
- •72 Валютна політика та їх вплив на міжнародну торгівлю
- •71 Валютні курси та їх вплив на міжнародну торгівлю
- •24 Вплив добровільного обмеження експорту на економіку малої країни
- •74 Вплив міжнародних кредитів і міжурядових позик на міжнародну економіку
- •22 Вплив імпортної квоти на економіку малої країни
- •21 Вплив тарифної квоти на економіку малої країни
- •44 Вплив транспортних витрат на міжнародну торгівлю
- •27Економічний аналіз впливу внутрішніх та експортних субсидій на малу країну
- •42 Економічний зміст та класифікація послуг
- •15 Економічні наслідки політики протекціонізму для малої країни.Графічна модель
- •61 Економічні наслідки міграції для країн експортерів та імпортерів робочої сили
- •65 Етапи розвитку інтеграційних процесів та їх особливості
- •66 Економічні наслідки інтеграції країн
- •68 Етапи становлення світової валютної системи
- •7Історія становлення світового ринку та його сучасні характерні риси
- •17 Класифікація інструментів регулювання міжнародної торгівлі
- •2) За характером інструментів, що використовуються:
- •3) За характером впливу на умови конкуренції:
- •4) Залежно від особливостей застосування заходів регулювання:
- •5) З погляду історичного розвитку форм протекціонізму та еволюції міжнародної торгівлі
- •20Класифікація нетарифних інструментів регулювання міжнародної торгівлі товарами
- •45 Класифікація та характеристика інструментів державного регулювання міжнародної торгівлі товарами
- •50 Методи зрівноваження платіжного балансу
- •9Міжнародний рух товарів,як ознака світового ринку
- •60 Наслідки міжнародної трудової міграції для країн імміграції та еміграції
- •43 Особливості міжнародної торгівлі послугами
- •23 Порівняльний аналіз впливу імпортного мита і квоти на економіку малої країни
- •67 Поняття світової валютної системи та її основні елементи
- •6 Проблеми участі України у міжнародному поділі праці
- •53 Причини та динаміка міжнародного переміщення капіталу
- •49 .Рахунок операцій з капіталом та фінансовий рахунок
- •11Регіональна структура світового господарства
- •75 Роль міжнародних валютно-кредитних і фінансових організацій у міжнародній економіці
- •26.Суть та характеристика впливу фінансових інструментів торгівельної політики
- •46 Сутність платіжного балансу та джерела інформації для його складання
- •10 Сучасне світове господарство:суть та характерні риси
- •47 Структура платіжного балансу
- •64 Суть і головні передумови міжнародної економічної інтеграції
- •57Суть і сучасні риси міжнародної трудової міграції
- •56 Cтан іноземного інвестування в Україні
- •76Співробітництво України з міжнародними фінансовими організаціями
- •14 Типи зовнішньоторговельної політики держав
- •8Торгові і неторгові товари:суть та відмінності
- •32Теоретична модель міжнародної торгівлі «ціни-золото-потоки» д х’юма
- •33Теорія абсолютних переваг
- •34 Теорія порівняльних переваг
- •35 Теорія розміру країни
- •36 Теорія співвідношення факторів виробництва (Хекшера-Оліна)
- •37 Теорія вирівнювання цін на фактори виробництва
- •39 Теорія життєвого циклу товару
- •41 Теорія конкурентних переваг
- •5Форми і напрямки розвитку міжнародної спеціалізації і кооперування виробництва
- •18Характеристика митно-тарифних інструментів регулювання міжнародної торгівлі товарами
- •25 Характеристика впливу на економіку вимог про вміст місцевих компонентів
- •28 Характеристика валютно-кредитних інструментів регулювання міжнародної торгівлі товарами
- •29 Характеристика впливу правових інструментів регулювання міжнародної торгівлі товарами
- •30Характеристика зовнішньої торгівлі україни
- •52 Характеристика форм міжнародного переміщення капіталу
- •63 Характеристика трудової міграції з України
- •70 Характеристика міжнародних валютних ринків
5Форми і напрямки розвитку міжнародної спеціалізації і кооперування виробництва
МПП нерозривно пов´язаний з міжнародною спеціалізацією і кооперуванням виробництва, які є формами його прояву і його елементами.
