- •72 Валютна політика та їх вплив на міжнародну торгівлю
- •71 Валютні курси та їх вплив на міжнародну торгівлю
- •24 Вплив добровільного обмеження експорту на економіку малої країни
- •74 Вплив міжнародних кредитів і міжурядових позик на міжнародну економіку
- •22 Вплив імпортної квоти на економіку малої країни
- •21 Вплив тарифної квоти на економіку малої країни
- •44 Вплив транспортних витрат на міжнародну торгівлю
- •27Економічний аналіз впливу внутрішніх та експортних субсидій на малу країну
- •42 Економічний зміст та класифікація послуг
- •15 Економічні наслідки політики протекціонізму для малої країни.Графічна модель
- •61 Економічні наслідки міграції для країн експортерів та імпортерів робочої сили
- •65 Етапи розвитку інтеграційних процесів та їх особливості
- •66 Економічні наслідки інтеграції країн
- •68 Етапи становлення світової валютної системи
- •7Історія становлення світового ринку та його сучасні характерні риси
- •17 Класифікація інструментів регулювання міжнародної торгівлі
- •2) За характером інструментів, що використовуються:
- •3) За характером впливу на умови конкуренції:
- •4) Залежно від особливостей застосування заходів регулювання:
- •5) З погляду історичного розвитку форм протекціонізму та еволюції міжнародної торгівлі
- •20Класифікація нетарифних інструментів регулювання міжнародної торгівлі товарами
- •45 Класифікація та характеристика інструментів державного регулювання міжнародної торгівлі товарами
- •50 Методи зрівноваження платіжного балансу
- •9Міжнародний рух товарів,як ознака світового ринку
- •60 Наслідки міжнародної трудової міграції для країн імміграції та еміграції
- •43 Особливості міжнародної торгівлі послугами
- •23 Порівняльний аналіз впливу імпортного мита і квоти на економіку малої країни
- •67 Поняття світової валютної системи та її основні елементи
- •6 Проблеми участі України у міжнародному поділі праці
- •53 Причини та динаміка міжнародного переміщення капіталу
- •49 .Рахунок операцій з капіталом та фінансовий рахунок
- •11Регіональна структура світового господарства
- •75 Роль міжнародних валютно-кредитних і фінансових організацій у міжнародній економіці
- •26.Суть та характеристика впливу фінансових інструментів торгівельної політики
- •46 Сутність платіжного балансу та джерела інформації для його складання
- •10 Сучасне світове господарство:суть та характерні риси
- •47 Структура платіжного балансу
- •64 Суть і головні передумови міжнародної економічної інтеграції
- •57Суть і сучасні риси міжнародної трудової міграції
- •56 Cтан іноземного інвестування в Україні
- •76Співробітництво України з міжнародними фінансовими організаціями
- •14 Типи зовнішньоторговельної політики держав
- •8Торгові і неторгові товари:суть та відмінності
- •32Теоретична модель міжнародної торгівлі «ціни-золото-потоки» д х’юма
- •33Теорія абсолютних переваг
- •34 Теорія порівняльних переваг
- •35 Теорія розміру країни
- •36 Теорія співвідношення факторів виробництва (Хекшера-Оліна)
- •37 Теорія вирівнювання цін на фактори виробництва
- •39 Теорія життєвого циклу товару
- •41 Теорія конкурентних переваг
- •5Форми і напрямки розвитку міжнародної спеціалізації і кооперування виробництва
- •18Характеристика митно-тарифних інструментів регулювання міжнародної торгівлі товарами
- •25 Характеристика впливу на економіку вимог про вміст місцевих компонентів
- •28 Характеристика валютно-кредитних інструментів регулювання міжнародної торгівлі товарами
- •29 Характеристика впливу правових інструментів регулювання міжнародної торгівлі товарами
- •30Характеристика зовнішньої торгівлі україни
- •52 Характеристика форм міжнародного переміщення капіталу
- •63 Характеристика трудової міграції з України
- •70 Характеристика міжнародних валютних ринків
29 Характеристика впливу правових інструментів регулювання міжнародної торгівлі товарами
Міжнародне регулювання міжнародної торгівлі забезпечується за допомогою таких принципів та норм
—загальновизнаних (основних) принципів міжнародного права;
—галузевих (спеціальних) принципів міжнародного економічного права;
—диспозитивних та рекомендаційних принципів торгово-економічного регулювання;
—конвенційних норм — двосторонніх та багатосторонніх договорів і угод.
