24 Вплив добровільного обмеження експорту на економіку малої країни

початку 70-х pp. великого поширення набула особлива форма кількісного обмеження імпортних надходжень — добровільні обмеження експорту (ДОЕ), коли не країна-імпортер запроваджує квоту, а країни-експортери самі беруть на себе зобов'язання щодо обмеження експорту в певну країну. Звичайно, на практиці такі експортні обмеження є не добровільними, а вимушеними: вони вводяться або під політичним тиском країни-імпортера, або ж під впливом погроз застосувати жорсткіші про­текціоністські заходи (наприклад, почати антидемпінгове розслідування).

У принципі, добровільне експортне обмеження є, по суті, тією ж квотою, але запроваджує її не країна-імпортер, а країна-експортер. Проте наслідки застосування такого інструменту регулювання зовнішньої торгівлі для еконо­міки країни, яка імпортує, мають ще неґативніший характер, ніж при вико­ристанні митного податку чи імпортної квоти. Якщо імпорт у дану країну внаслідок угоди з торговельними партнерами про ДОЕ дорівнює величині Q (мал.10.4), то внутрішня ціна підвищується, попит скорочується, пропо­зиція з боку вітчизняних виробників зростає і т.д. Проте, замість того щоб отримати доход від ввізного мита або від продажу імпортних ліцензій на аукціоні, держава тепер ніби віддає частину вигод зарубіжним експортерам (область c+d).

Окрім цього, навіть після вве­дення ДОЕ звичайно зберігається ввізне мито, яким раніше оподат­ковувався імпорт даного товару (на мал. 10.4 Pw - світова ціна, РТ -внутрішня ціна з урахуванням ввіз­ного мита, PD - внутрішня ціна після запровадження ДОЕ). Ос­кільки імпорт скорочується, то ско­рочується й доход держави від ім­портного мита

Чому ж тоді, незважаючи на додаткові втрати, країни-імпортери часто наполягають на тому, щоб їхні торговельні партнери вводи­ли ДОЕ? Основною причиною, напевне, є те, що цей досить дієвий інструмент кількісного обмеження імпорту і захисту внутрішнього ринку раніше формально не заборонявся положен­нями ГАТТ. Сьогодні в рамках ГАТТ/СОТ поставлене завдання відмінити ДОЕ до 2000 року.

74 Вплив міжнародних кредитів і міжурядових позик на міжнародну економіку

Міжнародний кредит - це переміщення позичкового капіталу з однієї країни в іншу. Його суб'єкти ті ж самі, що й при національному (внутрішньоекономічному) кредиті - банки, підприємства, держава, населення. Проте ознакою цього кредиту є належність кредитора і позичальника до різних країн.Місце і роль міжнародного кредиту у світовій економічній системі визначається насамперед його функціями, які відображають особливості руху міжнародного позичкового капіталу у сфері міжнародних економічних відносин.

До базових функцій міжнародного кредиту можна віднести:

перерозподіл позичкових капіталів між країнами для забезпечення потреб розширеного виробництва;• економію затрат обігу у сфері міжнародних розрахунків;• прискорення концентрації і централізації капіталу;• обслуговування міжнародного товарообігу;• прискорення науково-технічного прогресу. Через виконання взаємозв'язаних функцій міжнародний кредит відіграє певну роль у розвитку світового виробництва, яка може бути і позитивною, і негативною.

Форми міжнародного кредитуза формою кредитування:• товарні кредити • валютні (грошові) кредити за цільовим призначенням:• зв'язані кредити• комерційні • інвестиційні;• проміжні;• незв'язані, або фінансові, кредити за загальними джерелами:• внутрішні кредити — це кредити, що надаються національними суб'єктами для здійснення зовнішньоекономічної діяльності іншим національним суб'єктам;• іноземні (зовнішні) кредити — кредити, що надаються іноземними кредиторами національним позичальникам для здійснення зовнішньоекономічних операцій;• змішані кредити — кредити як внутрішнього, так і зовнішнього походження;за кредиторами:• приватні кредити — кредити, надані приватними особами;• урядові (державні) кредити — кредити, надані урядовими установами від імені держави;• кредити міжнародних фінансово-кредитних організацій;• змішані кредити;за формою забезпечення:• забезпечені кредити — кредити, забезпечені нерухомістю, товарами, товарними документами, цінними паперами, золотом та іншими цінностями як заставою;• бланкові кредити — кредити, надані під зобов'язання боржника вчасно їх погасити, документом при цьому виступає соло-вексель з одним підписом позичальника;за терміном кредиту:• надстрокові — добові, тижневі, до трьох місяців;• короткострокові — до одного року;• середньострокові — від одного року до п'яти років, іноді до семи — восьми;• довгострокові — понад десять років;за валютою позики:• у валюті країни-позичальника;• у валюті країни-кредитора;• у валюті третьої країни;• у міжнародній грошовій одиниці [СПЗ, екю (до 1999р.), євро];за технікою надання:• готівкові кредити, коли кошти зараховуються на рахунок боржника в його розпорядження;• акцептні кредити — надаються у формі акцепту тратти (переказного векселя) імпортером, переважно банком, що полегшує облік тратти в банку;• облігаційні позики — широко використовуються при залученні коштів на довгостроковій основі;• синдиковані і консорціальні кредити—дають змогу позичальникові мобілізувати особливо великі суми на довгий строк, тому що кредитором виступає не один банк, а кілька—«синдикат» чи кілька десятків банків—«консорціумів»;за способом погашення:• з рівномірним погашенням;• з нерівномірним погашенням;• з одночасним погашенням;• з ануїтетним погашенням (% погашення за основним боргом).

Урядовий кредит (міжурядові позики) - різновидність міжнародного кредиту, який надається однією країною іншій в товарній або грошовій формі, в рамках міжурядової угоди. В широкому розумінні до міжурядових позик належать кредити міжнародних валютно-кредитних організацій, які надаються через МВФ, групу МБРР, Європейський Інвестиційний банк та інші фінансово-кредитні інститути.

Для урядового кредиту характерним є те, що суб’єктами кредитних відносин виступають окремі держави, а об’єктом перерозподілу ¾ їх національний доход. Звичайно, урядовий кредит надається на більш пільгових умовах, ніж приватний. Він може бути безпроцентним, пільговим, може надаватись у вигляді субсидій. Найчастіше урядовий кредит є цільовим для опанування конкретних проектів, програм економічного та соціального розвитку. Міжурядові позики виступають у формі інвестиційного кредиту, який використовується для фінансування капітальних вкладень. Він може направлятись на збалансування платежів між країнами.