Під міжнародною спеціалізацією виробництва (МСВ) розуміють таку форму поділу праці між країнами, за якої концентрація однорідного виробництва збільшується на базі диференціації національних виробництв, виділення в самостійні (відокремлені) технологічні процеси, в окремі галузі виготовлення продукції понад внутрішні потреби. МСВ розвивається в двох напрямках — виробничому і територіальному. Виробничий напрямок передбачає міжгалузеву та внутрішньогалузеву спеціалізацію, а також спеціалізацію окремих підприємств, компаній та об´єднань. У територіальному напрямку виділяють спеціалізацію окремих країн, груп країн
Основними формами прояву МСВ є предметна, подетальна (повузлова) та технологічна (постадійна) спеціалізації
Перша з них (предметна) передбачає спеціалізацію підприємств різних країн на виробництві та експорті повністю закінченого і готового до споживання виробу. Подетальна спеціалізація базується на кооперації виробників різних країн у випуску вузлів та деталей, а технологічна — на здійсненні окремих стадій технологічних процесів виробництва товарів у межах єдиного технологічного процесу.
Найрозвиненіші всі форми спеціалізації в машинобудуванні, приладобудуванні тощо.міжнародне виробниче кооперування, тобто об´єднання зусиль виробників декількох країн у випуску певних видів товарів для світового ринку. Коопераційні зв´язки проявляються на всесвітньому, міжгалузевому або внутрішньогалузевому рівнях.
У міжнародній практиці виділяють три основні форми кооперування:
1) здійснення спільних програм;
2) договірна спеціалізація;
3) створення спільних підприємств.
Реалізуються спільні програми, своєю чергою, у двох формах: підрядне кооперування, за якого виконавець за дорученням замовника виконує певні роботи з виробництва деталей, вузлів тощо, які є складовою частиною продукції замовника; організація спільного виробництва об´єднанням різних видів ресурсів (фінансових, матеріальних, трудових, науково-технічних тощо) партнерів та закріплення за кожним з них повної відповідальності за виробництво певної частини виробу.Завданням договірної спеціалізації є запобігання дублюванню виробництва та прямої конкуренції на ринку між виробниками — учасниками виробничого кооперування. Суть її полягає у розмежуванні виробничих програм і закріпленні за кожним учасником певного асортименту кінцевої продукції.Міжнародне кооперування виробництва охоплює різні сфери співробітництва, головними серед яких є:
а) виробничо-технічне співробітництво (розроблення і погодження проектно-конструкторської документації, технологічних процесів, якості продукції, виконання будівельно-монтажних робіт; передача ліцензій та прав власності; удосконалення управління виробництвом тощо);
б) співробітництво у сфері реалізації кооперованої продукції;
в) співробітництво у післяпродажному обслуговуванні кооперованої продукції.
У світовому господарстві міжнародне кооперування класифікують за його основними характеристиками:
за видами — економічне, виробниче, науково-технічне, у сфері збуту тощо;
за стадіями — передвиробниче, виробниче, комерційне;
за методами, що використовуються, — виконання спільних програм, договірна спеціалізація, створення СП;
за структурою зв´язків — внутрішньо- і міжфірмове, внутрішньо- і міжгалузеве, горизонтальне, вертикальне, змішане;
за територіальним охопленням — між двома і більше країнами, в межах регіону, міжрегіональне, всесвітнє;
за кількістю суб´єктів — дво- і багатостороннє;
за кількістю об´єктів — дво- і багатопредметне. Міжнародне кооперування праці повністю базується на МПП і самостійно існувати не може, тоді як МПП не обов´язково вимагає для свого існування і розвитку міжнародного кооперування праці.