Саме тому серед нетарифних інструментів представлені правові інструменти, які докладно вивчаються міжнародним правом, але тісно пов´язані з міжнародними відносинами, зокрема з міжнародною торгівлею.
Фундамент міжнародного правопорядку утворюють основні принципи міжнародного права. Вони виконують одночасно дві функції:
1)сприяють стабілізації міжнародних відносин, обмежуючи їх певними нормативними рамками;
2)закріплюють усе нове, що з´являється у практиці міжнародних відносин, сприяючи їх подальшому розвитку.
До міжнародного регулювання економічних відносин, зокрема міжнародної торгівлі, перш за все, застосовують такі загальновизнані норми міжнародного права:
—принцип суверенної рівності держав;—принцип невтручання у внутрішні справи;
—принцип співробітництва;—принцип добросовісного виконання міжнародних зобов´язань;
—принцип мирного розв´язання суперечок;—принцип непорушності кордонів;
—принцип загальної поваги прав людини;—принцип самовизначення народів та націй.
Дія спеціальних або галузевих принципів, розроблених у МЕВ, спрямована передусім на формування торгово-політичних режимів.
Торгово-політичний режим (ТПР) — це сукупність різноманітних інструментів державного регулювання зовнішньоторговельного обігу, закріплених у формі норм національного права та механізмів їх узгодженого регулювання, відповідно до норм та принципів міжнародного права. Або:
ТПР — це сукупність заходів, які застосовуються в певний момент часу в певній країні для регулювання доступу іноземних товарів та послуг на внутрішній ринок, а також для забезпечення доступу вітчизняних товарів та послуг на ринки інших країн.
До спеціальних галузевих принципів міжнародного економічного права належать такі:
—принцип найбільшого сприяння;—принцип національного режиму;
—принцип преференційного режиму;—принцип свободи транзиту;
—принцип транспарентності;—принцип нотифікації.
Режим найбільшого сприяння (РНС) — це не менш сприятливий режим, який надається державами одна одній у міжнародному договірному порядку у сфері торгівлі, мореплавства, правового становища громадян, мит тощо, ніж той, який наданий чи буде наданий кожною зі сторін, що домовляються, будь-якій третій країні.
Принцип національного режиму передбачає надання державою іноземним юридичним та фізичним особам, товарам та послугам режиму, аналогічного тому, яким користуються, відповідно, вітчизняні юридичні і фізичні особи, товари, послуги тощо.
Принцип преференційного режиму. У 1964 році на першій Конференції ООН з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД) була висунута концепція створення Загальної системи преференцій (ЗСП) з метою сприяння економічному розвитку та індустріалізації країн, що розвиваються. У 1968 р. ЗСП була офіційно схвалена в рамках ЮНКТАД та стала самостійним інструментом торговельної політики розвинених країн.
Транзит або транзитні перевезення — це проходження товарів (включаючи багаж), а також суден і транспортних засобів через територію сторони, що домовляється, яке при цьому є лише частиною повного шляху, який починається та закінчується за межами кордону сторони, що домовляється, через територію якої здійснюється рух вантажу (п. 1 ст. V ГАТТ). При цьому це проходження може супроводжуватись перевантаженням товару, складуванням, дробленням партій товарів та зміною видів транспорту.
Принцип транспарентності або принцип гласності зовнішньоторговельного законодавства регламентований і розроблений в рамках ГАТТ (ст. V). Виконання цієї норми дозволяє планувати зовнішньоторговельні операції з урахуванням усіляких перешкод, які можуть з´явитись у майбутньому у зв´язку зі зміною зовнішньоторговельного законодавства.
Принцип транспарентності — забезпечення прозорості системи регулювання зовнішньої торгівлі. У широкому сенсі це означає доступність інформації про заходи з регулювання, їх ясність та однозначність і стосується як самих заходів, так і правил їх застосування.
Принцип нотифікації — інформування про систему регулювання зацікавленими сторонами у рамках багатосторонніх угод, яке здійснюється, як правило, шляхом офіційного повідомлення органів, що здійснюють контроль за застосуванням багатосторонніх угод.