебудовується і модернізується інституційна структура регулювання, посилюються вимоги до інформаційної прозорості валютних та фінансових політик, шо проводяться урядами держав. Виникають нові інструменти попередження криз, такі як "'цільові кредитні лінії"'. Збільшується вплив та відповідальність країн, що розвиваються, і приватних інвесторів у подоланні й непоширенні кризових явищ.
3Суть та фактори розвитку міжнародного поділу праці Міжнародний поділ праці (МПП) - це найвищий ступінь розвитку суспільно-теориторіального поділу праці між країнами, основою якого є економічно вигідна спеціалізація окремих країн і обмін випущеною продукцією визначеної кількості та якості. У країнах, які широко використовують можливість брати участь в МПП, як правило, вищі темпи економічного розвитку. Яскравим прикладом є розвиток Японії, Німеччини, “Нових індустріальних країн” _ Гонконгу, Тайваню, Сінгапуру та Південної Кореї. І навпаки, в країнах, які не зуміли знайти своє місце у МПП, - нижчі темпи розвитку або навіть спостерігається згортання виробництва. Серед чинників розвитку МПП треба відзначити: природно-географічні умови; технічний прогрес; соціально-економічні умови. Раніше головну роль відігравали природно-географічні умови: клімат, природні ресурси, розміри території, чисельність населення, економіко-географічне розташування. Довгий час різниця в розподілі природних багатств була основною причиною МПП. Розвиток технічного прогресу призвів до зменшення значення природно-географічних умов, надавши можливість використати переваги науково-технічних досягнень, розвитку науки і техніки. Нова модель економічного розвитку набула таких характерних рис: почав переважати інтенсивний тип економічного зростання; з'явилися нові галузі промисловості та швидко модернізувалися діючі;скористався виробничий цикл; розширилася сфера послуг (особливо банківських і страхових) Паралельно з НТП у МПП значну роль почали відігравати і соціально-економічні умови: досягнутий рівень економічного і науково-технічного розвитку; механізм організації національного виробництва;
механізм організації зовнішньоекономічних відносин. На сучасному етапі вплив перших -х чинників на МПП вирівнявся, а відмінності в соціально-економічних умовах різних країн набувають вирішального значення. Грандіозні економічні, політичні та соціальні процеси останніх десятиліть суттєво вплинули на МПП. Головним напрямком його розвитку стало розширення міжнародної спеціалізації і кооперування виробництва. Вони є формами МПП і виражають їх суть. Розвиток МПП обумовлює необхідність підвищення продуктивності праці і зниження витрат виробництва. Реалізація переваг МПП забезпечує країні в процесі обміну отримання різниці між міжнародною і внутрішньою ціною експортованих товарів та послуг, а також економію внутрішніх витрат від скорочення національного виробництва внаслідок використання дешевого імпорту. Важливою передумовою розвитку МПП є міжнародний поділ інших факторів виробництва - землі, капіталу, технології. Будь-яка країна виробляє той чи інший товар, якщо вона має такі фактори виробництва, які дають їй змогу виробляти цей товар з більшою ефективністю, ніж іншій. Земля, праця, капітал, технологія є однаково важливими факторами для виробництва будь-якого товару.
13 Суть та показники світової торгівліУ світовому господарстві все більше розвивається така специфічна форма міжнародних відносин, як світова (всесвітня) торгівля. На частку торгівлі припадає приблизно 80 % всього обсягу міжнародних економічних відносин.Світова (всесвітня) торгівля — це торгівля, яка передбачає переміщення товарів та послуг за межі державних кордонів. її ще можна трактувати як відносини країн з метою вивезення (експорту) та ввезення (Імпорту) товарів та послуг.У фіксований митною статистикою обсяг експорту товарів залежно від їх походження і призначення входять: 1. Вивезення товарів, виготовлених (вироблених і перероблених)У даній країні. 2. Вивезення вітчизняних товарів, особливо сировини і напівфабрикатів, для перероблення за кордоном під митним контролем з наступним поверненням. 3. Реекспорт — вивезення товарів, раніше завезених з-за кордону, включаючи товари, які продані на міжнародних аукціонах, товарних біржах тощо. 4. Тимчасове вивезення за кордон вітчизняних товарів (на виставки, ярмарки тощо) з наступним їх поверненням, а також ви везення тимчасово завезених зарубіжних товарів (на аукціони, виставки, ярмарки тощо).
До товарів, крім матеріальної продукції, або "видимих" благ, належать призначені для продажу продукти інтелектуальної праці — патенти, ліцензії, ноу-хау, фірмові знаки та інші види експортних документів.
До міжнародної торгівлі послугами належать транспортні послуги, фрахт, міжнародний туризм, банківські, біржові та посередницькі послуги, страхові операції, рекламні заходи, ярмарки, обмін в галузі культури, інформації та Інші "невидимі" блага.
В ролі продавців і покупців виступають держави, державні та недержавні організації, окремі особи, приватні, акціонерні та кооперативні підприємства й фірми.
Будь-якій державі для успішного функціонування на всесвітньому ринку необхідно мати свою зовнішньоекономічну інфраструктуру — систему, яка може забезпечити просування товарів та послуг від виробника до споживача в іншій країні. У цій системі основними є матеріально-технічна база (склади, які обладнані необхідним устаткуванням) та спеціалізовані організації для післяпродажного технічного обслуговування.
Стан зовнішньої торгівлі характеризується низкою показників, -серед яких основними € її обсяг, динаміка експорту та Імпорту, товарна та географічна структура.
Обсяг світової торгівлі визначається в натуральних і вартісних показниках. Вартісні показники переважно розраховуються у національній валюті За таких умов вартість світового експорту завжди менша від вартості світового імпорту на розмір витрат для перевезення і страхування вантажів.
Зовнішньоторговельний товарооборот країни — це сума її експорту та імпорту. Різниця між сукупним імпортом і експортом протягом певного періоду (року, кварталу тощо) становить сальдо торгового балансу.
Географічна структура міжнародної торгівлі — це розподіл торговельних потоків між окремими країнами та їх групами, виділеними за територіальною або організаційною ознаками. Наприклад, Азія, Африка, Європа, Америка — за територіальною ознакою; країни €С, країни НАФТА, країни МЕРКОСУР тощо — за організаційною ознакою.Товарна структура міжнародної торгівлі характеризує товарне наповнення експорту та імпорту (сільськогосподарські продукти, продукти видобувної промисловості, промислові товари тощо).