64 Суть і головні передумови міжнародної економічної інтеграції

Розвиток продуктивних сил країн неминуче веде їх до виходу на зовнішній ринок, до зростання міжнародних зв'язків і взаємопереплетення національних економік, сприяє інтернаціоналізації господарського життя. На певному його етапі зближуються націо­нальні економічні й політичні структури групи країн, формуються форми взаємодії між ними на основі економічної інтеграції.

Міжнародна економічна інтеграція є вищою формою інтерна­ціоналізації господарського життя, що передбачає зближення і взаємопристосування всіх структур національних господарств.

Інтеграція має декілька рівнів:

а) взаємодія на рівні підприємств та організацій (створенняТНК, МНК); б) взаємодія на рівні держав;в) взаємодія на рівні партій та організацій, соціальних груп, окре­ мих громадян різних країн; г) інтеграційне угруповання як результат міжнародного об'єд­нання.

Для розвитку інтеграційних процесів необхідна наявність низ­ки об'єктивних та суб'єктивних передумов, головними з яких є:а)    сучасна НТР, яка об'єктивно зумовлює формування міждержав­ного господарського простору з оптимальним поєднанням можли­востей і потреб національних економік; б) соціально-економічна однорідність національних господарств,що підлягають об'єднанню; в) близькі рівні економічного розвитку країн, що Інтегруються;г) досить тривалий період і досвід взаємного економічного співро­бітництва групи країн; д) цілеспрямована діяльність державних органів країн, партій,соціальних груп і класів щодо інтеграційних процесів.

Важливе значення для розвитку міжнародної економічної інте­грації має наявність спільних кордонів, спільних історичних, куль­турних та інших умов існування.

57Суть і сучасні риси міжнародної трудової міграції

Сучасні МЕВ нерозривно пов´язані з такими поняттями, як міграція, імміграція, еміграція, рееміграція населення. Під цими поняттями розуміють:міграція (від лат. migratio — переселення, переміщення) — переміщення через кордон;імміграція (від лат. immigrare — вселяюся) — це в´їзд в країну на постійне або довготривале проживання громадян іншої країни;еміграція (від лат. emigrare — виселення) — переселення громадян в іншу країну на постійне або довготривале тимчасове проживання;рееміграція — це виїзд іммігрантів з країни імміграції або повернення емігрантів на батьківщину.

Міжнародна (зовнішня) міграція існує в різних формах: трудової, сімейної, туристичної тощо. Провідна роль у МЕВ належить трудовій міграції, так званій міжнародній міграції робочої сили.

Міжнародна міграція робочої сили посилюється в умовах формування економічних зв´язків у світовому господарстві. Під цим поняттям розуміють переміщення найманих працівників через кордони в пошуках роботи. В результаті міграції робочої сили сформувався світовий ринок праці, пропозиція робочої сили на якому залежить від ситуації на внутрішніх ринках праці країн — експортерів і країн — імпортерів робочої сили.

Ринок робочої сили виконує такі функції:

а) здійснює остаточне визначення вартості робочої сили, впливає на відхилення ціни на цей специфічний товар від вартості (залежно від співвідношення попиту і пропозиції);б) регулює попит і пропозицію робочої сили;в) зводить продавців робочої сили з її покупцями;

г) забезпечує конкуренцію між найманими працівниками, спонукаючи їх до підвищення свого загальноосвітнього і кваліфікаційно-професійного рівня, одночасно знижуючи ціну робочої сили;д) забезпечує конкуренцію між підприємцями, спонукаючи їх підвищувати якість умов праці та рівень часткової оплати праці;є) сприяє зростанню збалансованості між трудовими ресурсами і робочими місцями, досягненню елективної зайнятості;є) прискорює міграційні процеси в національному та інтернаціональному масштабах, вирівнює умови відтворення робочої сили;ж) сприяє виявленню шляхів та розробці заходів соціального захисту робочої сили. Маючи давню історію, міжнародна трудова міграція на сучасному етапі набула певних особливостей, найсуттєвішими з яких є: зростання масштабів міграції;збільшення питомої ваги мігрантів у загальній кількості працездатного населення країн; розширення еміграції з країн Східної Європи та країн, що утворилися на території екс-СРСР;формування нових центрів залучення робочої сили; зростання нелегальної імміграції; посилення "відпливу інтелекту"; ротаційний характер міграції.

Однією з найважливіших особливостей сучасного стану міжнародної міграції є "відплив інтелекту", тобто безповоротна або довготривала еміграція вчених і висококваліфікованих спеціалістів