3. Рентабельність підприємства, її види і порядок розрахунку.

Показники рентабельності є відносними характеристиками фінансових результатів та ефективності діяльності підприємства.

• Загальний рівень рентабельності підприємства:

де П_з - прибуток

С – загальна виробнича собівартість

ОФ – середня величина основних фондів за рік

ОЗ – середня величина оборотних коштів

• Рентабельність продукції:

де С_Т – повна собівартість товарної реалізованої продукції

Q – обсяг реалізованої продукції

• Рентабельність певного виробу:

де Ц_і С_і – відповідно ціна і собівартість і – го виробу

4. Фактори, що впливають на прибуток. Планування прибутку.

Всі фактори, що впливають на величину прибутку ділять на:

• зовнішні, які не залежать від діяльності підприємства, але можуть значно вплинути на величину прибутку (інфляційні процеси, політика в державі, законодавство, науково – технічний і соціальний розвиток регіону, політика оподаткування, та інші)

• внутрішні, фактори, які залежать від діяльності окремого підприємства (обсяг продукції, що випускається, собівартість виробництва, ціна продукції, що реалізується, асортимент, післяпродажний сервіс, реклама, співвідношення власного та залученого капіталу і інші)

Основними резервами збільшення прибутку і підвищення рентабельності підприємства є:

• економія матеріальних ресурсів;

• ріст продуктивності праці;

• механізація і автоматизація технологічних процесів;

• впровадження нових технологій і нового обладнання і збільшення часу його роботи;

• підвищення кваліфікації робітників.

Найбільш загальними можливими шляхами збільшення прибутку підприємства є збільшення доходу, зниження собівартості продукції та інших витрат.

Планування прибутку підприємства включає такі напрями робіт:

• розрахунок і економічне обгрунтування планової суми прибутку;

• планування розподілу прибутку.

План прибутку доцільно розробляти у 2-ох варіантах:

1. цільовий прибуток, який потрібно підприємству для самофінансування і досягнення поставленої цілі;

2. можливий прибуток, який можливо отримати при плановому обсязі випуску прдукції і планових витратах.

Залежно від обраної стратегії підприємства цільовий прибуток можна розглядати як:

• мінімальний;

• нормальний;

• необхідний.

Мінімальний – це найменший прибуток. Кількісно мінімальний прибуток дорівнює середньому рівню процентної ставки банків по депозитах, що склався в теперішній час. Це пояснюється тим, що власник не буде вкладати кошти в створення (функціонування) підприємства, якщо чистий прибуток за результатами діяльності буде менший за суму процентів, які б він зміг одержати від зберігання коштів у банку, чи придбання на них цінних паперів інших підприємств.

Нормальний – це прибуток, який відповідає нормі прибутку на капітал, що складається в середньому на ринку (інакше це середній рівень прибутковості в даній галузі).

Необхідний – це прибуток, який відповідає потребам підприємства в коштах на виробничий та соціальний розвиток, що утворюються за рахунок прибутку після сплати податків.

Розрахований план цільового і можливого прибутку слід порівняти між собою і прийняти управлінське рішення щодо планової суми прибутку. Якщо можливий прибуток дорівнює

або більший від цільового, то такий варіант плану приймається як плановий:

П _ціл.

У тому разі, якщо можливий прибуток менший від цільового необхідного, слід розробити заходи для пошуку додаткових резервів збільшення доходів і зниження витрат підприємства.