43 Особливості міжнародної торгівлі послугами

Послуги — товар специфічний. їх особливість як товару полягає в:

—  невидимості;—  нерозривності процесу виробництва і реалізації;—  розриві у часі між фактом купівлі-продажу та фактом її спо­живання; —  як правило, неможливості накопичення, зберігання і транс­ портування; — невідчутності на дотик;— високому ступені індивідуалізації залежно від вимог спожрівача; — територіальній розрізненості їх виробника та споживача— отриманні мультиплікаційного ефекту.

У зв'язку з цим, міжнародна торгівля послугами порівняно з торгівлею товарами має такі особливості:

— торгівля переважно здійснюється на прямих контактах між виробниками послуг і їх споживачами; — її* регулювання здійснюється не на кордоні, а всередині краї­ни відповідними положеннями внутрішнього законодавства; — велика залежність обсягу послуг і їх вартості від складності та наукомісткості товарів; — значно більша захищеність державою виробництва і реалі­ зації послуг, ніж сфери матеріального виробництва і торгівлі; — послуги, що надходять в особисте споживання (туризм, освіта,культура тощо), не можуть бути задіяні у господарському обороті. Специфічність послуг як товару та загальні особливості торгівлі послугами обумовлюють особливості торгівлі окремими послугами. Угоди купівлі-продажу послуг туризму здійснюються на турис­тичному ринку. Причому угода може бути складена без прямого залучення продавця і покупця послуги туризму, а з допомогою те­лефонного дзвінка, телеграми, факсу тощо. Тобто туристичний ри­нок не обмежений специфічним місцем чи географічною зоною. На туристичному ринку зустрічається попит послуг туризму з боку туристів та пропозиція на послуги туризму з боку туристичної фірми.

Необхідними складовими пропозиції на ринку послуг туризму є: наявність виробників послуг — туристичних фірм, які працюють для задоволення потреб туристів і отримують прибуток; розвинута туристична індустрія — готелі та інші місця розміщення туристів, засоби транспорту, об'єкти громадського харчування, організації з екскурсійних послуг та турагентської діяльності тощо; туристичні ресурси — природні, історичні, соціально-культурні об'єкти а та­кож інші об'єкти, що можуть зацікавити туристів.

В організації та реалізації туристичних послуг беруть участь туроператори та турагенти.

38 Парадокс Леонтьєва:

теорія співвідношен­ня факторів виробництва Хекшера — Оліна не підтверджується на практиці: праценасичені країни експортують капіталомістку про­дукцію, тоді як капіталонасичені — працемістку.Сам Леонтьєв та інші економісти робили численні спроби пояс­нити цей парадокс. Отже, незва­жаючи на відмінності у техніці розрахунків, усі дослідження в ос­новному підтвердили наявність парадокса Леонтьєва, вчені почали вводити в модель Хекшера — Оліна й інші, крім капіталу та праці, фактори виробництва, такі як технологія, кваліфікація робочої сили.

Той факт, що продукція може вироблятися різними методами, є одним із пояснень парадокса Леонтьєва.Той факт, що робоча сила не є однорідним товаром, є ще одним поясненням парадокса Леонтьєва.Наступним поясненням парадокса Леонтьєва є те, що США імпортують значну кількість сировини, видобування якої вимагає знач­них затрат капіталу. Якщо американські експортні товари потре­бують значної кількості такої сировини, це робить експорт США капіталомістким.

Американець Джеймс Хартіген повторив розрахунки Леонтьєва на базі даних тих самих років, але виключив галузі, які значною мірою залежать від капіталомісткої сировини. Результати показали, що парадокс зник, теорія Хекше­ра — Оліна виявилася справедливою.

Ще одне пояснення парадокса Леонтьєва у 1971 р. дав американ­ський економіст Роберт Белдвін, який врахував існуван­ня американського імпортного тарифу. Цей тариф вводився для того, щоб захистити від іноземної конкуренції працемісткі галузі амери­канської промисловості, перешкоджаючи тим самим імпорту працемістких товарів. Перерахунки, зроблені Белдвіном, показали, що відміна тарифів зменшує ефект парадокса Леонтьєва на 5 %, але не скасовує його зовсім.\