67 Поняття світової валютної системи та її основні елементи

Світова валютна система — це закріплена міжурядовими угодами форма організації валютних відносин. Основними її завданнями є сприяння міжнародному валютному співробітництву та зростання міжнародної торгівлі, стабілізація валютно-обмінних операцій, створення системи багатосторонніх розрахунків та усунення валютних перешкод у міжнародній торгівлі.Структуру світової валютної  системи складають:—міжнародні засоби обігу та платежу (золото, національні валюти, міжнародні або композитивні гроші тощо);—міжнародна валютна ліквідність — це спроможність переміщення валютних ресурсів, що забезпечують гарантію вчасної оплати зобов´язань у міжнародній сфері;—узаконений режим валютних курсів і паритетів (валютний паритет — це законодавчо встановлене співвідношення між двома валютами, яке є основою валютного курсу);—уніфіковані форми і правила міжнародних розрахунків;—умови конвертованості валют;—валютні ринки;—міжнародні валютно-фінансові організації.

З часу формування (друга половина XIX ст.) світова валютна система видозмінювалась. Зміна валютної системи базується на тому, який актив визнається резервним, тобто за допомогою якого активу можна регулювати дисбаланси в міжнародних розрахунках

6 Проблеми участі України у міжнародному поділі праці

У складі колишнього Радянського Союзу економіка України роз­вивалась, майже не беручи участі в міжнародному поділі праці. Міждержавні господарські зв'язки СРСР були розвинуті недостат­ньо. Це було зумовлено такими чинниками;

а) ідеологічні особливості радянської економіки; б) обмеженість виходу на світовий ринок, особливості формуван­ня цін, обмеженість розвитку прогресивних форм зовнішньоеконо­мічної діяльності, тобто закрита неринкова економіка; в) багаті природні ресурси союзних республік І загальносоюзний поділ праці;г) політична ізоляція Радянського Союзу;д) командно-адміністративна система управління та відповідна їй система економічних відносин: державна власність, яка ототож­нювалася з суспільною; державний план без врахування ефектив­ності використання ресурсів; монополізація багатьох галузей ви­робництва; є) система зовнішньоекономічних зв'язків, яка відокремлювала внутрішню економіку від світового господарства.

Значно змінилася ситуація з набуттям Україною незалежності У 1991 році. Склалися об'єктивні передумови активної участі Украї­ни в МПП, чому сприяє:значна зміна системи економічних відносин;

  прийняття низки законів та указів Президента про зовнішньо­економічні зв'язки та зовнішньоекономічну діяльність; прискорення світового науково-технічного прогресу; необхідність спільного вирішення глобальних проблем люд­ства: демографічної, продовольчої, екологічної, усунення загрози ядер­ної війни тощо;

  структурна перебудова галузей народного господарства;

визнання України та входження її в міжнародні організації.

Незважаючи на це, для активної інтеграції України в МЇІП необ­хідно докорінно перебудувати весь зовнішньоекономічний механізм, належно оцінити роль і місце зовнішньоекономічних зв'язків у роз­витку народного господарства.

Для ефективного включення України у глобальні економічні структури і процеси необхідно створити ряд передумов. Серед них слід виділити три основні, реалізація яких створить можливості для включення економіки України у глобальні процеси та струк­тури. Це — системна ринкова трансформація, реструктуризація і відкритість економіки.