49 .Рахунок операцій з капіталом та фінансовий рахунок

Рух фінансів та капіталу не є рухом виключно грошей або грошових позичок. Це рух фінансових активів, будь-яких зобов'язань і вимог, що виникають між економічними агентами різних країн при взаємних роз­рахунках за товари і послуги, позичанні грошей або товарів, при погашенні боргів, сплаті відсотків або інших видів доходу, при інвестуванні коштів у майно, цінні папери та інші закордонні активи.

Рахунок операцій з капіталом та фінансами об'єднує два самостійних рахунки — операцій з капіталом та фінансовий.

Рахунок операцій з капіталом враховує капітальні трансферти й при­дбання (продаж) невироблених нематеріальних активів.

Капітальні трансферти (між резидентами та нерезидентами), на відміну від поточних, змінюють обсяг активів донора та реципієнта — обсяг капіталу (національного багатства) країн.

Невироблені нематеріальні активи — патенти, ліцензії, авторські права, торгові марки.

Фінансовий рахунок відображає операції з активами і зобов'язаннями (пасивами) резидентів стосовно нерезидентів, що мали місце в поточному періоді. Активи й зобов'язання розділяються на чотири функціональні групи: прямі інвестиції, портфельні інвестиції, інші інвестиції й резерви.

Портфельні інвестиції — це боргові зобов'язання, придбані інвесторами з метою одержання доходу без значної втрати ліквідності коштів..

Портфельні та інші інвестиції класифікуються за належністю фінансових інструментів до активів або зобов'язань (пасивів) резидентів стосовно нерезидентів. У кредиті відображається збільшення міжнародних зобов'язань та зменшення іноземних активів резидентів. У дебеті — збільшення іноземних активів і зменшення зобов'язань резидентів перед нерезидентами.

11Регіональна структура світового господарства

структуру сучасного світового господарства визначає поєднання регіональної та функціональної підструктур.

Регіональна підструктура світового господарства представлена економічними об'єднаннями країн, що грунтуються на територіальному принципі і мають на меті розв'язання широкого кола економічних проблем.До неї належать міждержавні регіональні загальноекономічні об'єднання та регіональні економічні комісії Організації Об'єднаних Націй (00Н).

Функціональна підструктура представлена міждержавними економічними організаціями з певних питань функціонування світового господарства. Це спеціалізовані економічні об'єднання 00Н із загальнофункціональних та галузевих напрямів; міждержавні галузеві організації; міжнародні галузеві організації підприємців,міжнародні кооперативні організації.

У регіональній підструктурі виділяють економічні інтеграційні об'єднання, які діють на основі комплексу спільних економічних інтересів. Життєздатність цих об'єднань забезпечують також географічна і культурна близькість, природний фактор, спільність на-укових інтересів різних країн району. Економічний та екологічний аспекти сучасного етапу

розвитку науки і техніки розширюють сферу взаємних інтересів.Організаційно-економічні умови, міждержавна уніфікація суспільних потреб сприяють створенню передумов для спільних дій.

З міждержавних регіональних економічних об'єднань у Європі можна виділити: EC, EFTA, NAE. У ЄС (Європейське Співтовари-ство, з 1 січня 1994 р. - Європейський Союз), до складу якого входять Німеччина,Франція, Італія, Бельгія, Нідерланди, Люксембург, Великобританія,Данія, Ірландія, Греція, Іспанія, Португалія, Швеція, Фінляндія і Австрія, переважають доцентрові тенденції. Сьогодні цей Союз трансформується в цілісне господарсько-політичне утворення:здійснюється поступовий перехід від національних економічних структур до цілісної євроекономіки.

12Роль міжнародних економічних відносин у вирішенні глобальних економічних проблем світового господарстваЯк уже зазначалось, усі форми МЕВ взаємозв'язані й взаємо­залежні. Метою їх є не лише вирішення проблем окремих країн, а й проблем, які впливають на розвиток всього світового господар­ства- Це глобальні економічні проблеми, які зачіпають інтереси людства та прямо загрожують цивілізації.Виділяють такі критерії віднесення тих чи інших проблем до глобальних — планетарний характер проблеми, її вплив на всі групи країн,усі народи світу; — виявлення проблеми як фактора розвитку суспільства в усіх регіонах світу; — загрожуючий характер проблеми: її невирішеність може озна­чати регрес виробничих сил та умов життя усього суспільства; — необхідність докладання комплексних зусиль усіх держав. За цими критеріями до глобальних відносять такі проблеми:— демографічну;— забезпечення людства енергетичними, сировинними та продо­вольчими ресурсами;— екологічну;— освоєння світового океану та космосу;—     роззброєння та конверсію військового виробництва.)

Демографічна проблема викликана швидким збільшенням кількості населення Землі. Так, якщо у 1950 р. населення планети ста­новило 2,5 млрд чол., в 1991 р. — 5,3 млрд чол,, то в 2000 р. його кількість перебільшила 6,1 млрд чол. За прогнозами вчених, кількість населення стабілізується лише близько 2100 р. на рівні приблизно 10 млрд чол., причому частка населення Азії, Африки і Латинської Америки становитиме майже 95 % його чисельності.Швидке збільшення населення перешкоджає раціональному госпо­дарюванню, посилює міграцію населення в міста та міграційні про­цеси загалом, викликає нерівномірність розподілу людей відносно ресурсів, що, зрештою, впливає на зниження рівня їх життя.

Тісно пов'язана з першою друга проблема — продовольча. За Даними ООН, кількість тих, хто голодує, у світі в 1990 р. становила близько 550 млн чол., і може досягнути 600—650 млн чол. у 2000 р. Особливо важким є становище народів країн, що розвиваються. Власне на ці країни припадає майже 100 % загальної кількості тих, хто голодує.

Проблема забезпечення людства енергетичними ресурсами ви­никла у зв'язку із закриттям у деяких країнах атомних електро­станцій, на яких використовувались атомні реактори чорнобиль­ського типу (РБМК).

Екологічна проблема породжена господарською діяльністю лю­дей. Природа втрачає здатність до самовідновлення. Забруднюються у значних масштабах повітряний басейн (виникають озонові діри), вода, змінюються кліматичні умови. Тому природі необхідний захист.(Для вирішення глобальних проблем необхідне створення ново­го типу всесвітнього господарства, побудованого на якісно нових принципах співробітництва та взаємодопомоги.